13. Що таке мова, мовлення? Основні вимоги до мовлення.

Мова-ідеальна система матеріальних одиниць(звуків, слів, моделей речень), яка існує поза часом і простором. Мова це тільки засіб спілкування, мовлення ж-сам процес і результат спілкування, який відбувається у певній аудиторії у певних часових рамках, матеріалізуючись у інтонації, жестах міміці. Більшість сучасних мов існує у 2 формах: письмовій і усній. Усна і письмова форми мають свої особливості і відрізняються за такими ознаками:

-за походженням(усна-первинна);

-за сприйняттям;

-за виражальними засобами(усна матеріалізується у міміці, жестах, паузі, а письмова-розділовими знаками);

-за основними одиницями(основною одиницею усної форми мовлення є висловлювання, а письмової-текст).

Функції мови:

-комунікативна;

-мислетвірна;

-пізнавальна;

-професійна;

-експресивна;

-волюнтативна.

Мовлення-процес і результат спілкування, який відбувається у певній аудиторії у певних часових рамках, матеріалізуючись у інтонації, жестах міміці.

-правильність-відповідати літературним нормам, що діють у мовній системі(орфографія, синтаксис, пунктуація, стилістика);

-змістовність-передбачає глибоке осмислення теми, докладне ознайомлення з інформацією та повне розкриття теми;

-послідовність-логічність та лаконічність думок;

-багатство-використання різноманітних засобів вираження думоку рамках відповідного стилю, уникнення повторення слів;

- точність, яка залежить від глибини знань та ерудиції особистості.

14. За чим класифікуються документи?

-за найменуванням:заява, протокол, наказ, розписка, акт, автобіографія, резолюція;

-за походженням:службові(офіційні), особисті;

-за місцем виникнення:внутрішні, зовнішні;

-за призначенням:щодо особового складу, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, розпорядчі, господарсько-договірні;

-за напрямком:вхідні і вихідні;

-за складністю(кількістю відображених питань):прості і складні;

-за формою:стандартні(типові) та індивідуальні;

-за стадіями створення:оригінали, дублікати, копії;

-за терміном виконання:звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові;

-за секретністю(за ступенем гласності):для службового користування і секретні;

-за терміном зберігання:постійного зберігання, тривалого(більше 10 років), тимчасового(менше 10 років);

-за технікою відтворення:рукописні, відтворені механічним способом.

15. Багатозначні слова і контекст.

Багатозна́чність сло́ва — наявність у одного і того ж слова різних значень відповідно до різних контекстів, коли слово може переосмислюватись.

Багатозначність слова виникає у процесі розвитку мови

Значення багатозначних слів часто залежить від контексту. Як правило, основне, перше значення, в словниках подається першим. Однак в тій чи іншій мовленнєвій ситуації основним може стати і будь-яке значення багатозначного слова.

Контекст (лат. contextus – тісний зв’язок, сплетення) – відрізок, частина тексту писемної чи усної мови з закінченою думкою, який дає змогу точно встановити значення окремого слова чи виразу, що входять до його складу.

Прийнято розрізняти два види контексту: екстралінгвістичний (позамовний, тобто зовнішньоситуативний) і лінгвістичний (мовний).

У зовнішньоситуативний контекст входять усі умови, за яких відбувається мовне спілкування. Висловлення залежить від конкретного оточення і кожного разу може змінюватися зі зміною його, часом набуваючи в різних ситуаціях протилежного значення. Тому оцінювати висловлене треба завжди з урахуванням конкретної ситуації.

Виділяють такі типи ситуативних контекстів:

1. Одиничний ситуативний контекст. Висловлене має сенс тільки в даній ситуації і ні в якій іншій. Часто це такі ситуації у казках, яким немає відповідних у реальному житті, і навіть в уявному вони не мають подібних.

2. Типовий ситуативний контекст. Висловлення сприймається правильно тільки в певних ситуаціях, зрозумілих частині мовців (за фахом, інтересами, уподобанням тощо).

3. Соціально-історичний контекст. У його межі входять не тільки конкретні умови висловлювань, а й події, процеси, факти, дати, оцінки чи прогнозування з огляду на філософсько-світоглядні та соціально-ідеологічні позиції мовців, історико-національні пріоритети, духовно-культурні цінності, сьогочасні смаки й уподобання мовців

4. Лінгвістичним (мовним) контекстом називається така сукупність фіксованих умов, за якої зміст певної мовної одиниці є однозначним.