- •1)Фінансово-кредитна інформація та її особливості.
- •3) Основні етапи розвитку та класифікація інформаційних систем.
- •4) Поняття і властивості економічної інформації.
- •5) Подання економічної інформації на носіях.
- •6) Класифікація економічних даних.
- •7) Методи класифікації та кодування економічної інформації.
- •8) Поняття і склад позамашинної інформаційної бази (піб).
- •13) Характеристика та класифікація технологічних операцій.
- •21) Режим телеоброблення інформації.
- •23) Режим реального часу. Режим поділу часу.
- •24) Поняття інформаційної системи та класифікація автоматизованих інформаційних систем.
- •26) Інформаційні системи з використанням мережевих технологій. Концепції побудови мереж.
- •27) Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи.
- •28) Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку.
- •35) Автоматизація Back-офісу.
- •36) Управління взаємовідносинами з клієнтами (crm).
- •37) Банківські електронні системи передавання документів «Клієнт — банк».
- •38) Характеристика технічного забезпечення в аіс „Податки”.
- •40) Характеристика програмного забезпечення в аіс „Податки”, його основні властивості. Районний, обласний, центральний рівень аіс „Податки”.
- •42) Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України.
- •43) Зовнішні інформаційні зв’язки аіс «Податки».
- •44) Використання електронної пошти у банківській сфері. Призначення та можливості електронної пошти нбу.
- •47) Види систем міжбанківських розрахунків.
- •48) Призначення, структура та основні можливості системи свіфт.
- •49) Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключення та роботи в системі свіфт. Члени системи свіфт.
- •50) Поняття, типи та призначення електронних грошей.
- •51) Загальна характеристика платіжних систем на основі пластикових карт.
- •52) Мета створення та розвиток національної системи масових електронних платежів (нсмеп).
- •53) Платіжна картка нсмеп. Смарт-картки та їх використання
47) Види систем міжбанківських розрахунків.
У разі виконання банком розрахунків за дорученням клієнтів можливі два варіанти: або обидва клієнти, між якими виконуються розрахунки (платник і одержувач), є клієнтами одного й того самого банку, або один із клієнтів (одержувач коштів) є клієнтом іншого банку.
Згідно з першим варіантом виконання платежу означає переміщення суми платежу з рахунку платника на рахунок одержувача в одному й тому самому банку зі здійсненням відповідного бухгалтерського проведення. Це внутрішньобанківська операція, оскільки обидва рахунки перебувають в одному банку й операції з ними можуть бути виконані безпосередньо.
Другий варіант полягає в тому, що рахунок одержувача перебуває в іншому банку, а отже, з виконанням платежу постає потреба взаємодії між банками та виконання міжбанківських платежів: сума з рахунку платника в одному банку має бути спочатку перерахована на рахунок банку-одержувача, а вже потім — на рахунок клієнта-одержувача.
За наявності такого роду платежів доводиться здійснювати взаємні платежі між банками. Розрахунки між банками за взаємними платежами можуть виконуватися на «чистій» (нетто) або «валовій» (брутто) основі. Існують відповідно два види систем міжбанківських розрахунків: на чистій основі, або система «нетто», і на валовій основі, або система «брутто».
Щодо системи на чистій основі, то її учасники не здійснюють розрахунку за кожним платіжним дорученням окремо, а протягом певного часу нагромаджують свої вимоги та зобов’язання. По закінченні цього періоду розрахунки виконуються з огляду на взаємний залік дебіторської та кредиторської заборгованості і виводиться один «чистий» результат. У разі багатостороннього заліку розрахунки здійснюються у спеціально відведеному для цього місці — кліринговій (заліковій) палаті, де і визначаються «чисті» залишки учасників з урахуванням для кожного банку всіх відправлених і отриманих платежів за обліковий період.
У клірингових операціях реальні гроші участі не беруть. Вони присутні лише як розрахункові. Завдяки цьому стає можливим вивільняти кошти, які обслуговують грошовий обіг, й забезпечувати економію кредитних ресурсів банків. Коли йдеться про валову основу (система «брутто»), розрахунок виконується за кожним платіжним дорученням окремо, перерахуванням грошових коштів, що є в розпорядженні учасників розрахунків. Така система потребує наявності в її учасників значно більших ліквідних коштів порівняно з чистою системою, оскільки кошти, що надходять, майже не використовуються для розрахунків за відправлюваними платежами. Це головний її недолік. Водночас система має важливу перевагу: розрахунок є остаточним раніше, ніж у системі на чистій основі. Система електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України також працює як система розрахунків на валовій основі в режимі реального часу, оскільки кожний платіжний документ обробляється нею окремо й з урахуванням результатів обробки попереднього документа.
48) Призначення, структура та основні можливості системи свіфт.
Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide Interbank Financial Telekommunicatoin — SWIFT) було засноване в 1973 р. Метою створення системи була розробка швидкодіючої й надійної мережі для передачі банківської інформації при суворому контролі і захисту від несанкціонованого доступу. SWIFT спочатку створювалась лише як міжбанківська система. З часом розвиток стандартизації в галузі міжнародної торгівлі цінними паперами зробив доцільним доступ до мережі небанківських закладів. З 1987 р. постановою загальних зборів членів товариства доступ до мережі дозволено брокерським і ділерським конторам, клірінговим і страховим компаніям, а також фірмам, що працюють з цінними паперами. SWIFT належить до транспортних систем, бо забезпечує тільки передачу і доставку повідомлень учасникам системи, не виконуючи при цьому розрахункових операцій, пов’язаних з їх бухгалтерськими проведеннями. Тобто SWIFT не виконує клірінгових функцій, а є лише глобальною міжбанківською телекомунікаційною мережею. Система SWIFT працює 24 години на добу і 365 днів на рік. Якщо відправник і одержувач повідомлення працюють в мережі одночасно, то його доставка займає не більше 20 сек. Кількість учасників системи постійно збільшується. Станом на квітень 1998 р. кількість країн-учасників становила 174, повних членів — 2959, неповних членів (sub-member) — 2590, учасників — 604, всього користувачів — 6153.