
- •1.Поняття, предмет і сутність міжнародного права.
- •5.Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності.
- •6.Доктрини про співвідношення міжнародного і національного права.
- •7.Форми імплементації норм міжнародного права в правові системи держав.
- •8.Поняття і ознаки суб’єкта міжнародного права.
- •9.Види суб’єктів міжнародного права і їх характеристика.
- •10.Держава – основний суб’єкт міжнародного права.
- •11.Сутність і способи визнання держав.
- •12.Міжнародно-правові підстави визнання держав.
- •13.Види держав суб’єктів міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності.
- •14.Поняття і об’єкти правонаступництва держав. Міжнародне право і законодавство України щодо правонаступництва.
- •15.Наії і народи – суб’єкти міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності.
- •16.Міжнародні організації:ознаки і особливості правосуб’єктності.
- •17. Фізична особа як суб*єкт міжнародного права.
- •19. Класифікація принципів міжнародного права.
- •20. Місце принципів у системі міжнаррдного права.
- •22. Принцип суверенної рівності держав.
- •23. Принцип незастосування сили або загрози силою.
- •24. Принцип мирного врегулювання спорів.
- •25. Загальна характеристика мирних засобів врегулювання спорів.
- •26. Принцип територіальної цілісності держав і не прорушності кордонів.
- •27. Принцип поваги прав і основних свобод людини.
- •28. Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Харкктеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
- •29. Поняття і види міжнародного договору.
- •30. Структура міжнародного договору.
- •31. Поняття і характеристика стадій укладання міжнародного договору.
- •32. Форма і мова міжнародного договору.
- •35.Підстави визнання міжнародного договору недійсним
- •36. Дія і припинення дії договорів. Недійсність міжнародних договорів.
- •37. Припинення і призупинення дії договорів
- •38. Застереження та правки до міжнародних договорів
- •40. Реєстрація та опублікування міжнародних договорів.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення міжнародних договорів
- •43. Правовий статус і функції депозитарія
- •45. Поняття і ознаки міжнародної організації
- •46. Класифікація міжнародних організацій
- •47. Членство в міжнародних організаціях
- •48. Історія і етапи створення Організації Об’єднаних Націй
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •50. Цілі і принципи оон.
- •51. Генеральна Асамблея оон.
- •52. Рада Безпеки оон: склад і порядок формування.
- •53. Економічна і Соціальна Рада оон.
- •54. Міжнародний Суд оон: склад і порядок формування.
- •55. Функції Міжнародного Суду оон.
- •56. Спеціалізовані установи оон і їх класифікація.
- •57. Поняття, предмет і джерела права зовнішніх зносин.
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави.
- •59. Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин: система і їх компетенція.
- •60. Закордонні органи зовнішніх зносин: види і їх загальна характеристика.
- •61. Статус і функції дипломатичного представництва.
- •A.Функції дипломатичного представництва
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва.
- •63. Персонал дипломатичного представництва: порядок формування і призначення.
- •64.Припинення діяльності глави дипломатичного представництва
- •65.Поняття і загальна характеристика дипломатичних привілеїв та імунітетів
- •66.Привілеї та імунітети дипломатичного представництва
- •67.Привілеї та імунітети персоналу дипломатичних представництв
- •68.Дипломатичні класи і ранги. Порядок присвоєння
- •69.Дипломатичний корпус
- •70.Види і функції консульських установ
- •71.Порядок призначення глави консульської установи
- •72.Консульські привілеї та імунітети
- •73.Поняття і види територій
- •74.Державна територія: складові і їх правовий статус
- •75.Підстави і порядок зміни державної території
- •76.Порядок і способи зміни державної території
- •77.Правовий статус прикордонних зон
- •78.Території зі змішаним правовим режимом
- •79.Території зі спеціальним правовим режимом
- •80.Поняття і правовий статус населення
- •81. Міжнародно – правове регулювання громадянства
- •82. Поняття і способи набуття громадянства
- •83. Правовий статус іноземців. Види режиму іноземців
- •84. Правовий статус осіб без громадянства та осіб із подвійним громадянством
- •86. Порядок надання притулку. Правовий статус біженців
- •87. Хартія прав людини і її загальна характеристика
- •88. Форми та напрямки співробітництва держав в галузі прав і свобод людини
- •89. Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини
- •90. Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи
- •91. Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю
- •92. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
- •93. Види міжнародних правопорушень іїх характеристика
- •94. Поняття, види і загальна характеристика злочинів міжнародного характеру
- •95. Види міжнародно-правової відповідальності держав
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
Міжнародно-правові норми про відповідальність міжнародних організацій поки не кодифіковані. Комісія міжнародного права ООН на своїй 53 сесії в 2001 р. ухвалила приступити до розробки проекту статей про відповідальність міжурядових організацій.
