
- •1. Визначення сутність та зміст соціології.
- •2. Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •3.Основні категорії соціології.
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство.
- •5. Функції і завдання соціології.
- •6. . Структура соціологічного знання та характеристика її
- •7.Сучасні соціологічні теорії.
- •9.Конт як основоположник соціології.
- •14. Індустріальне суспільство в соціології Конта.
- •15. Проаналізуйте, чим відрізняються поняття «соціальна система» ті «соціальна структура», а також визначте їхню сутність, види, характерні рисі й особливості.
- •17. Проблеми громадянського суспільства в Україні.
- •20. Соціальна стратифікація та сутність основних моделей
- •27.В чому полягає сутність понять «людина», «індивід» та особистість і їх співвідношення ?
- •28. Соціологія конфлікту.
- •32.Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні
- •33. Соціально психологічний клімат трудового колективу.
- •34.Основні методи соціологічних досліджень.
- •35.Метод спостереження в соціології.
- •36. Метод опитування в соціологічних дослідженнях.
- •37.Соціологія праці:предмет, об’єкт, функції, завдання та
- •38. Мотивація і стимулювання праці.
- •39. Економічна соціалізація: основні поняття,функції та завдання.
- •40.Соціологічні теорії управління наукового менеджменту
- •41. Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження
- •43.Правова соціалізація особистості.
- •44.Правова держава та її сутність.
- •45.Соціальна природа правомірної та протиправної поведінки
- •46. Права і свободи людини як соціальна норма.
- •47. Мета та програма соціологічного дослідження.
- •48.Соціологія культур, її предмет, об'єкт та функції.
- •49.Соціологія релігії:предмет, основні категорії, функції.
- •50.Соціологія молоді:предмет, об’єкт, основні завдання.
- •51.Соціологія сім'ї: предмет, об'єкт,основні функції і завдання.
- •52.Процеси інтеграції та диференціації в соціології освіти.
- •53.Концепція влади в політичній соціології м.Вебера.
- •54.Соціологія особистості: предмет, основні етапи та кризові періоди.
- •55.Контент-аналіз та екзит-пол як важливі методи соціологічного дослідження.
- •56.Поняття "цінність" у соціології та ціннісні орієнтації особистості.
- •58.Соціальна нерівність та соціальні конфлікти як предмеї соціологічного пізнання.
- •59.Марксистська теорія суспільства.
- •60.Соціологія освіти: предмет, основні проблеми, функції і категорії.
- •61.Значення праці м. Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму".
- •62.Соціально-політичне вчення Платона і Аристотеля.
- •63.Соціологія громадської думки (предмет, основні функції і завдання)
- •64.Сучасна типологія суспільств та їх характеристика.
- •65.Соціальні інститути суспільства та їх роль. Основні типи, функції та структурні елементи соціального інституту.
- •66.Соціальні процеси, соціальні зміни і соціальний розвиток яз категорії загальної соціологічної теорії.
- •67.Соціологічна система о. Конта та її вплив на розвиток соціології.
- •68.Соціальні ролі і соціальні норми та їх співвідношення.
- •69.Проблема самогубства з погляду е.Дюркгейма.
- •70.Вплив культури на соціалізацію особистості.
- •71.Основні проблеми сучасної української культури та їх характеристика.
- •72.Проблема сучасної освіти.
- •73.Завдання вищої освіти України в контексті вимог Болонського процесу.
- •74.Сім'я, як суспільне явище і соціальний інститут.
- •75.Основні проблеми сучасної української молоді.
- •76. Молодь як специфічна соціально-демографічна спільнота.
- •77.Державна молодіжна політика в Україні
- •78.Політична культура та свідомість сучасного українськогс суспільства.
- •79.Проблеми сучасної сім'ї в Україні.
- •80.Концепції виникнення суспільства.
- •81.Особливості сучасного етапу розвитку українського суспільства та його модернізації.
- •82. Роль і значення г.Спенсера для розвитку соціологічної науки.
- •83.Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •84.П.Сорокін, як найвидатніший соціолог хх ст..
- •85.Правова культура сучасного українського суспільства.
- •86.Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в
- •87.Соціологія політики та її особливості в Україні.
- •88.Значення релігії для функціонування суспільства.
- •89.Значення моральної доктрини християнства для забезпечення соціального контролю суспільства.
- •90.Функції і канали висловлювання громадської думки.
- •91.Особливості функціонування соціального феномену свободи
- •92.Основні форми і методи маніпулювання громадською думкою.
- •93.Девіантність особистості як біопсихосоціальне явище.
- •94.Соціальна статистика та динаміка о.Конта.
- •95.Основні етапи розвитку української соціології.
- •96.М.Шаповал як визначний представник укр.Соціології.
- •97.Макросоціологічнаконцепція суспільства “Золотого мільярду”.
- •98.Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості.
- •99.Проблеми права в соціології Дюркгейма.
- •100.Основні типи держави та державного устрою
- •101.Соціологія управляння та соціотехнічний експеримент ф.Тейлора.
- •102.Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості.
- •103.Соціологічні погляди м.Веберана проблему бюрократії.
- •104.Роль в. Липинського та його визначення сутності політичної еліти суспільства.
- •105.Поняття соціальних змін і їх рушії.
