27) Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи.

Банківські інформаційні системи розвиваються в Украї­ні разом з удосконаленням банківської структури. Нині вже відбувся поступовий перехід від часткової механізації до комплексної автоматизації, від централізованої до розподіленої обробки даних. У 1993 році міжбанківські розрахунки було переведено на безпаперові технології, набув юридичного статусу електронний документ, і відтоді в усіх банках обов’язково запроваджувалися комп’ютерні технології, основу яких становив програмно-технологічний комп­лекс «Операційний день банку» (ОДБ). Операційним днем банку називається календарний день, протягом якого змінюються залишки на особових рахунках. Усі платіжні документи, прийняті банком для обробки, розміщуються за операційними днями. Операційні дні поділяються на відкриті та закриті. Відкриває операційний день технолог системи на початку робочого дня, перед вводом першого платіжного документа, прийнятого банком на обробку. Упродовж відкритого операційного дня документи можна допов­нювати, змінювати, вилучати, обробляти. Після закінчення прийому документів від клієнтів і виконання всіх внутрішньобанківських бухгалтерських проведень можна завершувати операційний день — припиняти доступ до документів центральної БД, закриваючи операційний день. Протягом закритого операційного дня на відміну від відкритого редагування платіжних документів неможливе, залишки коштів на особових рахунках і вся звітність (виписки за рахунками, баланс та інші документи) лишаються незмінними.

Структура інтегрованої банківської системи:

Створення інтегрованих банківських систем характеризується насамперед розширенням можливостей пакета ОДБ в таких напрямках: підвищення оперативності та продуктивності; інтеграція документів з погляду функцій усіх підсистем; підвищення надійності автоматизованих банківських систем; розширення інформаційної бази про клієнтів; створення потужних аналітичних підсистем, які дають змогу отримувати й узагальнювати інформацію, що стосується попереднього періоду, теперішнього та майбутнього стану банку;

28) Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку.

Фондовий ринок дає змогу вирішувати важливі економічні проблеми, пов’язані з отриманням підприємствами необхідного для інвестицій акціонерного капіталу, допомагає розміщувати вільні фінансові засоби та прискорювати перерозподіл вільних коштів з однієї сфери підприємництва в іншу. Предметну сферу для інформаційних технологій становлять операції, що їх виконують банки на фондовому ринку. Усю сукупність таких операцій поділяють на емісійні, інвестиційні, комісійні та послухові Емісійні операції з цінними паперами банки виконують при випуску власних акцій у процесі формування статутного капіталу, а також тоді, коли викупають власні акції, тобто під час вторинного обігу. Крім того, банки емітують боргові зобов’язання — векселі, ощадні сертифікати, облігації — для розміщення їх на ринку з метою залучення додаткових коштів. Зміст технологічної задачі в цьому напрямку діяльності банку полягає в автоматизації обліку обігу всіх типів цінних паперів і контролі через оперативне отримання достовірної інформації стану фондового ринку. Інвестиційні операції банки виконують з метою проведення активних операцій — вкладання власних коштів у цінні папери, формування власного інвестиційного портфеля для отримання прибутку, збереження капіталу та підтримання ліквідності банку. Автоматизація управління портфелем цінних паперів включає технологічні задачі з планування, обліку, аналізу та регулювання діяльності банку на фондовому ринку. Комісійні операції полягають у виконанні доручень клієнтів із купівлі та продажу цінних паперів, наданні консультацій щодо оцінювання цінних паперів та інших послуг. В інтегрованих банківських системах виокремлюють підсистему для підтримки фондових операцій. Ця підсистема забезпечує: ефективне здійснення банками операцій на ринку цінних паперів; належний внутрішньобанківський облік, контроль і аналітичну підтримку цих операцій. Ефективне виконання банками операцій можливе за умови, що буде виконано цілеспрямовану попередню роботу зі збору, обробки та аналізу оперативних даних про стан фондового ринку. Для цього необхідний доступ до інформації на фондовому ринку, а отже, мають бути налагоджені телекомунікаційні зв’язки між учасниками фондового ринку, розвинене апаратне і програмне забезпечення для моделювання процесів, що відбуваються на ньому. В Україні комерційні банки працюють на фондовому ринку здебільшого через позабіржову фондово-торговельну систему (ПФТС). Вона дозволяє вести торги одночасно за кількома цінними паперами, зокрема й за паперами різних типів. Асоціація ПФТС для роботи з цінними паперами встановлює в комерційному банку АРМ брокера. Це АРМ постійно перебуває в робочому стані, підтримуючи такі функції: ввід і установлення заявок, у тому числі із заздалегідь підготовленого списку; зняття заявок (певної групи або всіх одночасно); огляд у режимі реального часу таблиць котирувань за всіма відкритими заявленими в торгівлі паперами; огляд у режимі реального часу докладної інформації про укладені брокерські угоди. Ще однією важливою функцією підсистеми підтримки операцій банку на фондовому ринку є належний внутрішньобанківський облік, контроль і аналіз операцій із цінними паперами. Для автоматизації цієї функції у відділі фондового ринку комерційного банку організовують АРМ спеціалістів і керівників. Перелік автоматизованих робочих місць спеціалістів залежить від діапазону робіт, що їх виконує банк на фондовому ринку.

