59.Марксистська теорія суспільства.

Марксистська теорія розвитку суспільства набула значного

поширення у XX ст. Марксисти вважали, що кожному суспільно-

економічному ладу притаманні власні закономірності і закони

розвитку, зокрема й у всіх сферах державного будівництва. Однак

крах комунізму по всій планеті наприкінці XX ст. довів, що людство

розвивається за соціально-економічними законами і

закономірностями, які мають загальний характер і специфіку своїх

виявів, характерних кожній країні, але не більше того.

У марксизмі використовувався термін первіснообщинний лад, який

означав найпершу суспільно-економічну формацію. На

думку марксистів, всі члени суспільства в цей час знаходилися в

однаковому відношенні до засобів виробництва, та спосіба

отримання частки суспільного продукту, який вони називали

«первісного комунізму», був єдиним для всіх. Від наступних за ним

етапів суспільного розвитку первіснообщинний лад відрізнявся

відсутністю приватної власності, класів і держави Марксистська

типологія суспільств відома із середини XIX ст. Згідно з нею, існують

п'ять типів суспільств, сутнісні риси яких зумовлені способом

виробництва: первісні, рабовласницькі, феодальні, капіталістичні та

комуністичні.

60.Соціологія освіти: предмет, основні проблеми, функції і категорії.

Соціологія освіти – галузь соціологічного знання, яка вивчає

закономірності та функціонування освіти як соціокультурного

інституту, її взаємодію з іншими інститутами і суспільством загалом,

а також соціокультурні процеси і соціальну політику у сфері освіти.

В предмет дослідження соціології освіти входять: - проблеми

соціального пізнання і соціального виховання, функцій і розвитку

системи освіти, освітньої політики; - стан і динаміка соціально -

культурних процесів у сфері освіти; - закони, принципи, механізми,

технології навчання соціокультурній дійсності; - проблеми

життєвого самовизначення, самореалізації і самоутвердження

учнів та студентів; - проблеми вибору учнями та студентами

моральних та інших цінностей життя, визначення свого місця в

ньому, свого власного призначення;

Функції навчання і виховання

61.Значення праці м. Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму".

Істотний внесок у соціологію релігії зробив Макс Вебер.

Найяскравіше та найконцентрованіше суть веберівської методології

соціального аналізу явищ культури та релігії виявила себе в його

широко відомій праці "Протестантська етика та дух капіталізму". На

думку Вебера, важливим чинником виникнення капіталізму був

розвиток "духу" раціональності, що виявилося у використанні

методів бухгалтерського обліку в Промисловості. Ідеологічним

прототипом цього буржуазного раціоналізму стала протестантська

релігійна етика. Протестантизм у розумінні Вебера є однією з

причин деяких характерних рис капіталістичної цивілізації, одним з

джерел раціонального стилю життя, звідки й ведуть свій родовід

"дух" капіталізму та наука Нового часу. Згідно з Вебером, поняття

аскетизму набуло у кальвіністів нового значення, а саме: замість

непродуктивних в економічному відношенні вправ (пост,

самобичування, паломництво до святих місць тощо), яких вимагав

католицький середньовічний аскетизм, аскетизм кальвіністів

передбачав діяльне, трудове життя, поєднане з обмеженням

споживання та розкоші, що не могло не потягти за собою

утворення та зростання капіталів.