
- •1. Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні.
- •2. Пояснювальна записка. Вимоги до її написання.
- •3. Особливості викоритання прикметників у діловому мовленні.
- •4. Охарактеризуйте документи щодо особового складу.
- •5. Фразеологізми у професійному мовленні.
- •6. Охарактеризуйте довідково – інформаційні документи.
- •7. Що таке мовна норма? Які мовні норми Ви знаєте?
- •8. Охарактеризуйте обліково – фінансові документи.
- •9. Стилі сучасної української мови.
- •10.Терміни та професіоналізми у професійному мовленні.
- •11. Причини помилок у логіці викладу.
- •12. Що таке реквізит? Основні реквізити організаційно – розпорядчих документів.
- •13. Що таке мова, мовлення? Основні вимоги до мовлення.
- •14. За чим класифікуються документи?
- •15. Багатозначні слова і контекст.
- •16. Класифікація службових листів.
- •17.Складноскорочені слова та абревіатури у професійному мовленні.
- •18. Етика ділового листування.
- •19.Пароніми та омоніми у професійному мовленні.
- •20.Пароніми та омоніми у професійному мовленні.
- •21.Причини помилок у логіці викладу.
16. Класифікація службових листів.
Службовий лист-поширений вид документації, один із способів обміну інформацією. Належать до головних засобів встановлення офіційних службових контактів між організаціями.
За функціональним призначенням поділяються на:
-листи, що потребують відповіді:
*лист-прохання;
*звертання;
*пропозиції;
*запити;
*вимоги;
-листи, які не потребують відповіді:
*лист-попередження;
*нагадування;
*підтвердження;
*відмови;
*супровідні і гарантійні;
*повідомлення;
*розпорядження.
За кількістю адресатів розрізняють:
-звичайні(1 інстанція);
-циркулярні(низці установ);
-колективні(на 1 адресу від кількох установ).
17.Складноскорочені слова та абревіатури у професійному мовленні.
Різновидом складання є утворення складноско-рочених слів:
а) складання частини слова і повного слова: стінна газета —> стінгазета; запасні частини —> запчастини; професійно-технічне училище —> профтехучилище; районна державна адміністрація—>райдержадміністрація;
б) складання частин кількох слів: колективне господарство —> колгосп; учнівський комітет —> учком;медичний санітарний батальйон —> медсанбат;обласний виконавчий комітет —> облвиконком;
в) складання частин слів та початкових звуків інших слів: районний відділ народної освіти —>райвно;Донецький державний університет —> ДонДУ;
г) складання назв початкових букв: Федеративна Республіка Німеччина —> ФРН; автоматична телефонна станція —> АТС;
ґ) складання початкових звуків: Організація Об'єднаних Націй —> ООН; Українська повстанська армія —> УПА; запис актів громадянського стану —> загс;
д) складання з використанням цифр: олімпіада 2000року —> олімпіада-2000; машина Запорізького автомобільного заводу 968-ї моделі —> ЗАЗ-968.
Деякі складноскорочені слова стали твірною основою для утворення нових слів: колгосп—>колгоспний—> колгоспник.
Складноскорочені слова пишуться з великої літери якщо вони є власними назвами, тобто виконують адресну функцію і вживаються на позначення установ одинично. З малої літери пишуться складноскорочені слова якщо вони є родовими назвами.
Розрізняють 2 види скорочення слів:
-для зорового сприйняття;
-для вживання в усній і письмовій мові.
Скорочення І типу не мають граматичного оформлення і позначаються малими літерами. Скорочення другого типу пишуться без крапок.
Абревіатури-складноскорочені слова, які утворюються з окремих частин або букв повнозначних слів.
Абревіація-запис складноскорочених слів і абревіатур. Належить до без афіксального словотворення.
Належить до без афіксального способу словотворення. Спосіб, який найчастіше утворюють іменники. Став продуктивним у ХХ ст., коли набуло розширення інформації у зв’язку з НТР. Стало вимагати ущільнення мовних засобів.
Абревіація поєднує 2 способи:скорочення і складання.
Твірною основою для абревіатур є, переважно, сполучення.
Абревіатури утворюються порізному:
-від початкових частин окремих слів;
-від початкової частини першого слова і початкових звуків наступних слів;
-від початкової частини першого слова і повного другого слова;
-від початкових звуків або початкових букв кожного окремого слова.