29) Інформаційна система - основа підвищення ефективності та продуктивності праці фахівців фінансових установ. Поява перших каталогів в бібліотеках, ще за старих часів, була пер­шою спробую систематизувати та структуризувати інформацію, і таким чином отримати до неї швидкий спосіб доступу. Фактично було створено першу інформаційну систему для пошуку необхідної інформації в бібліотеках. З появою обчислювальної техніки, з можливістю збереження та обробки великих об'ємів інформації, було перенесено та розроблено ряд інформаційних систем, що значно полегшували та підвищували продуктивність праці фахівців, сприяли ефективному використанню часу. Інформаційні системи, що забезпечують потрібною інформацією, достовірно і в зада­ний час, стали основою підвищення продуктивності та ефективності праці в багатьох галузях діяльності людей і звичайно в фінансово-банківській теж. Інформаційні технології широко використовують комп'ютерні інформаційні системи в банках, державних фінансових закладах, фірмах, організаціях та підприємствах для автоматизації обробки платіжних документів, бухгалтерського обліку, отримання різного роду звітності та пошуку потрібної інформації. Сьогодні неможливо уявити роботу фінансово-банківських установ без інформаційних систем і технологій, вони щільно зайняли місце в нашому житті. Однак процес пошуку методів підвищення ефективності праці фахівців і звісно розвиток інформаційних систем триває постійно. Тому можна виділити слідуючі напрямки підвищення ефективності праці в фінансових установах: 1)Сервіс для клієнтури, тобто можливість оперативного надання нових видів послуг. Це досить важливо в умовах різкої конкурентної боротьби за клієнта і може стати рішаючим фактором в виборі інформаційної системи; 2) Забезпечення внутрішньої оперативної роботи фінасової установи. Своєчасний та достовірний збір інформації про всі необхідні об'єкти системи та показники життєдіяльності; 3) Можливість обробки та аналізу великих об'ємів інформації з метою прогнозування та прийняття управлінського рішення. Особливо важливо це для управлінського персоналу установи. Автоматизація банківської справи направлена на охоплення як можна більшої частини операцій та процесів, що виникають під час роботи установ. Практично інформаційні системи охоплють майже всі аспекти банківської діяльності і забезпечують: управління готівковими операціями та касовим обслуговуванням; управління розрахунковими операціями; управління кредитними операціями та ризиками; міжбанківські розрахунки; обробку інформації в реальному часі; прискорення обміну інформацією між банками, банками і клієнтами, банками і їхніми відділеннями за допомогою телекомунікаційних ліній зв 'язку тощо.

