10.Терміни та професіоналізми у професійному мовленні.

Терміни-спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання — науки, культури, техніки, політики, економіки. Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.

Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство); запозичується із інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелеграф, фототелетайп) тощо.

Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Ось чому вони (терміни) і повинні вживатися лише в зафіксованому значенні.

Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема в діловодстві.

Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення.

Можна виділити такі основні групи термінологічної лексики:

-математичну (множення, кут, дільник, квадрат);

-фізичну (молекула, електрон, калорія, енергія, вольт);

-електротехнічну (контакт, струм, заземлення, ізоляція);

-радіотехнічну (антена, радіоцентр, радіоприймач);

-літературознавчу (драма, поема, анапест, сюжет, персонаж);

-лінгвістичну (фонема, фонологія, афікс, іменник, сполучник, синтаксис, лексикологія, пароніми, діалект, метатеза, гіпотаксис, парадигма);

-філософську (метафізика, базис, діалектика);

-фінансову (банк, кредит, дебет, баланс, фінансувати);

-хімічну (азот, водень, кисень, іонізація, хімічна реакція, оксиди);

-біологічну (рецептор, клітина, тичинка);

-медичну (хірургія, ін'єкція, пеніцилін, грип, термометр);

-музичну (соло, тріо, квінтет, октава, балалайка);

-морську (катер, боцман, кубрик, капітан);

-залізничну (купе, експрес, провідник, тамбур, начальник тяги);

-спортивну (футбол, тайм, гол, аут, шахи, гросмейстер, шах, ферзевий гамбіт) та ін.

Професіоналізми — слова й живомовні звороти, властиві мові людей певного фаху. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише в царині того чи іншого фаху, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. Вони ніби деталізують загальновідомі назви.

Професіоналізми безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідного фаху, для прикладу:

-слова та словосполуки, притаманні мові моряків: кок (кухар), камбуз (кухня), кубрик (кімната відпочинку екіпажу), бак (носова частина корабля), чалитися (приставати до берега), ходити в море (плавати), компа́с, Мурма́нськ, рапо́рт тощо;

-професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних галузей: зняти касу, підбити, прикинути баланс, тверда валюта (стабільний курс), відмивання грошей (легалізація протизаконних коштів), брудні гроші (протизаконно отримані кошти);

-назви фігур вищого пілотажу: штопор, бочка, петля, піке й інше;

-професіоналізми користувачів ПК: мама (материнська плата), клава (клавіатура), скинути інформацію (переписати), глюк (збій програми), вінт — вінчестер (твердий диск накопичування інформації);

-професіоналізми музикантів, наприклад: фанера (фонограма), ремікс (нова версія відомої мелодії), розкрутити (розрекламувати пісню, ім'я).

Здебільшого професіоналізми застосовують в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. У писемній мові професіоналізми використовують у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також літератори, щоб створити фаховий колорит, відтворити життєдіяльність певного фахового середовища у своїх творах.

В офіційно-діловому стилі мовлення професіоналізми вживають із певними застереженнями.