- •106."Розуміюча" соціологія м. Вебера.
14. Індустріальне суспільство в соціології Конта.
Індустріальнесуспільство — суспільство, в якому закінчено процес
створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і
провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і
політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса
населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).У Західній
Європі перехід від аграрного до індустріального суспільства
відбувся внаслідок промислової революції, що почалася в 18
ст. у Великобританії. Основною технологією, яка спричинила такі
зміни була парова машина, що дозволила організувати масове
виробництво.
ЕлвінТофлер виділяє такі характерні для індустріального
суспільства
риси:стандартизація;концентрація;централізація;синхронізація;І
закон індустріального суспільства — зріст багатства, який
утверджує або передбачає, врешті-решт, узгодження інтересів. При
цьому особливого значення він надає приватній власності та її
концентрації, тобто зростанню багатства.
15. Проаналізуйте, чим відрізняються поняття «соціальна система» ті «соціальна структура», а також визначте їхню сутність, види, характерні рисі й особливості.
Соціальна система — це цілісне утворення, основним елемен-
том якого є люди, їх зв'язки, взаємодії і відносини. Ці зв'язки, вза-
ємодії і відносини носять стійкий характер і відтворюються в іс-
торичному процесі, переходячи з покоління в покоління.
Соціальний зв'язок — це набір фактів, що обумовлюють спільну
діяльність у конкретних спільностях у конкретний час для досяг-
нення тих чи інших цілей. Соціальна взаємодія — це процес, у
якому люди діють і випробують вплив один на одного. Соціальні
відносини — це відносно стійкі і самостійні зв'язки між індивідами і
соціальними групами.
Соціальна структура суспільства, її складові.
Соціальна структура - це сукупність взаємопов'язаних та
взаємодіючих між собою упорядкованих соціальних спільнот, груп,
а також відносин між ними. Суспільство складається з різних
соціальних спільнот, груп, які займають різні місця у системі
соціальної нерівності.
Соціальні спільноти - це такі об'єднання людей, які виникають
та формуються на основі:
1. культурно-історичної самобутності (народи, нації);
2. родинних зв’язків та схожості стадії життя (сімейні, статево-
вікові та ін.).
Соціальні спільноти також розрізняються за професійно-
кваліфікаційними, територіально-регіональними ознаками.
Основні види соціальних спільностей:
За ступенем стійкості:тимчасові, нестійкі (туристична група,
пасажири вагона, мітингова група);середньостійкі (трудовий
колектив заводу, шкільний клас, бригада будівельників);стійкі
(клас, нація). За розмірами:великі (класи, соціальні прошарки,
верстви населення, нації); середні (мешканці міста, робітники
підприємства-гіганта); малі (сім'я, екіпаж космічного корабля,
колектив малого підприємства) . За змістом:
соціально-класові (класи, соціальні групи);
соціально-етнічні (нації, народності та ін.);
соціально-демографічні (жінки, чоловіки, діти, молодь,
пенсіонери);соціально-професійні (лікарі, викладачі, шахтарі та
ін.);соціально-територіальні (мешканці міста, села, району, об-
ласті, країни)
16.Соціальна спільність, соціальна група, соціальний інститут,
соціальна організація.
Соціальні спільноти - це такі об'єднання людей, які виникають та
формуються на основі:
1. культурно-історичної самобутності (народи, нації);
2. родинних зв’язків та схожості стадії життя (сімейні, статево-вікові
та ін.). тимчасові, нестійкі (туристична група, пасажири вагона, мі-
тингова група); середньостійкі (трудовий колектив заводу,
шкільний клас, бригада будівельників); стійкі (клас, нація)За
розмірами:великі (класи, соціальні прошарки, верстви
населення, нації); середні (мешканці міста, робітники
підприємства-гіганта); малі (сім'я, екіпаж космічного корабля,
колектив малого підприємства)За змістом:соціально-класові
(класи, соціальні групи);соціально-етнічні (нації, народності та
ін.);соціально-демографічні (жінки, чоловіки, діти, молодь,
пенсіонери);соціально-професійні (лікарі, викладачі, шахтарі та
ін.);
соціально-територіальні.
Соціальна група – це сукупність людей, що мають спільні соціальні
ознаки, виконують суспільно необхідну функцію у спільній структурі
суспільного поділу праці. 1)Групи, що займають різне місце у
системі соціальної нерівності даного суспільства, а також у
диференціації його населення за основними критеріями;
2)Представники цих груп є суб’єктами різних соціальних інститутів.
Соціальний інститут – усталений комплекс формальних і
неформальних правил, принципів, норм, установок, що регулюють
різні сфери людської діяльності і організують їх у систему.
Соціальний інститут існує через необхідність задовільнити
найважливіші життєві потреби. 1) інститут сім*і і шлюбу; 2)
політичні інститути; 3) економічні інститути; 4) інститут освіти
(наука, культура).; 5) інститут релігії.
Соціальна організація — соціальна група, орієнтована на до-
сягнення взаємопов'язаних специфічних цілей і формування високо
формалізованих структур.
Формальні організації.промислове підприємство, фірма, уні-
верситет, муніципальна структура (мерія). Неформальні
організації. любительські групи, відносини лідерства, симпатій
тощо.