30) Сутність та призначення комплексної автоматизації банку. Автоматизацій банківської діяльності обумовлена таким необхідностями: 1)покращення обслуговування клієнтів, надання їм широкого спектра банківських послуг і залучення нових клієнтів; 2)зменшення операційних витрат банку і прискорення виконання банківських операцій; 3)покращення управління банком і підвищення його конкурентоспроможності; 4)розширення банку і збільшення сегменту банківського ринку. Інформаційні технології банківського бізнесу забезпечують: клірингові операції, торгівельні і маркетингові операції, управління готівковими коштами, операції з валютою, кредитні і депозитні операції, використання електронної пошти, фондовий ринок і операції з ЦП, аналіз інвестицій і фінансового ринку, автоматизація розрахунків у торгівельних установах, використання пластикових карток тощо. При переведенні банків на автоматизовану систему функціонування треба подолати наступні етапи: 1) створення автоматизованої системи обробки і керування інформацією КБ з метою підвищення ефективності роботи персоналу і банку в цілому; 2) навчання і підвищення кваліфікованості персоналу на основі впровадження нової автоматизації банку; 3) впровадження системи оцінки і користування банківськими послугами на основі автоматизованої системи з боку клієнтів банку.

31) Архітектура системи комплексної автоматизації банку (ORACLE). ORACLE FINANCIAL SERVICES дозволить фінансовим компаніям побудувати комплексну інфраструктуру управління, для вирішення таких завдань: стратегічного управління, управління прибутковістю, управління фінансами, управління власністю, проектами, залучення й обслуговування клієнтів, інтеграції внутрішніх систем і канальних обслуговувань. Рішення ORACLE для цієї сфери повністю русифіковане і включає такі компоненти: 1) аналітичну систему підтримки управління рішень у фінансових організаціях ORACLE FINANCIAL SERVICES APPLICATION; 2) системи управління фінансами ORACLE FINANCIAL ; 3)управління взаємовідносинами із клієнтами ORACLE CRM і персоналом ORACLE HRMS. Операційне ядро ORACLE складається з таких частин: управління банківськими розрахунками, управління операціями, управління ризиками.

Управління персоналом ORACLE – використовується для оптимізації трудових ресурсів, допомагає здійснювати політику підбору , найму, використання, навчання і розвитку персоналу на користь підприємства. Здійснює жорсткий контроль за витрачанням засобів, поставляється оперативна інформація керівництву і проводиться аналіз ефективності використання робочої сили.

ORACLE зарплата – дозволяє вести розрахунок і виплату зарплати, передавати інформацію в системи ведення бухобліку , видавати статистичну й податкову звітність, підтримувати повну захищеність і цілісність інформації включаючи дані по історії нарахувань і утримань по співробітникам.

ORACLE табельний облік – дає можливість налагоджувати і управляти глобальною інформацією, передавати по обліку інформацію робочого часу необхідних для розрахунку в модуль зарплати, вводити і контролювати інформацію по обліку робочого часу, відпусток,и пропусків та інших видів відсутності.

