9.Види суб’єктів міжнародного права і їх характеристика.

Загальновизнаними суб'єктами сучасного міжнародного права є:— держави;- народи (нації), що борються за незалежність;- міжнародні (міжурядові) організації;- державоподібні утворення;- юридичні та фізичні особи.Усіх суб'єктів міжнародного права прийнято поділяти на дві категорії: первинні (основні) та похідні (вторинні).До первинних суб'єктів відносяться держави, що володіють державним суверенітетом і набувають на підставі свого виникнення (утворення) міжнародної правосуб'єктності. Деякі вчені сюди також відносять і нації" що борються за своє самовизначення. Загалом нації і народи, які борються проти колоніалізму, іноземного панування за створення власної держави на основі національного суверенітету, характеризуються особливим становищем серед суб'єктів міжнародного права. Прикладом цього є Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3236 1974 р. стосовно Палестини. До похідних суб'єктів міжнародного права належать міжнародні організації і державоподібні утворення, юридичні та фізичні особи. Основна їх відмінність полягає в тому, що вони створюються первинними суб'єктами в процесі міжнародного спілкування.У теорії міжнародного права розглядається питання про статус і види деяких нетрадиційних суб'єктів міжнародного права. Можна назвати кілька таких суб'єктів. Це міжнародні неурядові організації, міжнародні господарські об'єднання. З урахуванням повноважень, передбачених конституціями деяких, насамперед федеративних, держав, визначених міжнародно-правовим статусом, характеризуються і суб'єкти федерацій (Російська Федерація, Німеччина).

10.Держава – основний суб’єкт міжнародного права.

Під державою в міжнародному праві розуміється країна з усіма притаманними їй ознаками суверенної держави. Проте не всяка країна може бути державою в міжнародно-правовому сенсі і суб'єктом міжнародного права (наприклад, колоніальні країни та інші геополітичні одиниці). Найбільш важливими ознаками держави є суверенітет, територія, населення і влада. Державний суверенітет - це властиве державі верховенство на своїй території і його незалежність у сфері міжнародних відносин. Такою властивістю володіють лише держави, що і зумовлює їх головні характерні особливості як основних суб'єктів міжнародного права. Суверенітет є фундаментом всіх основних прав держави. Територія є невід'ємною умовою існування держави. Вона закріплюється та гарантується загальновизнаними нормами і принципами міжнародного права. Згідно Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р. держави зобов'язані поважати територіальну цілісність кожної з держав-учасників. Відповідно до цього вони утримуються від будь-яких дій, не сумісних з цілями і принципами Статуту ООН, проти територіальної цілісності, політичній незалежності або єдності будь-якої держави. Населення є постійною ознакою держави. Влада. Публічна влада є одним з основних ознак держави. Воно в міжнародному праві є носієм організованою суверенної влади. У яких би відносинах ні виступали уряд держави та інші її органи, вони завжди діють від імені держави. Держава в міжнародно-правовому змісті розуміється як єдність влади і суверенітету. Держави виступають в міжнародних відносинах як суверенні утворення, над якими немає якої б то не було влади, здатної наказувати їм юридично обов'язкові правила поведінки. Норми міжнародного права, які регулюють взаємовідносини держав у сфері міжнародного спілкування, створюються самими ж державами шляхом їхньої угоди (узгодження воль) і спрямовані на суворе дотримання державного суверенітету в міжнародних відносинах. Повага суверенітету будь-якої держави, визнання суверенної рівності всіх держав входять до числа основоположних принципів сучасного міжнародного права.