
- •1)Фінансово-кредитна інформація та її особливості.
- •3) Основні етапи розвитку та класифікація інформаційних систем.
- •4) Поняття і властивості економічної інформації.
- •5) Подання економічної інформації на носіях.
- •6) Класифікація економічних даних.
- •7) Методи класифікації та кодування економічної інформації.
- •8) Поняття і склад позамашинної інформаційної бази (піб).
- •13) Характеристика та класифікація технологічних операцій.
- •21) Режим телеоброблення інформації.
- •23) Режим реального часу. Режим поділу часу.
- •24) Поняття інформаційної системи та класифікація автоматизованих інформаційних систем.
- •26) Інформаційні системи з використанням мережевих технологій. Концепції побудови мереж.
- •27) Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи.
- •28) Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку.
- •35) Автоматизація Back-офісу.
- •36) Управління взаємовідносинами з клієнтами (crm).
- •37) Банківські електронні системи передавання документів «Клієнт — банк».
- •38) Характеристика технічного забезпечення в аіс „Податки”.
- •40) Характеристика програмного забезпечення в аіс „Податки”, його основні властивості. Районний, обласний, центральний рівень аіс „Податки”.
- •42) Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України.
- •43) Зовнішні інформаційні зв’язки аіс «Податки».
- •44) Використання електронної пошти у банківській сфері. Призначення та можливості електронної пошти нбу.
- •47) Види систем міжбанківських розрахунків.
- •48) Призначення, структура та основні можливості системи свіфт.
- •49) Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключення та роботи в системі свіфт. Члени системи свіфт.
- •50) Поняття, типи та призначення електронних грошей.
- •51) Загальна характеристика платіжних систем на основі пластикових карт.
- •52) Мета створення та розвиток національної системи масових електронних платежів (нсмеп).
- •53) Платіжна картка нсмеп. Смарт-картки та їх використання
6) Класифікація економічних даних.
Класифікація і кодування - це дві невіддільні частини одного процесу - перекладу різноманітної економічної інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ. Класифікація - поділ множини об'єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами. Під час класифікації використовуються такі поняття: Система класифікації-сукупність методів і правил класифікації та їхній результат. Об’єкт класифікації – елемент класифікованої множини. Ознака класифікації – властивість або характеристика об’єкта, за якою виконується класифікація. Значення ознаки – якісне або кількісне вираження ознаки класифікації. Глибина класифікації – кількість ступенів класифікації. Засобом вираження результатів класифікації є кодування. Кодування – створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об’єктові класифікації. Код – знак, або сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угруповання і об’єкта класифікації. Алфавіт коду – система знаків, узятих для створення коду. Основа коду – кількість знаків у алфавіті коду. Розряд коду – позиція знака в коді. Довжина коду – кількість знаків у коді без урахування пропусків. Структура коду – умовне позначення складу та послідовності розміщення знаків у коді. Контрольне число – розрахункове число, яке використовується для перевірки вірогідності запису коду. Перекодування – присвоєння закодованому об’єктові нового коду. Класифікатор – офіційний документ, що являє собою систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об’єктів класифікації. Класифікація і кодування – невіддільний елемент створення і функціонування комп’ютерних ІС. Метою класифікації і кодування є упорядкування і взаємоузгодження різних предметів, понять, властивостей чи інших елементів інформації.
7) Методи класифікації та кодування економічної інформації.
Метод класифікації - це сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань і їх зв’язки між собою. Розрізняють два основні методи класифікації: 1) Ієрархічний метод - характеризується тим, що початкова множина об’єктів техніко-економічної інформації послідовно поділяється на угруповання (класи) першого рівня поділу, далі – на угруповання наступного рівня тощо. Недоліками цього методу є: жорсткість структури, яка зумовлена фіксованістю ознак і їхньою послідовність; не дає змоги агрегувати об’єкти за будь-яким раніше не передбаченим довільним поєднанням ознак; ускладнює автоматизовану обробку, оскільки утворюється нестандартний розподіл послідовності ознак. 2)Фасетний метод – при ньому початкову множину об’єктів можна незалежно поділяти на класифікаційні угруповання щоразу з використанням однієї з обраних ознак. Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, що являє собою список значень найменованої ознаки класифікації. Наприклад, ознака „колір” містить список значень: „червоний”, „білий”, „зелений” тощо.
До методів кодування ЕІ належать : 1) Порядкова система - застосовується для кодування однозначних, стабільних і простих номенклатур. Вона передбачає присвоєння об’єктам цифрових номерів у порядку їх розміщення в номенклатурі з натурального ряду чисел без пропуску номерів. 2) Серійна система-служить для кодування аналогічних простих номенклатур і передбачає присвоєння серій номерів об’єктам, виділених в окремі групи за якою-небудь ознакою. У межах кожної серії об’єктам присвоюються номери по порядку. 3) Система повторення - використовує буквені або цифрові позначення, які безпосередньо характеризують об’єкт, який кодується, (наприклад, вага, розмір об’єкта) або асоціативно зв’язані з ним деякі дані, такі як місце розміщення, адреса . 4) Розрядна (позиційна) система – застосовується для кодування складних багатозначних номенклатур: кожній класифікаційній ознаці відводиться певна кількість розрядів (позицій), яка залежить від кількості об’єктів у відповідному класифікаційному угрупованні. Така система відповідає ієрархічній класифікації. Для кодування великих багатозначних номенклатур, які характеризуються і підлеглістю і незалежністю окремих класифікаційних ознак, використовується комбінована система, яка базується на різних поєднаннях принципів кодування за всіма розглянутими системами. Комбіновані коди при усій їх чіткості і логічності побудови мають найраціональнішу структуру, достатню гнучкість, її можна застосовувати як для ієрархічних, так і багато аспектних номенклатур.