32) Загальна характеристика ПК „Операційний день банку (ОДБ)”. Операційним днем банку називається календарний день, протягом якого змінюються залишки на особових рахунках. Усі платіжні документи, прийняті банком для обробки, розміщуються за операційними днями. Операційні дні поділяються на відкриті та закриті. Відкриває операційний день технолог системи на початку робочого дня, перед вводом першого платіжного документа, прийнятого банком на обробку. Упродовж відкритого операційного дня документи можна доповнювати, змінювати, вилучати, обробляти. Після закінчення прийому документів від клієнтів і виконання всіх внутрішньобанківських бухгалтерських проведень можна завершувати операційний день — припиняти доступ до документів центральної БД, закриваючи операційний день. Протягом закритого операційногоднянавідміну від відкритого редагування платіжних документів неможливе, залишки коштів на особових рахунках і вся звітність (виписки за рахунками, баланс та інші документи) лишаються незмінними. Зауважимо, що звітність банку може бути отримана за будь-який операційний день незалежно від того, відкритий він чи закритий. До головного меню пакета ОДБ включені основні технологічні функції — підсистеми, перелік яких не задається нормативними документами, а тому є оригінальним у програмному комплексі ОДБ кожного розробника. Робоче місце операціоніста є ключовим у банківській інформаційній системі, оскільки тут виконуються головні операції з обробки оперативної інформації, зокрема ввід платіжних документів, оперативний контроль за виконанням операцій, переведення вкладів, робота з картотеками, контроль неоплачених документів, огляд і роздрукування виписок із особових рахунків і т.ін. Робоче місце контролера передбачається не в усіх пакетах ОДБ. У деяких пакетах на практиці функції контролера включені до меню на АРМ операціоніста чи на АРМ технолога, де здійснюється програмний та технологічний контроль. Традиційно на АРМ контролера дублюються функції операціоніста з вводу інформації. У разі, коли контрольні суми за документом після першого і другого контрольного вводу збігаються, інформація записується в основну базу оперативної інформації для здійснення процедур її обробки. У противному разі введені показники коригуються. На АРМ контролера можуть бути покладені й інші функції, наприклад регулювання послідовності надходження початкових міжбанківських документів до регіонально-розрахункової палати (оплата документів дозволяється або забороняється шляхом їх блокування). Робоче місце технолога включає найширший перелік технологічних функцій, які можна поділити на щоденні та періодичні з формування звітності за відповідний період часу. Щоденні функції такі. 1. Вилучення документів попереднього операційного дня з бази оперативних даних. 2. Відкриття ОДБ, під час якого програмний комплекс створює копії файлів вхідного сальдо за аналітичними рахунками й балансом, які використовуються протягом операційного дня; нагромаджує процентні числа за попередній день, якщо є рахунки з процентними ставками; установлює поточну дату; очищує нагромаджувальні обороти за попередній день і т.ін. 3. Контроль вводу документів на робочих місцях. Документи, що вводяться операціоністами, розміщуються у вхідних файлах, а після закінчення вводу на пачку документів формується статистика вводу — здійснюється контрольна перевірка введених документів. 4. Обробка документів операційного дня здійснюється спеціальною програмою, яка в більшості ОДБ має власну назву «Оплата». Програма «Оплата» виконує проведення (змінює залишки на рахунках) за внутрішніми документами, які було введено операціоністами чи отримано через підсистему «Клієнт-Банк», за початковими міжбанківськими, а також за зворотними міжбанківськими документами, прийнятими через АРМ НБУ. 5. У разі виявлення помилки в сплачених документах їх виправляють так: усі документи у файлі оперативної інформації переводяться до стану несплачених, поновлюється вхідне сальдо з урахуванням заново відкритих рахунків і здійснюється процедура «Оплата». 6. Закриття операційного дня полягає у виконанні певних інформаційно-нагромаджувальних робіт і створенні в пам’яті ЕОМ і на дисках копій файлів. Ці роботи виконуються суворо за списком, заданим у спеціальному файлі. Запуск пункту «Закриття ОБД»супроводжується послідовним виконанням таких дій: перевірки наявності балансу; нагромадження денних оборотів за балансовими рахунками в БД; нагромадження інформації за касовими проведеннями дня, включення виписок за особовими рахунками в архів, нагромадження плати за розрахунково-касове обслуговування і т.ін. Після виконання цих програм на монітор видається повідомлення про ситуацію на кінець робочого дня в інформаційній системі банку. Після закриття операційного дня адміністратор БД або технолог системи виконують процедури занесення оперативної інформації до архіву. Архівні файли, доступні широкому колу користувачів банківської структури, з часом не зазнають змін. У разі потреби їх можна читати і використовувати для складання звітів або формування довідок за запитами.

33) Автоматизація Middle-офісних операцій.

