
- •1)Фінансово-кредитна інформація та її особливості.
- •3) Основні етапи розвитку та класифікація інформаційних систем.
- •4) Поняття і властивості економічної інформації.
- •5) Подання економічної інформації на носіях.
- •6) Класифікація економічних даних.
- •7) Методи класифікації та кодування економічної інформації.
- •8) Поняття і склад позамашинної інформаційної бази (піб).
- •13) Характеристика та класифікація технологічних операцій.
- •21) Режим телеоброблення інформації.
- •23) Режим реального часу. Режим поділу часу.
- •24) Поняття інформаційної системи та класифікація автоматизованих інформаційних систем.
- •26) Інформаційні системи з використанням мережевих технологій. Концепції побудови мереж.
- •27) Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи.
- •28) Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку.
- •35) Автоматизація Back-офісу.
- •36) Управління взаємовідносинами з клієнтами (crm).
- •37) Банківські електронні системи передавання документів «Клієнт — банк».
- •38) Характеристика технічного забезпечення в аіс „Податки”.
- •40) Характеристика програмного забезпечення в аіс „Податки”, його основні властивості. Районний, обласний, центральний рівень аіс „Податки”.
- •42) Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України.
- •43) Зовнішні інформаційні зв’язки аіс «Податки».
- •44) Використання електронної пошти у банківській сфері. Призначення та можливості електронної пошти нбу.
- •47) Види систем міжбанківських розрахунків.
- •48) Призначення, структура та основні можливості системи свіфт.
- •49) Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключення та роботи в системі свіфт. Члени системи свіфт.
- •50) Поняття, типи та призначення електронних грошей.
- •51) Загальна характеристика платіжних систем на основі пластикових карт.
- •52) Мета створення та розвиток національної системи масових електронних платежів (нсмеп).
- •53) Платіжна картка нсмеп. Смарт-картки та їх використання
52) Мета створення та розвиток національної системи масових електронних платежів (нсмеп).
Нацбанк створив Національну систему масових електронних платежів населення (НСМЕП), що використовує смарт-картки. Схема взаємодії учасників платіжної системи: 1- банк-емітент оформляє та видає платіжну картку клієнту за його власним бажанням; 2- при здійсненні купівлі товару чи отримання послуг клієнт надає платіжну картку продавцеві для проведення розрахунку; 3- продавець або надавач послуг через процесінговий центр проводить запит на авторизацію; 4- процесінговий центр проводить запит на авторизацію з банком-емітентом; 5- банк-емітент сповіщає результат авторизації процесінговому центру; 6- процесінговий центр передає результат на запит авторизації надавачеві послуг; 7- продавець або надавач послуг відпускає товар та надає чек клієнту; 8- в кінці дня надавачі послуг або продавці надають банку-еквайру всі чеки за куплені товари чи надані послуги; 9- банк зараховує згідно з наданими чеками кошти на поточний рахунок свого контрагента; 10 - банк-емітент надає своєму клієнту виписку про проведені транзакції; 11 - банк-емітент проводить кінцевий розрахунок з тримачем платіжної картки. Таким чином розрахунки за картковими платіжними системами можуть здійснюватись за різними схемами в залежності від можливостей банківських установ і нормативної та правової бази.
Взаємодія та розрахунки НСМЕП проводяться через регіональні процесінгові центри . У НСМЕП застосовуються платіжні картки з вбудованими чіп-модулями – смарт-картки. Смарт-картка, яка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки з магнітною смугою, найбільш повно задовольняє вимоги безпеки. На її базі створена високоефективна офф-лайнова технологія, тобто така, що не потребує оперативного зв'язку з банківським рахунком під час виконання платіжних операцій (це дуже важливо, враховуючи недостатньо високу якість вітчизняних каналів зв'язку) і яка значно зменшує експлуатаційні витрати. За рахунок цього участь в НСМЕП може брати населення України з малими доходами (пенсіонери, студенти, школярі тощо), а швидкість обслуговування набагато більша, ніж при розрахунках готівкою та операціях картками з магнітною смугою.
У НСМЕП використовуються платiжнi картки з платiжними iнструментами, як електронний гаманець та електронний чек. Застосування електронного гаманця економічно доцільне навіть при розрахунках малими сумами (від кількох копійок). Електронний чек орієнтований на застосування при середніх та значних за сумою платежах (від кількох до тисяч гривень).
