39. Економічна соціалізація: основні поняття,функції та завдання.

40.Соціологічні теорії управління наукового менеджменту

Тейлора та людських відносин Мейо.

Тейлорівська теорія. Головний мотив трудової діяльності –

матеріальна зацікавленість. Робітник – це “економічна людина”,

яка реагує тільки на заробітну плату. Принципи: 1) відокремити

розумову працю, пов’язану з організацією та управлінням, від

фізичної. 2) робітники мають виконувати безпосередньо

виконавські функції, а організаторські і управлінські мають бути

передані працівникам управлінського персоналу. 3) стимулювання

max продуктивності праці за допомогою диференціювання

відрядної плати виконання чи перевиконання прогресивної норми.

Спрямування: на раціоналізацію виробничої діяльності робітників,

на застосування прогресивних технологій. Доктрина “людських

стосунків” Е. Мейо. Принципи доктрини: 1) людина – це соц істота,

орієнтована і включена в контекст групової поведінки. 2) жорстка

ієрархія підпорядкування і бюрократична організація несумісні з

природою людини і її свободою. 3) керівники мають орієнтуватися

насамперед на людей, а вже потім на продукцію. Ця доктрина мала

велике практичне значення.

Тейлор був інженером, оцінював працю з енергетичних позицій

Мейо – психологом (виріш виробничих проблем з соц-псих

позицій). Тейлор брав за основу індивідуальну працю і відрядну

оплату, Мейо – створення певних неформальних стосунків між

людьми. Робітники Тейлора сліпо виконували інструкції; Мейо

радився з робітниками, розгляд пропозиції. Тейлор визнавав лише

2 стимули – загрозу покарання і грошову винагороду. У дослідах

Мейо з’ясувалось, що робітник не просто “економічна людина”, а є

стимули сильніші, ніж з/пл., причому їх досить багато (похвала,

гордість, робітник прагне виявити творчі здібності, є повноправним

членом групи – соц і псих стим.

41. Праця як соціальний процес, її види.

Праця - цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої

створюються

матеріальні і духовні блага. Соціологія розглядає працю як основну

форму

життєдіяльності людського суспільства, основну умову його буття.

Процес праці - включає в себе доцільну діяльність людини (сама

праця),

предмет праці, тобто те, на що спрямована діяльність, знаряддя

виробництва,

якими людина впливає на предмет праці.

Організація праці - форми, способи і порядок поєднання живої і

предметної праці.

Умови праці - сукупність соціально-економічних, санітарно-

гігієнічних

організаційних та соціально-побутових чинників, що впливають на

працездатність і здоров'я працівника. Умови праці можуть бути

нормальні і

шкідливі. За нормальних умов праця не шкодить здоров'ю людини.

Шкідливі

умови праці небезпечні для здоров'я людини і нерідко ставлять під

загрозу

саме людське життя.

Зміст праці - узагальнена характеристика процесу праці.

Основними

елементами змістовності праці, якщо її розуміти як соціально-

психологічну

структуру трудової діяльності, є стимули до праці, ставлення до

праці,

мотиви праці, цінності і ціннісні орієнтації

Соц.сутність праці полягає в тім, що саме праця ств.людину і

визначає її сутність. Праця - осн.форма життєдіяльності сусп.,

вихідна умова його буття, яка визначає спосіб ставл.люд.до світу і

одної люд.до іншої, специфіку відносин у будь-якому

труд.колективі і в будь-якій держ.Праця-категорія не лише екон-на,

а й соц-на, що має знач.для характеристики сусп. в цілому, і його

індивідів зокрема. Соц.-екон.сутність праці є двоїстою: 1)це

джерело багатства і доходів