11.Сутність і способи визнання держав.

Інститут визнання — це сукупність міжнародно-правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з виходом на міжнародну арену нових суб’єктів міжнародного права. Міжнародне визнання має політичний і правовий характер. Політичний аспект визнання -це заява вищих органів держав про бажання встановити з державою, яка визнається, дипломатичних взаємин. Визнання, утримання або відмова у визнанні мають взаємні правові наслідки. Універсального міжнародного документа, який би регулював процес визнання нових утворень не існує. Інститут визнання базується на звичаєвих нормах: 1 ) не може бути обов’ язку визнання;2) існує загальне право на визнання;3) загальновизнаним є право на вмотивовану відмову у визнанні. За способом здійснення визнання:1) наочно засвідчене — це офіційна заява або нота про визнання нового утворення de jure, або повідомлення про бажання налагодити дипломатичні стосунки з новою державою.; 2) визнання що припускається (мовчазне визнання) — формальне налагодження дипломатичних стосунків (офіційні поздоровлення, декларація про нейтралітет при визнанні стану війни між державами; надання екзекватуры консульському представникові тощо). Визнання здійснюється компетентним органом держави. Надане визнання вже не відкликається, а у випадку докорінної зміни обставин його вилучення є автоматичним. В міжнародному праві існують дві теорії визнання держав — конститутивна і декларативна.Конститутивна теорія: "політичний акт визнання є попередньою умовою існування юридичних прав нової держави". Саме акт визнання іншими державами створює нову державу, породжує і забезпечує її міжнародну правосуб’єктність. Визнання нової держави, яка додержує умов державності, має бути правовим обов’язком. Таке визнання може мати виключно правові наслідки.Декларативна теорія: "визнання є лише декларацією, що констатує існуючий факт виникнення нового суб’єкта міжнародного права. Держава здобуває міжнародну правосуб’єктність внаслідок юридичного факту утворення, незалежно від визнання."

12.Міжнародно-правові підстави визнання держав.

Визнання нових держав пов’язують з наявністю певних елементів державності:- населення,- території,- політичної організації влади.Європейське Співтовариство ухвалило Декларацію «Керівні принципи визнання нових держав у Східній Європі і Радянському Союзі», в якій міститься перелік вимог до держав, які визнаються.Визнання держав забезпечує стабільні політичні й економічні стосунки і ефективне здійснення прав, що випливають із прав і обов’язків міжнародної правосуб’єктності. Визнання — це односторонній добровільний акт держави, у якому вона:а) прямо чи побічно заявляє або про те, що розглядає іншу державу як суб'єкт міжнародного права і має намір підтримувати з нею офіційні відносини, абоб) про те, що вважає владу, що затвердилася не конституційним шляхом у державі або на частині її території, достатньо ефективною, щоб виступати в міждержавних відносинах у якості представника цієї держави або населення відповідної території. Особливо актуальне визнання при здобутті незалежності, при соціальних революціях, а також при нелегітим-них засобах зміни політичного режиму (в результаті військового перевороту, при встановленні диктатури або виникненні нової держави в результаті збройної інтервенції іншої держави — наприклад, «Турецької Республіки Північного Кіпру»).