53) Платіжна картка нсмеп. Смарт-картки та їх використання
Нацбанк створив Національну систему масових електронних платежів населення (НСМЕП), що використовує смарт-картки. Взаємодія та розрахунки НСМЕП проводяться через регіональні процесінгові центри . У НСМЕП застосовуються платіжні картки з вбудованими чіп-модулями – смарт-картки. Смарт-картка, яка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки з магнітною смугою, найбільш повно задовольняє вимоги безпеки. На її базі створена високоефективна офф-лайнова технологія, тобто така, що не потребує оперативного зв'язку з банківським рахунком під час виконання платіжних операцій (це дуже важливо, враховуючи недостатньо високу якість вітчизняних каналів зв'язку) і яка значно зменшує експлуатаційні витрати. За рахунок цього участь в НСМЕП може брати населення України з малими доходами (пенсіонери, студенти, школярі тощо), а швидкість обслуговування набагато більша, ніж при розрахунках готівкою та операціях картками з магнітною смугою.
У НСМЕП використовуються платiжнi картки з платiжними iнструментами, як електронний гаманець та електронний чек. Застосування електронного гаманця економічно доцільне навіть при розрахунках малими сумами (від кількох копійок). Електронний чек орієнтований на застосування при середніх та значних за сумою платежах (від кількох до тисяч гривень).
Держателі карток НСМЕП можуть виконувати такі фінансові та нефінансові операції: он-лайн завантаження платіжного додатка картки (чека та гаманця) з рахунку завантаження; оф-лайн завантаження платіжного додатка картки (чека та гаманця) з рахунку завантаження; завантаження платіжного додатка картки (чека та гаманця) готівкою; одержання готівки із залишку коштів платіжного додатка картки (чека та гаманця); одержання готівки з рахунку завантаження; платіж із залишку коштів платіжного додатка картки (чека та гаманця); платіж з рахунку завантаження; Перегляд стану рахунку завантаження тощо.
Технологія виготовлення карток НСМЕП для банків – членів НСМЕП передбачає надання банком замовлення у дві адреси: виробнику карток, який отримав відповідну ліцензію Національного банку, і копію – Платіжній організації НСМЕП, функції якої виконує Національний банк. Після узгодження з банком питань, пов'язаних з графічним зображенням його назви і логотипу на картці, виробник карток зобов’язаний протягом двох тижнів виконати це замовлення.
Далі з виготовленими картками виконується процедура ініціалізації та системної персоналізації (при цьому картці присвоюється індивідуальний номер, за яким вона реєструється в системі, і в картку заносяться актуальні версії системних ключів та інші дані). Після чого, вже у замовника, виконується банківська персоналізація (в картку записуються банківські ключі та інші дані) і, безпосередньо перед отриманням картки клієнтом банку, в неї записуються його дані.
Підприємствам, які мають наміри у себе запровадити картки НСМЕП, необхідно звертатися до банку, який їх обслуговує або до банків – учасників НСМЕП.
54) Інфраструктурні елементи обслуговування пластикових карт (банкомати, РОS-термінали, ВААS-термінали). Щоб проводити розрахунки з використанням платіжних карток, необхідно створити певну інфраструктуру, яка забезпечить взаємодію учасників платіжної системи. У системі карткових розрахунків беруть участь: власники карток, банк-емітент, торговельні установи та заклади сфери послуг, банк-еквайр, процесинговий центр. Власники карток – це фізичні та юридичні особи, які за договором з кредитно-фінансовою установою використовують її платіжну картку для оплати у безготівковій формі вартості товарів чи послуг, а також для отримання через банківські установи та банкомати готівкових коштів. Банк-емітент – установа банку, яка випускає в обіг платіжні картки. Банк-еквайр – банківська установа, яка підписує угоду з підприємствами торгівлі та побутового обслуговування на обслуговування карток, здійснює первинну обробку трансакцій і бере на себе проведення з торговцями усього спектра операцій з картками. Банкомат - програмно-технічний комплекс, що надає змогу держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання грошей у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу. Сучасний банкомат може виконувати всі операції, які звичайно виконує касир: • змінювати параметри рахунка клієнта (внесок коштів); • повідомляти про баланс рахунка; • видавати звіт про рух коштів на рахунку за певний період; • переказувати кошти з рахунка на рахунок; • здійснювати періодичні платежі; • видавати та приймати готівку; • надавати інформаційно-довідкові послуги. POS-терміна́л (від англ. Point Of Sale — точка продажу) — це електронний пристрій, що зчитує дані пластикової картки з магнітної смуги або чіпа, розташованого на пластиковій картці, і зв'язується з банком по електронних каналах зв'язку. Сума операції вводиться із клавіатури (якщо це POS-термінал, інтегрований у касу, то сума береться з даних каси до оплати). Всі дані операції друкуються на чеку терміналом. Наявність POS-терміналу дозволяє приймати до оплати всі типи міжнародних банківських карт, включаючи найбільш поширені електронні карти «Visa» та «MasterCard», що значно прискорює проведення операції оплати і скорочує термін відшкодування грошових коштів по проведених операціях. BASS-термінал – це назва платіжного термінала Приватбанку (типу Ківі чи Елекснет), через який можна внести готівку, щоб поповнити карту, погасити кредит чи оплатити мобільний телефон тощо