Відсутність єдиної інтегрованої системи для обліку всіх Front-офісних операцій значно обмежує можливості співробітників Middle-офісу по управлінню і аналізу діяльності банку. Сучасні системи дають можливість:1) оптимізувати внутрішньобанківські фінансові потоки між центрами виникнення прибутку і витрат; 2)управляти і здійснювати моніторинг кредитно-інвестиційного портфеля банку в режимі реального часу; 3)складати різні аналітичні звіти для оцінки і прогнозування діяльності банку; 4) складати різні аналітичні звіти для оцінки і прогнозування діяльності банків-конкурентів; 5)переоцінювати відкриті можливості; 6)управляти ризиками; 7) проектувати і управляти необмеженим числом лімітів-нормативів. Інтеграція сучасних систем з інструментами багатовимірного аналізу і сховища даних дозволить співробітникам Middle-офісу виконати: аналіз з можливістю деталізації до рівня операції; використовувати різні алгоритми переоцінки відкритих позицій; використовувати сховище даних для аналізу діяльності як самого банку так і банків-конкурентів; реалізувати інтеграцію з системами багатовимірного аналізу; використовувати існуючі звіти і екранні форми для аналізу діяльності; проектування необмеженого числа власних звітів тощо. OFSA – інтегрована система підтримки ухвалення рішень, що кардинально покращує процеси бюджетування , планування , управління ризиками і вимірювання ефективності у фінансових організаціях найрізноманітнішого профілю. 10 основних проблем що розв’язується OFSA : 1)технології аналізу рентабельності неадекватні чи відсутні; 2) складно ідентифікувати рентабельні продукти і клієнтів; 3)складно розуміти та аналізувати взаємовідносини з клієнтами; 4) складно адекватно виміряти ризик можливих втрат внаслідок зміни вартості ЦП; 5)відсутність ясного розуміння компонентів, що формують доходи; 6)низька кореляція бюджетних і фактичних даних; 7)дані розподілені по різним системам; 8)складність сегментації цільового ринку, оцінки успіху чи невдач маркетингових програм; 9)різні системи дають різні результати; 10)складність кореляції дії співробітників з можливостями отримання прибутку.

34) Автоматизація Front-офісних операцій.

При автоматизації Front-офісних операцій сучасні системи дозволяють: 1) Оптимізувати роботу з різними видами Front-офісних операцій. В системі передбачені готові бізнес процеси обробки і обліку різних операцій, наприклад валютні контракти, включаючи валютні опціони; операції по залученню / розміщенню ресурсів, включаючи короткострокове кредитування / фінансування, застави і так далі; 2)  Можливість використання відкритих інтерфейсів для автоматичного імпорту операцій з будь-якої зовнішньої системи - наявність відкритих інтерфейсів для кожного типу операції дають можливість імпортувати інформацію про операцію з будь-якого зовнішнього джерела, включаючи текстовий файл; 3) Можливість починати обробку Front-офісних операції на підставі заявки; 4) Можливість використовувати різні методи (документообіг) обробки заявки на операцію. Існує можливість організувати документообіг заявки в системі. Електронний документообіг передбачає автоматичне формування повідомлень уповноваженим співробітникам, використання різної бізнес логіки; 5)  Ефективна інтеграція з функціями Middle-офісу (наприклад, установка лімітів) і Back-офісу (організація бухгалтерських проводок) - передбачена можливість інтеграції Front-офісних функцій з функціями Middle-офісу і Back-офісу, наприклад відсутня необхідність повторного введення інформації про угоду при формуванні платіжних документів; 6)  Формування різних операційних звітів - будь-які необхідні операційні звіти, наприклад, журнали операцій можуть автоматично формуватися і роздруковуватися в системі; 7) Формування різних аналітичних звітів в розрізі дилерів, портфелів, валюти, угод і так далі - в системі передбачена можливість використання різних екранних форм або звітів для проведення аналізу ведення Front-офісних операцій з використанням різних аналітичних зрізів, наприклад по контрагентах, по дилерам, та інше.