Відповідальність міжнародних організацій грунтується на їх правосуб'ектівності і безпосередньо випливає з неї. Ця відповідальність носить специфічний характер. Обсяг і межі відповідальності міжнародних організацій неоднакові, вони залежать від обсягу правосуб'ектівності і природи міжнародних організацій.
В даний час у ряді договорів містяться положення про відповідальність міжнародних організацій. Так, наприклад, ст. 57 Статуту ООН передбачає відповідальність спеціалізованих установ ООН у відповідних областях (економічної, соціальної, культури і т. д.). Відповідно до Договору про космос 1967 міжнародна організація несе відповідальність за виконання положень даного Договору, якщо вона здійснює відповідну діяльність у космічному просторі, включаючи Місяць і інші небесні тіла (ст. VI). Згідно зі ст. V і XII Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами 1972 міжнародна організація, що здійснює або організує запуск космічного об'єкта, несе відповідальність за будь-який заподіяну цим об'єктом шкоду. Несуть відповідальність і беруть участь у такій організації держави.
Відповідальність міжнародної організації настає при правопорушення незалежновід того, порушена нею (її органами) норма міжнародного права, норма внутрішнього права організації або норма внутрішньодержавного права.
Міжнародні організації можуть виступати суб'єктами відповідальності з міжнародного публічного і міжнародного приватного права. Щоб міжнародна організація несла відповідальність, необхідні наявність її провини і порушення зобов'язання, передбаченого міжнародно-правовою нормою, а також заподіяння шкоди або шкоди.
Міжнародні організації можуть нести як політичну, так і матеріальну відповідальність. Наприклад, політична відповідальність може настати у разі прийняття міжнародною організацією дискримінаційних рішень, утискають суверенні права держави (групи держав) або які впливають на їх суверенітет; за порушення угоди про штаб-квартирі з державою перебування або угод про співпрацю з іншими суб'єктами міжнародного права.
Матеріальна відповідальність міжнародної організації може наступити за нанесення нею збитку в процесі діяльності (наприклад, діяльності в космічному просторі), за невиконання міжнародних зобов'язань, де стороною є ця організація; за нанесення шкоди джерелом підвищеної небезпеки (наприклад, автомобілем або судном ООН); за порушення контрактів; недотримання санітарних норм та ін Але при цьому форми відповідальності, що діють стосовно держав, не можна механічно переносити на міжнародні організації, так як вони мають специфічні особливості: не набули розвитку конкретні форми політичної та матеріальної відповідальності; при настанні матеріальної відповідальності поряд з міжнародною організацією несуть відповідальність держави - члени цієї організації.
Міжнародна організація може бути залучена до міжнародноївідповідальності за порушення законодавства країни перебування її штаб-квартири. Уряди багатьох країн ухвалили законодавчі акти про статус міжнародних організацій, що знаходяться на їх території, та їхніх службовців, за порушення яких міжнародні організації можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності.
Міжнародна організація несе відповідальність за протиправні дії своїх виконавчих органів і персоналу. У 2002 р. Комісія міжнародного права за дорученням Генеральної Асамблеї ООН приступила до розробки теми «Відповідальність міжнародних організацій». Комісія протягом 3-5 років повинна підготувати проект статей про відповідальність міжурядових організацій.