
- •1. Предмет статистики.
- •2.Основні поняття і категорії статистичної науки.
- •3.Етапи статист. Дослідження.
- •4.Абсолютні та відносні статистичні величини.
- •5.Суть статистичного зведення.
- •6.Ряди розподілу як перша узагальнююча хар-ка стат. Сук-ті .
- •7.Види статистичних групувань та їх значення в соц.-екон. Аналізі.
- •8.Статистичні таблиці та умови їх побудови.
- •9.Необхiднiсть вивчення варiацiй.
- •10.Основнi характеристики мiри I ступеню варiацiй.
- •11.Математичнi властивостi дисперсiї.
- •12.Дисперсiя альтернативної ознаки.
- •13.Загальне поняття про форми розподiлу та основнi її хар-стики.
- •14.Суть ряду динаміки(рд) та їх види
- •15.Аналітичні показники рд.
- •16.Взаємозвязок між показниками рд.
- •17.Узагальнюючі хар-ки рд.
- •18.Вивчення стр-них зрушень.
- •19.Виявлення та хар-ка основної тенденції розвитку.
- •20.Суть та види індексів.
- •21.Осн. Методологічні аспекти побудови статист. Індексів.
- •22. Агрегатна форма ін-сів як основна.
- •25 Середньозважені індекси.-
- •27.Види залежностей.
- •28.Теоретичне обгрунтування моделі аналітичного групування.
- •29.Середні величини.
- •1.Предмет статистики.
- •2.Основні поняття і категорії статистичної науки.
7.Види статистичних групувань та їх значення в соц.-екон. Аналізі.
Стат. зведення – другий етап дослідження масових сусп. явищ. На етапі зведення ел-ти сук-ті за принципом схожості та відмінносиі певних ознак об’єднуються у групи; для хар-ки виділених груп викор-ть с-му пок-ків. Рез-ти зведення оформлюються у вигляді стат. таблиць.
Існують загальноприйняті методологічні стандартні розподілу сук-ті на групи - чітко визначені групувальні ознаки та сформульовані вимоги щодо умов форм-ня груп. Це класифікація.
Для розвязання конкретних аналітичних з-ч проводяться нестандартні групування за певними ознаками, що легко розпізнаються. Залежно від мети досл-ня та складності масового процесу групувальних ознак м. б. одна, дві і більше. Групування за однією ознакою наз. простим. У разі поєднання двох і більше ознак - комбінаційним.
На групування у ститистичному аналізі покладаються певні ф-ції:
а)вивчення стр-ри та стр-них зрушень; б)типологія соц.-екон. явищ;
в)аналіз взаємозв’язків між явищами.
Відповідно до цих ф-цій розрізняють стр-ні, типологічні та аналітичні гр-ня.
Стр-не гр-ня хар-зує склад однорідної сук-ті за певними ознаками, обсяги явища та вагомість окремих груп. Різновидом стр-ного гр-ня є варіанти та частоти або частки. Варіанти - це конкретні зн-ня гр-ної ознаки. Частоти - кількості ел-тів сук-ті, яким властиві окремі варіанти. Відносні частоти ( % до підсумку) наз. частками.
Типологічне гр-ня – це розподіл якісно неоднорідної сук-ті на класи, соц.-екон. типи, однорідні групи. Основним завданням є ідентифікація типів, а тому першорядне значення має вибір групувальної ознаки. І стр-ні і типологічні гр-ня – описові, вони хар-ть стр-ру сук-ті, виділяючи хар-ні її риси та особливості. Але відрізняються за рівнем якісних відміностей між групами.
За допомогою аналітичного групування виявляють наявність та напрямок зв’язку між двома ознаками, з яких одна представляє рез-т , а інша - фактор, що впливає нарез-т. У класичному варіанті аналіт. груп-ня сук-ть поділ. на групи за ф-рною ознакою, і в кожній групі визначається середній рівень рез-тивної ознаки. За наявністю зв’язку між ф-рною та рез-тивною ознаками групові середні від групи до групи поступово змінюються – збільшуються чи зменшуються.
Кіл-ть груп залежить від ступеня варіації групув. ознаки та обсягу сук-ті, у кожному окремому випадку її необхідно обгрунтувати. Якщо групув. ознака атрибутивна, кіл-ть груп певною мірою визначається кіл-тю найменувань ознаки.
У практиці формування груп за варіаційною ознакою – неперервною або дискретною, з широким діапазоном варіації – необхідно встановити інтервали груп та визначити межі кожного з них з такою точністю, щоб розподіл сук-ті був однозначним. Інт-ли м.б. рівні, нерівні, відкриті і закриті.
8.Статистичні таблиці та умови їх побудови.
Невід’ємним ел-том зведення та груп-ня є статист. таблиця, в якій зведена інф-ція подається компактно. Викор-ть таблиці різної складності, що залежить від мети та особливостей дослідження, об’єму наявної інф-ції. За логічним змістом таблиці розглядають як “стат. речення”, підметом якого є об’єкт дослідження, а присудком – с-ма пок-ків, що хар-є об’єкт.
Залежно від стр-ри підмета стат. таблиця поділ. на прості, групові, комбінаційні.
Підметом простої таблиці є перелік ел-тів сук-ті, терит. або ронологічний ряд. У груповій таблиці підметом є груп-ня за однією ознакою. У комбінаційній – за двома і більше ознаками.
Складання стат. таблиці має 2 етапи:
1.проектування макету таблиці
2.таблиця заповнюється стат. даними
Макет стат. таблиці – це комбінація горизонт. рядків та вертик. граф, на перетині яких утворюються клітини. Ліві бічні та верхні клітини призначені для словесних заголовків: перші – із складових підмета, решта – для числових даних. Осн. зміст таблиці вказується у назві. Підметом таблиці є хронологічний ряд, присудком – пок-ки.
Необхідно дотримуватись певних правил. У назві таблиці вказується об’кт, його часова та географ. ознаки. Рядки та графи треба нумерувати. Зн-ня пок-ків у клітинах таблиці за можливістю слід заокруглювати у межах одного й того ж рядка чи графи обов’язково з однаковим ступенєм точності.