22. Принцип суверенної рівності держав.

У сучасному міжнародному праві принцип суверенної рівності держав означає повага їхнього суверенітету і юридичної рівноправності в міжнародних відносинах. Із цього треба, що кожна держава зобов'язана поважати право іншої держави здійснювати законодавчу, виконавчу й судову владу в межах своєї території без втручання з боку інших держав і на цій основі самостійно реалізовувати свої права й обов'язки як суб'єкт міжнародного права. Друга тридцятилітній розглянутого принципу означає юридична рівність всіх держав незалежно від їх економічного, соціального, політичного або іншого рівня розвитку

Принцип суверенної рівності проголошений у п. 1 ст. 2 Уставу ООН: «Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх її членів».

У Декларації про принципи міжнародного права 1970 р. визначені, зокрема, елементи поняття суверенної рівності:

а) держави юридично рівні;

б) кожна держава користується правами, властивому повному суверенітету;

в) кожна держава зобов'язана поважати правосуб'єктність інших держав;

г) територіальна цілісність і політична незалежність держав недоторканні;

д) кожна держава має право вільно вибирати й розвивати свої політ, соц, екон й культурні системи;

е) кожна держава зобов'язана виконувати повністю й сумлінно свої міжнародні зобов'язання й жити у світі з іншими державами

Положення про принцип суверенної рівності держав утримуються також у Декларації принципів Хельсинкского заключного акту НБСЄ 1975 р., Підсумковому документі Віденської зустрічі представників держав - учасників НБСЄ 1989 р., Паризької хартії для нової Європи 1990 р., установчих актах регіональних організацій і в інших міжнародні документах

Незважаючи на визнання юридичної рівності держав у зазначених документах, об'єктивно зберігається фактична нерівність держав, що знаходить своє практичне вираження в порядку роботи ряду міжнародних органів і організацій. Наприклад, права постійних членів Ради Безпеки ООН відрізняються від прав непостійних членів цього головного органа Організації Об'єднаних Націй. Зроблено це із целлю забезпечення ефективної роботи Ради Безпеки ООН. Фактична нерівність держав також ураховується в діяльності Міжнародного валютного фонду (МВФ), Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР), у Раді міністрів Європейського Союзу (ЄС) і ряді інших міжнародних організацій. Проявляється це в системі зваженого, тобто нерівного голосування при прийнятті рішень. Держави - учасники таких організацій мають різну кількість голосів, що визначається їхньою фактичною нерівністю в певних сферах

23. Принцип незастосування сили або загрози силою.

У нормативний зміст принципу незастосування сили включаються:

— заборона окупації території іншої держави з порушенням норм міжнародного права;

— заборона актів репресалій, пов'язаних із застосуванням сили;

— надання державою своєї території іншій державі, що використовує її для здійснення агресії проти третьої держави;

— організація, підбурювання, надання допомоги або участь в актах громадянської війни або терористичних актах в іншій державі;

— організація або заохочення організації збройних банд, іррегулярних сил, зокрема найманців, для вторгнення на територію іншої держави.

Порушенням принципу незастосування сили слід також вважати насильницькі дії у відношенні міжнародних демаркаційних ліній і ліній перемир'я, блокаду портів або берегів держави, будь-які насильницькі дії, що перешкоджають народам здійснити законне право на самовизначення, а також ряд інших насильницьких дій.

Статут ООН передбачає лише два випадки правомірного застосування збройної сили: із метою самооборони і за рішенням Ради Безп ООН у випадку загрози миру, порушення миру або акту агресії

Застосування збройної сили в порядку самооборони правомірне тільки в тім випадку, якщо станеться збройний напад на державу. Стаття 51 Статуту ООН прямо виключає застосування збройної сили однією державою проти іншої у разі прийняття останньою заходів економічного або політичного порядку. У подібних ситуаціях, або навіть якщо в наявності загроза нападу, країна може вдатися до відповідних заходів лише при дотриманні принципу домірності.