13.Види держав суб’єктів міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності.

Територіально-організаційна структура держави може бути різноманітною. Розрізняють прості і складні держави. Прості (унітарні) держави являють собою єдину систему вищих органів державної влади, якій цілком підпорядковані органи влади на місцях. Територія унітарної держави підрозділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають політичної самостійності і тому не можуть від свого імені виступати на міжнародній арені. Вважається, що якщо мова йде про унітарну державу, то питання про міжнародну правосуб'єктність його частин узагалі не існує. Тому унітарна держава як єдине утворення виступає як єдиний суб'єкт міжнародного права, що має повну міжнародну правое уб'єктність. Більшість з існуючих у даний час держав, у тому числі й Україна, є унітарними. Складні держави являють собою об'єднання декількох територіальних одиниць, що користуються певною політико-правовою самостійністю (деякими суверенними властивостями). До історичних форм складних держав належать: особиста унія — об'єднання двох або декількох держав під скіпетром одного монарха. При цьому суб'єктом міжнародного права є не унія, а кожна з держав, що входить у її склад. Держави, що входять до складу особистої унії, користуються правом вступу в зносини з іншими державами незалежно одна від одної і від унії в цілому. Історичними прикладами особистої унії можуть слугувати: польсько-литовська унія 1386-1669 років. реальна унія — це об'єднання держав не тільки під владою єдиного глави держави, але і спільними органами влади й управління, тобто реальне об'єднання держав. Суб'єктом міжнародного права при реальній унії виступає унія в цілому, а не держави, що в неї входять. Прикладами реальної унії можуть служити шведсько-норвезька унія 1814-1905 років; федерація ( federation — об'єднання, союз) — це союзна держава, яка має постійні загальносоюзні органи влади й управління, складається з державних утворень, виступає в якості єдиного суб'єкта міжнародного права. Конфедерація (лат. — confoederatio — спілка, об'єднання) — це така форма об'єднання держав, при якій держави, що входять в союз, зберігають свій суверенітет у повному обсязі. Конфедеративний союз держав носить тимчасовий характер, створюється для розв'язання яких-небудь спільних задач, у ньому будь-яка з дер-жав-учасниць не перестає бути самостійним суб'єктом міжнародного права і новий єдиний суб'єкт міжнародного права у виді конфедерації не утвориться.

14.Поняття і об’єкти правонаступництва держав. Міжнародне право і законодавство України щодо правонаступництва.

Правонаступництво держав -- перехід прав та обов'язків від держави-попередниці до новоутвореної держави. ПД - перехід прав і обов'язків однієї держави до іншої внаслідок виникнення або припинення існування держави, або територіальних змін, а також зміну однієї держави іншою у несенні міжнародної відповідальності за міжнародні стосунки таких територій.У таких стосунках є тільки 2 сторони. ПД не повинно порушувати права третіх осіб, які знаходяться з ними у договірних стосунках.Підстави ПД: - соц. революції - деколонізація - об'єднання - поділ - відділення від держави частини території- передача частини території іншій державі (цесія). Об'єкти: - державна територія- державна власність в країні і за кордоном - міжнародні угоди, учасником яких був суб'єкт МП - державні борги - державні архіви- державні кордони - членство в МО. Питання про ПД не виникає за зміни уряду, не важливо, яким способом він прийшов до влади. Це не порушує контінуїтету (безперевне існування держави). Договір про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу та активів Союзу РСР Міжнародний документ від 04.12.1991; Угода про правонаступництво щодо державних архівів колишнього Союзу РСР СНД, Білорусь, Вірменія [...]; Угода, Міжнародний документ від 06.07.1992 .