7.Види статистичних групувань та їх значення в соц.-екон. Аналізі.

Стат. зведення – другий етап дослідження масових сусп. явищ. На етапі зведення ел-ти сук-ті за принципом схожості та відмінносиі певних ознак об’єднуються у групи; для хар-ки виділених груп викор-ть с-му пок-ків. Рез-ти зведення оформлюються у вигляді стат. таблиць.

Існують загальноприйняті методологічні стандартні розподілу сук-ті на групи - чітко визначені групувальні ознаки та сформульовані вимоги щодо умов форм-ня груп. Це класифікація.

Для розвязання конкретних аналітичних з-ч проводяться нестандартні групування за певними ознаками, що легко розпізнаються. Залежно від мети досл-ня та складності масового процесу групувальних ознак м. б. одна, дві і більше. Групування за однією ознакою наз. простим. У разі поєднання двох і більше ознак - комбінаційним.

На групування у ститистичному аналізі покладаються певні ф-ції:

а)вивчення стр-ри та стр-них зрушень; б)типологія соц.-екон. явищ;

в)аналіз взаємозв’язків між явищами.

Відповідно до цих ф-цій розрізняють стр-ні, типологічні та аналітичні гр-ня.

Стр-не гр-ня хар-зує склад однорідної сук-ті за певними ознаками, обсяги явища та вагомість окремих груп. Різновидом стр-ного гр-ня є варіанти та частоти або частки. Варіанти - це конкретні зн-ня гр-ної ознаки. Частоти - кількості ел-тів сук-ті, яким властиві окремі варіанти. Відносні частоти ( % до підсумку) наз. частками.

Типологічне гр-ня – це розподіл якісно неоднорідної сук-ті на класи, соц.-екон. типи, однорідні групи. Основним завданням є ідентифікація типів, а тому першорядне значення має вибір групувальної ознаки. І стр-ні і типологічні гр-ня – описові, вони хар-ть стр-ру сук-ті, виділяючи хар-ні її риси та особливості. Але відрізняються за рівнем якісних відміностей між групами.

За допомогою аналітичного групування виявляють наявність та напрямок зв’язку між двома ознаками, з яких одна представляє рез-т , а інша - фактор, що впливає нарез-т. У класичному варіанті аналіт. груп-ня сук-ть поділ. на групи за ф-рною ознакою, і в кожній групі визначається середній рівень рез-тивної ознаки. За наявністю зв’язку між ф-рною та рез-тивною ознаками групові середні від групи до групи поступово змінюються – збільшуються чи зменшуються.

Кіл-ть груп залежить від ступеня варіації групув. ознаки та обсягу сук-ті, у кожному окремому випадку її необхідно обгрунтувати. Якщо групув. ознака атрибутивна, кіл-ть груп певною мірою визначається кіл-тю найменувань ознаки.

У практиці формування груп за варіаційною ознакою – неперервною або дискретною, з широким діапазоном варіації – необхідно встановити інтервали груп та визначити межі кожного з них з такою точністю, щоб розподіл сук-ті був однозначним. Інт-ли м.б. рівні, нерівні, відкриті і закриті.

8.Статистичні таблиці та умови їх побудови.

Невід’ємним ел-том зведення та груп-ня є статист. таблиця, в якій зведена інф-ція подається компактно. Викор-ть таблиці різної складності, що залежить від мети та особливостей дослідження, об’єму наявної інф-ції. За логічним змістом таблиці розглядають як “стат. речення”, підметом якого є об’єкт дослідження, а присудком – с-ма пок-ків, що хар-є об’єкт.

Залежно від стр-ри підмета стат. таблиця поділ. на прості, групові, комбінаційні.

Підметом простої таблиці є перелік ел-тів сук-ті, терит. або ронологічний ряд. У груповій таблиці підметом є груп-ня за однією ознакою. У комбінаційній – за двома і більше ознаками.

Складання стат. таблиці має 2 етапи:

1.проектування макету таблиці

2.таблиця заповнюється стат. даними

Макет стат. таблиці – це комбінація горизонт. рядків та вертик. граф, на перетині яких утворюються клітини. Ліві бічні та верхні клітини призначені для словесних заголовків: перші – із складових підмета, решта – для числових даних. Осн. зміст таблиці вказується у назві. Підметом таблиці є хронологічний ряд, присудком – пок-ки.

Необхідно дотримуватись певних правил. У назві таблиці вказується об’кт, його часова та географ. ознаки. Рядки та графи треба нумерувати. Зн-ня пок-ків у клітинах таблиці за можливістю слід заокруглювати у межах одного й того ж рядка чи графи обов’язково з однаковим ступенєм точності.