49. Структура оон і її загальна характеристика.

Органи : ГА, РБ, ЕКОСОР, Рада з Опіки, Міжнародний Суд, Секретаріат.

ГА: головний дорадчий орган, будя-які питання, що не ходять до компетенції РБ

Сесії – щорічно, з 3 вівторка вересня до середини грудня

Сесії : чергові

 спеціальні (які вимагають особливої уваги з боку ООН),

 надзвичайні (у зв’язку з ситуаціями, при розгляді яких РБ не змогла вжити заходів)

РБ: головний орган,який відп за підтрміжн миру та безпеки

Терміном на 5 років від 5 регіональних груп непост члени:

1)    Азійські країни 2) Африканські країни 3) Східноєвр країни 4) крани лат америки і карибського басейну 5) Зх Європи і інші країни

 ЕКОСОР: координація економічної та соціальної політики  орг., що входять  до системи ООН, 54 члени терміном на 3 роки. 2 сесії на рік по 1 місяцю.  (нью-Йорк, Женева)

Міжн Суд – головний судовий орган. 15 судів, обираться ген асамблеєю та РБ на 9 років (+можливо 9) фаховий + рег принцип (не можна 2 суддів від 1 регіону, всі правові системи повинні бути предст) ГААГА 3 судді виносять рішення

Секретаріат: ГенСек 5 років, Ген асамблеєю за рекоменд РБ  (Трюгве ХальвданЛи, Даг Хаммаршёльд, У Тан, У Тан, Хавьер Перес де Куэльяр, Бутрос Бутрос-Гали, Кофи Аннан, Пан ГиМун) 3 міста ООН (Женева, Відень, Найробі + Нью-Йорк)

Голосування:

ГА:   проста більшість, кваліфікована, консенсус.

Абсолютна більшість: при виборах членів міжнародного суду, прийнятті змін до статуту.

Кваліфікована більшість: рекомендації, стосовно підтр миру та безпеки, вибори непост членів РБ, вибори ЕКОСОР, РАДИ з опіки, прийн нових членів, виключення, бюджет.

РБ:З процедурних питань – якщо за них 9 голосів

Інші-  9 голосів,обов’язково 5 постійних членів.

Може створювати різні допоміжні органи ,що обслуго вують головні органи.Налічується понад 300 таких органів –комітетів і комісії.

В структурі допоміжних органів виділяють 7 комітетів,що працюють на постійній основі.

1 Комітет з політичних питань і питань безпеки.

2 З економічних і фінансових питань.

3 з соціальних,гуманітарних та культурних питань

4 З питань опіки і самоврядних утворень

5 З адмін.-бюджетних питань

6 З правових питань

7 Спец.політичний комітет.

50. Цілі і принципи оон.

ООН – це універсальна міжнародна організація, створена для підтримання міжнародного миру, загальної безпеки та для сприяння розвитку всебічного співробітництва між державами. Статут ООН був підписаний 26 червня 1945 р. на Конференції в Сан-Франциско та набув чинності 24 жовтня 1945 р.

Цілі, принципи і структура ООН. Цілі ООН викладені у ст. 1 Статуту:

 1)підтримуватиміжнародниймир і безпеку та з цією метою вживати ефективні колективн ізаходи для запобігання або усунення загрози миру, а також придушення актів агресії чи інших порушень миру, здійснювати мирними засобами, у згоді з принципамисправедливості й міжнародногоправа, владнанняабовирішенняміжнарод­нихспорівабоситуацій, щоможутьпривестидопорушен­нямиру;

2) розвивати дружні стосунки між націями на ос­нові поваги принципу рівноправності й самовизначення народів, а також вживати інші відповідні заходи для зміцнення загального миру;

3) здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем еконо­мічного, соціального, культурного та гуманітарного харак­теру та в заохоченні й розвитку поваги до прав людини й основних свобод, незважаючи на раси, статі, мови і релігії;

4) бути центром для узгодження націй у досягненні цих за­гальних цілей.

Згідно зі ст. 2 Статуту для досягнення зазначених цілей Організація та її члени діють відповідно до таких принципів:

1) суверенна рівність усіх членів Організації;

 2) сумлінне виконання узятих на себе зобов’язань;

 3) вирішення міжнародних спорів мирними засобами таким чином, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир і безпеку;

 4)утримання в міжнародних відносинах відпогрозисилою або її застосування як протитериторіальної недоторканності аб ополітичної незалежності будь-якої держави, так і будь-якиміншимспособом, несумісним з цілями ООН;

 5) надання ООН її членами всілякої допомоги в усіх діях, що здійснюються нею відповідно до Статуту;

6) забезпечення того, щоб дер­жави, що не є членами ООН, діяли відповідно до п-пів Статуту;

7) невтручання ООН у справи, що входять до внут­рішньої компетенції будь-якої держави.