3. Органи державного регулювання зед

Основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність". Крім того, у відповідних сферах регулюючу роль відіграють й інші Закони України: - "Про захист іноземних інвестицій в Україні" (10.09.91); - "Про дію міжнародних договорів на території України" (10.12.91); - "Про іноземні інвестиції" (13.03.92); - "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" (17.12.93); - "Про міжнародний комерційний арбітраж" (24.02.94); - "Про режим іноземного інвестування" (19.03.96) тощо, Вищим законодавчим органом державного регулювання ЗЕД є Верховна Рада України. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Верховна Рада: - приймає, скасовує і змінює закони про ЗЕД; - затверджує головні напрямки зовнішньоекономічної політики України; - укладає міжнародні договори; - затверджує митні тарифи і збори;

- затверджує списки товарів, що підпадають під ліцензування при експорті або імпорті* - установлює спеціальні режими ЗЕД

(Для іноземних суб’єктів господарювання на території України запроваджується національний режим; режим найбільшого сприяння та спеціальний режим зовнішньоекономічної діяльності.

Національний режим означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов’язків не менший, ніж українські суб’єкти господарювання. Застосовується до всіх іноземних суб’єктів господарювання, що зайняті інвестиційною діяльністю на території України, а також експортно-імпортною діяльністю тих іноземних суб’єктів господарювання, країни яких разом із Україною входять до економічних союзів.

Режим найбільшого сприяння означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо встановлення мита, податків та зборів, визначених умовами двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів України.

Спеціальний режим застосовується на територіях спеціальних економічних зон, митних союзів, до яких входить Україна, а також у випадках встановлення спеціального режиму згідно з міжнародними договорами, в яких приймає участь Україна. Статус території спеціальної економічної зони в Україні встановлюється Верховною Радою України згідно із відповідними законами шляхом прийняття окремого закону України для кожної такої зони. Україна укладає з державами, які мають спільні з Україною морські або сухопутні кордони, двосторонні та багатосторонні договори, які встановлюють на основі взаємності спеціальні правові режими торгівлі, товарообігу (прикордонна, прибережна торгівля тощо) і передбачають пільгові умови для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Виконавчі функції в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюють Президент України та Кабінет Міністрів України.

Президент України:

• забезпечує державну незалежність та національну безпеку України;

• представляє державу на міжнародній арені, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

• приймає рішення про визнання іноземних держав;

• призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України тощо;

• утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

• підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

• здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади в державі. Повноваженнями Кабінету Міністрів в зовнішньоекономічній сфері є:

• забезпечення проведення державної політики в сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідно через урядові та регіональні органи державного регулювання та місцевого самоврядування;

• координація діяльності міністрів, державних комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; координація роботи торговельних представництв України в іноземних державах;

• прийняття, зміна та скасування нормативно-правових актів;

• проведення переговорів, укладання та забезпечення виконання міжнародних договорів України та залучення до їх виконання суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;

• внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій про систему міністерств, державних комітетів і відомств – органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

• здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України тощо.

Кабінет Міністрів України здійснює регулювання в зовнішньоекономічній сфері безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Національний банк України:

• здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

• представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;

• регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

• здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і позиках, проводить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;

• виступає гарантом кредитів, що надаються суб’єктам автотранспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна України;

• здійснює інші функції відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України.

Регіональні відділення Національного банку України представляють інтереси Національного банку України на відповідній території.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України, а саме:

• здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законів України та умов міжнародних договорів України;

• здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• проводить антидемпінгові, антисубсидійні та спеціальні розслідування тощо.

Державна митна служба України спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи. Основні завдання Державної митної служби України:

• виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

• захист економічних інтересів України;

• забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи;

• здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

• контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

• здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками транспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності державних інтересів на зовнішньому ринку;

• створення сприятливих умов для прискорення руху вантажопотоків та пасажиропотоків через митний кордон України;

• запобігання контрабанді та порушенням митних правил;

• розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

• ведення митної статистики;

• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

• здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України тощо.

Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції. Його інтереси в регіонах держави представляють регіональні відділення Антимонопольного комітету України.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:

• здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України;

• приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

Основними завданнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:

• забезпечення виконання Конституції України, законів України, указів Президента України, рішень Кабінету Міністрів України, центральних урядових органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• забезпечення законності і правопорядку;

• забезпечення виконання державних і регіональних програм;

• забезпечення підготовки та виконання відповідних бюджетів, в т.ч. з врахуванням зовнішньоекономічної діяльності;

• забезпечення звіту про виконання відповідних бюджетів та програм;

• забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування;

• забезпечення реалізації інших повноважень, наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень тощо.

Спори, що виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися за згодою сторін спору господарськими судами України.

Торгово-промислова палата України (ТПП України) є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка на добровільних засадах об’єднує юридичних та фізичних осіб України, зареєстрованих як підприємці та їх об’єднання. Членами Торгово-промислової палати України с регіональні торгово-промислові палати, юридичні і фізичні особи, що зареєстровані як підприємці та їх об’єднання. В усіх областях України і в Автономній Республіці Крим діють регіональні Торгово-промислові палати.

До складу задач, які вирішує торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати, належать створення сприятливих умов для вітчизняного підприємництва, представлення і захист його інтересів на всіх рівнях, сприяння розвитку зв’язків із зарубіжними партнерами в галузях економіки, науки і торгівлі, пошук інвесторів.

Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати представляють своїм членам широкий спектр професійних послуг, до яких входить організація зустрічей і переговорів з представниками зарубіжних фірм і компаній з питань співробітництва; ведення реєстру українських підприємств; видача сертифікатів походження товарів; проведення експертизи якості і кількості товарів; надання юридичних послуг, в т.ч. підтвердження форс-мажорних обставин; надання довідково-інформаційних послуг; організація, підготовка, забезпечення і проведення виставок в Україні та за кордоном. При Україні функціонує Міжнародний комерційний арбітражний суд, який отримав широке визнання в світі, та Морська арбітражна комісія.

Торгово-промислова палата України є дійсним членом Міжнародної торгової палати, Ділової ради Чорноморського економічного співробітництва, Асоціації ТПП Чорноморської зони і Центральної Європейської Ініціативи. Торгово-промислова палата України активно співпрацює з Асоціацією ТПП Європи, підтримує партнерські зв’язки з аналогічними національними і регіональними структурами більш ніж в 40 країнах світу; створює змішані торговельні палати і ділові ради (діють Українсько-Польська палата, Українсько-Італійська та Українсько-Турецька ділові ради) тощо.

Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (1994 р.), Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України і Регламентом міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України. Арбітражний суд вирішує спори із договірних та цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном. Крім того, вирішує спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародними об’єднаннями, створених на території України.

До компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду належать спори, які виникають із відносин торгового характеру: при здійсненні операцій купівлі-продажу товарів; виконання робіт; надання послуг; обміну товарами та послугами; перевезення вантажів і пасажирів; оренди (лізингу); науково-технічного обміну; обміну іншими наслідками творчої діяльності; при спорудженні промислових та інших об’єктів; ліцензійних операцій; кредитно-розрахункових операцій; страхування та інших форм промислової та підприємницької кооперації. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки.