
- •1.Поняття, предмет і сутність міжнародного права.
- •5.Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності.
- •6.Доктрини про співвідношення міжнародного і національного права.
- •7.Форми імплементації норм міжнародного права в правові системи держав.
- •8.Поняття і ознаки суб’єкта міжнародного права.
- •9.Види суб’єктів міжнародного права і їх характеристика.
- •10.Держава – основний суб’єкт міжнародного права.
- •11.Сутність і способи визнання держав.
- •12.Міжнародно-правові підстави визнання держав.
- •13.Види держав суб’єктів міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності.
- •14.Поняття і об’єкти правонаступництва держав. Міжнародне право і законодавство України щодо правонаступництва.
- •15.Наії і народи – суб’єкти міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності.
- •16.Міжнародні організації:ознаки і особливості правосуб’єктності.
- •17. Фізична особа як суб*єкт міжнародного права.
- •19. Класифікація принципів міжнародного права.
- •20. Місце принципів у системі міжнаррдного права.
- •22. Принцип суверенної рівності держав.
- •23. Принцип незастосування сили або загрози силою.
- •24. Принцип мирного врегулювання спорів.
- •25. Загальна характеристика мирних засобів врегулювання спорів.
- •26. Принцип територіальної цілісності держав і не прорушності кордонів.
- •27. Принцип поваги прав і основних свобод людини.
- •28. Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Харкктеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
- •29. Поняття і види міжнародного договору.
- •30. Структура міжнародного договору.
- •31. Поняття і характеристика стадій укладання міжнародного договору.
- •32. Форма і мова міжнародного договору.
- •35.Підстави визнання міжнародного договору недійсним
- •36. Дія і припинення дії договорів. Недійсність міжнародних договорів.
- •37. Припинення і призупинення дії договорів
- •38. Застереження та правки до міжнародних договорів
- •40. Реєстрація та опублікування міжнародних договорів.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення міжнародних договорів
- •43. Правовий статус і функції депозитарія
- •45. Поняття і ознаки міжнародної організації
- •46. Класифікація міжнародних організацій
- •47. Членство в міжнародних організаціях
- •48. Історія і етапи створення Організації Об’єднаних Націй
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •50. Цілі і принципи оон.
- •51. Генеральна Асамблея оон.
- •52. Рада Безпеки оон: склад і порядок формування.
- •53. Економічна і Соціальна Рада оон.
- •54. Міжнародний Суд оон: склад і порядок формування.
- •55. Функції Міжнародного Суду оон.
- •56. Спеціалізовані установи оон і їх класифікація.
- •57. Поняття, предмет і джерела права зовнішніх зносин.
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави.
- •59. Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин: система і їх компетенція.
- •60. Закордонні органи зовнішніх зносин: види і їх загальна характеристика.
- •61. Статус і функції дипломатичного представництва.
- •A.Функції дипломатичного представництва
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва.
- •63. Персонал дипломатичного представництва: порядок формування і призначення.
- •64.Припинення діяльності глави дипломатичного представництва
- •65.Поняття і загальна характеристика дипломатичних привілеїв та імунітетів
- •66.Привілеї та імунітети дипломатичного представництва
- •67.Привілеї та імунітети персоналу дипломатичних представництв
- •68.Дипломатичні класи і ранги. Порядок присвоєння
- •69.Дипломатичний корпус
- •70.Види і функції консульських установ
- •71.Порядок призначення глави консульської установи
- •72.Консульські привілеї та імунітети
- •73.Поняття і види територій
- •74.Державна територія: складові і їх правовий статус
- •75.Підстави і порядок зміни державної території
- •76.Порядок і способи зміни державної території
- •77.Правовий статус прикордонних зон
- •78.Території зі змішаним правовим режимом
- •79.Території зі спеціальним правовим режимом
- •80.Поняття і правовий статус населення
- •81. Міжнародно – правове регулювання громадянства
- •82. Поняття і способи набуття громадянства
- •83. Правовий статус іноземців. Види режиму іноземців
- •84. Правовий статус осіб без громадянства та осіб із подвійним громадянством
- •86. Порядок надання притулку. Правовий статус біженців
- •87. Хартія прав людини і її загальна характеристика
- •88. Форми та напрямки співробітництва держав в галузі прав і свобод людини
- •89. Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини
- •90. Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи
- •91. Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю
- •92. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
- •93. Види міжнародних правопорушень іїх характеристика
- •94. Поняття, види і загальна характеристика злочинів міжнародного характеру
- •95. Види міжнародно-правової відповідальності держав
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
9.Види суб’єктів міжнародного права і їх характеристика.
Загальновизнаними суб'єктами сучасного міжнародного права є:— держави;- народи (нації), що борються за незалежність;- міжнародні (міжурядові) організації;- державоподібні утворення;- юридичні та фізичні особи.Усіх суб'єктів міжнародного права прийнято поділяти на дві категорії: первинні (основні) та похідні (вторинні).До первинних суб'єктів відносяться держави, що володіють державним суверенітетом і набувають на підставі свого виникнення (утворення) міжнародної правосуб'єктності. Деякі вчені сюди також відносять і нації" що борються за своє самовизначення. Загалом нації і народи, які борються проти колоніалізму, іноземного панування за створення власної держави на основі національного суверенітету, характеризуються особливим становищем серед суб'єктів міжнародного права. Прикладом цього є Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3236 1974 р. стосовно Палестини. До похідних суб'єктів міжнародного права належать міжнародні організації і державоподібні утворення, юридичні та фізичні особи. Основна їх відмінність полягає в тому, що вони створюються первинними суб'єктами в процесі міжнародного спілкування.У теорії міжнародного права розглядається питання про статус і види деяких нетрадиційних суб'єктів міжнародного права. Можна назвати кілька таких суб'єктів. Це міжнародні неурядові організації, міжнародні господарські об'єднання. З урахуванням повноважень, передбачених конституціями деяких, насамперед федеративних, держав, визначених міжнародно-правовим статусом, характеризуються і суб'єкти федерацій (Російська Федерація, Німеччина).
10.Держава – основний суб’єкт міжнародного права.
Під державою в міжнародному праві розуміється країна з усіма притаманними їй ознаками суверенної держави. Проте не всяка країна може бути державою в міжнародно-правовому сенсі і суб'єктом міжнародного права (наприклад, колоніальні країни та інші геополітичні одиниці). Найбільш важливими ознаками держави є суверенітет, територія, населення і влада. Державний суверенітет - це властиве державі верховенство на своїй території і його незалежність у сфері міжнародних відносин. Такою властивістю володіють лише держави, що і зумовлює їх головні характерні особливості як основних суб'єктів міжнародного права. Суверенітет є фундаментом всіх основних прав держави. Територія є невід'ємною умовою існування держави. Вона закріплюється та гарантується загальновизнаними нормами і принципами міжнародного права. Згідно Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р. держави зобов'язані поважати територіальну цілісність кожної з держав-учасників. Відповідно до цього вони утримуються від будь-яких дій, не сумісних з цілями і принципами Статуту ООН, проти територіальної цілісності, політичній незалежності або єдності будь-якої держави. Населення є постійною ознакою держави. Влада. Публічна влада є одним з основних ознак держави. Воно в міжнародному праві є носієм організованою суверенної влади. У яких би відносинах ні виступали уряд держави та інші її органи, вони завжди діють від імені держави. Держава в міжнародно-правовому змісті розуміється як єдність влади і суверенітету. Держави виступають в міжнародних відносинах як суверенні утворення, над якими немає якої б то не було влади, здатної наказувати їм юридично обов'язкові правила поведінки. Норми міжнародного права, які регулюють взаємовідносини держав у сфері міжнародного спілкування, створюються самими ж державами шляхом їхньої угоди (узгодження воль) і спрямовані на суворе дотримання державного суверенітету в міжнародних відносинах. Повага суверенітету будь-якої держави, визнання суверенної рівності всіх держав входять до числа основоположних принципів сучасного міжнародного права.