Плеврит
Плеврит – запалення листків плеври з утворенням на їх поверхні фібрину або накопиченням у плевральній порожнині ексудату. Найчастіше плеврити є на-слідком інших захворювань (сусідніх органів або системних хвороб). Їх причи-нами можуть бути інфекційні агенти (бактерії, віруси, рикетсії) або неінфекці-йні чинники (пухлини, системні захворювання сполучної тканини, травми).
Плеврити відрізняються за характером ексудату, який залежить від етіоло-гічних чинників та від співвідношення між накопиченням та всмоктуванням випоту:
фібринозний (сухий) плеврит – помірний ексудат і задовільне всмоктування;
серозний або серозно-фібринозний плеврит – ексудація перевищує всмоктування ексудату;
гнійний (емпієма) або серозно-гнійний плеврит – інфікування гноєрідною мікрофлорою;
плеврит з утворенням шварт (фібринозних нашарувань) – швидкість всмоктування перевищує швидкість ексудації.
Пневмоторакс
Пневмоторакс – це скупчення повітря у плевральній порожнині. У залежності від локалізації пневмоторакс буває однобічним, двобічним, частковим або то таль-ним. За патогенезом пневмоторакс поділяється на відкритий, закритий та клапанний.
При відкритому пневмотораксі повітря проникає у плевральну порожнину на вдиху та виходить на видиху. Якщо канал рани закривається і повітря опиняється у пастці, то такий пневмоторакс називається закритим. Інколи м’які тканини ранового каналу зміщуються таким чином, що дають можливість повітрю проникати в порож-нину плеври при вдиху, але перекривають отвір при видиху. Такий пневмоторакс отримав назву клапанного. За етіологією розрізняють травматичний, операційний, спонтанний і штучний пневмоторакс. Травматичний пневмоторакс виникає у випадках проникаючих поранень грудної клітки. Він часто поєднується з гемотораксом. Операційний пневмоторакс неминучий при хірургічних втручаннях, пов’язаних із розкриттям плевральної порожнини. Спонтанний пневмоторакс характеризується начебто безпричинним скупчен-ням повітря у плевральній порожнині. У таких випадках знаходять бульозну емфізе-му, кісти, плевральні злуки, які призводять до розриву вісцеральної плеври. При на-явності бронхо-плевральних нориць (туберкульоз, гангрена, абсцес) у плевральній порожнині, крім повітря, може скупчуватися гній (піопневмоторакс). Пневмоторакс спричиняє колапс легені. Для лікування туберкульозних каверн використовують штучний пневмоторакс.
При вневмотораксі спостерігають зміщення середостіння під час вдиху і видиху. Це призводить до стиснення і перегину порожнистих вен, зменшення притоку крові до серця, парадоксального дихання (при видиху повітря переміщується із здорової легені в колапсовану, а при вдиху – навпаки). Такий маятникоподібний рух повітряного потоку різко знижує ефективність зовнішнього дихання. Якщо пневмоторакс не ліквідувати, розвивається медіастинальна і підшкірна емфізема, а у фіналі - прогресуюча легенево-серцева недостатність.
СПИСОК НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основної:
Патологічна фізіологія. За ред. Проф. М.Н. Зайка і проф.Ю.В. Биця. -К.: Вища школа, 1995.- С.525 - 545.
Бондар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С.402 - 417.
Шлопов В.Г. Патологічна анатомія.- Вінниця: Нова книга, 2004.- 768 с.
Додаткової:
1. Анатомія та фізіологія з патологією. За ред. проф.Я.І.Федонюка.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 680 с.
2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях.-Вінниця:Нова книга, 2007.-512 с.
3. Патологічна фізіологія. За. ред. А.Д. Адо. - М.:ТріадаХ, 2000. - С. 54 -60; 228 -261; 417 -418.
4. Рекомендації по клінічній і лабораторній діагносгтиці.Т.З. За.ред. проф. М.А.БазарновоІ. - К.: Вища школа,1986.-С. 44-88.