1) За способом нарахування:

• адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;

• специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом;

• комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення;

2) За напрямком переміщення товарів:

• експортне (вивізне), що нараховується на товари при їх вивозі за межі митної території України;

• імпортне (ввізне), що справляється митницями при поступленні іноземних товарів на внутрішній ринок України;

• транзитне, що справляється митницею при транзиті товару через митну територію України;

3) За призначенням:

• антидемпінгове, що використовується при ввезенні на митну територію України товарів за ціною, яка суттєво нижча їхньої конкурентної ціни та при вивезенні товарів з України за ціною, яка суттєво нижча від ціни інших експортерів подібних товарів, якщо такі операції можуть нанести збиток загальнодержавним інтересам;

• компенсаційне, що використовується при ввезенні чи вивезенні товарів, під час виробництва яких використовувалась субсидія, якщо таке ввезення чи вивезення загрожує вітчизняним товаровиробникам або перешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

• спеціальне, що використовується як захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях чи на таких умовах, які можуть нанести збиток вітчизняним виробникам подібних;

• сезонне, що встановлюється на окремі товари на термін, не більше чотирьох місяців з моменту його встановлення;

4) За порядком встановлення:

• автономне, що встановлюється країною самостійно, незалежно від міжнародних договорів;

• конвенційне, що встановлюється на основі двосторонніх та багатосторонніх переговорів та зафіксоване в угодах.

Для встановлення фактів, які стають основою для застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування відповідним уповноваженим державним органом згідно з заявою українських чи іноземних зацікавлених державних органів, підприємств, організацій, а також за ініціативою Митно-тарифного комітету України.

Оподатковувані товари зводяться в товарну класифікаційну схему, яка ґрунтується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів.

Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок, які відрізняються розмірами:

• Преференційні ставки використовуються:

до товарів, які походять із країн, що входять разом з Україною в митні союзи;

• при встановленні спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів;

• до товарів, які походять з країн, що розвиваються (крім продукції тваринництва, харчової промисловості, продуктів рослинного походження).

• Пільгові ставки використовуються до товарів, які походять:

• з країн, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння (Австрії, Великобританії, Італії, США, Німеччини, Франції та ін.);

• з країн, що розвиваються (за винятком товарних груп, за якими застосовуються преференційні ставки).

• Повні (загальні) ставки застосовуються до інших товарів і предметів.

Вивізне мито є одним із інструментів структури експорту. Ставки вивізного мита затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, для правильного нарахування мита митні органи мають визначити такі характеристики імпортованого товару: товарну позицію в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; країну походження та митну вартість за товарами, ставки за якими визначено в процентах до митної вартості.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених Митним кодексом України. Після того, як митні органи перевірили правильність визначення товарної позиції, країни походження товару та митну вартість, на основі цих даних відповідно до ставок Митного тарифу України вони перевіряють нараховану суму мита, яка зазначається у відповідній графі вантажної митної декларації. Мито сплачується до або на момент прийняття митної декларації, до митного оформлення.

Сума мита, належна до сплати, перераховується платниками на рахунки митних органів, що здійснюють відповідне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу. Останній перераховує одержані суми митних платежів на рахунки Державного казначейства за відповідними кодами бюджетної класифікації не пізніше як за три банківські дні з дати повного оформлення вантажної митної декларації.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України способом подання декларації митної вартості. Заявлена митна вартість товарів і подані відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається в кількісному виразі. У разі потреби в підтвердженні заявленої ним митної вартості товарів декларант зобов’язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.

За відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності наданих відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи відповідні методи, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється за допомогою застосування таких методів:

• за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, - метод 1;

• за ціною угоди стосовно ідентичних товарів - метод 2;

• за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів - метод 3;

• на основі віднімання вартості - метод 4;

• на основі додавання вартості - метод 5;

• резервного - метод 6.

Основним з них є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо він не може бути використаний, застосовується послідовно кожний з перелічених методів. При цьому кожний наступний метод реалізовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена застосуванням попереднього.

Метод 1. Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи така, що підлягає сплаті за товари, котрі імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Метод 2. Для визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів за основу береться ціна угоди стосовно ідентичних товарів. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з тими, що оцінюються.

Метод 3. У разі визначення митної вартості за методом оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди стосовно подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються) на митну територію України. При цьому під подібними (аналогічними) розуміються товари, котрі хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики та складаються зі схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Метод 4. Визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі віднімання вартості здійснюється в тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться (відчужуватимуться) на митній території України в незміненому стані.

Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються найбільшою партією на території України в час, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, покупцю, котрий не є взаємозалежною з продавцем особою.

Від ціни одиниці товару віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:

1. витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв’язку з продажем на митній території України товарів того самого класу та виду;

2. суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів;

3. звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Метод 5. Для визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі додавання вартості за основу береться ціна товарів, розрахована способом додавання:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв’язку з виробництвом оцінюваних товарів;

2) загальних витрат, характерних для продажу (відчуження) в Україну з країни вивезення товарів того самого виду, у тому числі витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетинання митного кордону України, та інших витрат;

3) прибутку, що його звичайно одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.

Метод 6. Якщо митна вартість не може бути визначена способом послідовного застосування методів, зазначених вище, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.

Вивізним митом оподатковується:

• продукція тваринництва та харчової промисловості;

• продукція рослинного походження;

• деякі види сировини та корисних копалин.

Нарахування та обчислення мита здійснюється наступним чином:

1) за адвалерними ставками: М = МВ х Ма / 100,

де М - сума мита, МВ - митна вартість товару, Ма - ставка мита, встановлена у відсотках до митної вартості;

2) за специфічними ставками: М = Кх Мс х Кє,

де К - кількість товару в натуральних одиницях виміру, Мс - став­ка специфічного мита, Кє - курс євро, встановлений НЕУ на день прийняття вантажно-митної декларації;

3) за комбінованими ставками:

- спочатку обчислюється сума мита за адвалерною ставкою;

- потім обчислюється сума мита за специфічною ставкою;

- для розрахунку суми мита до сплати використовується більша величина;

Нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита про­водиться із застосуванням різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товарів. Митна вартість товарів обчислюється відповідно де умов поставки. Мінімальна ціна визначається Мінекономіки Украї­на відповідно до Законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та «Про захист національного то­варовиробника від субсидованого імпорту».

Сума антидемпінгового та компенсаційного мита розраховується за формулою:

М = Ц х Кє х К - МВ,

де Ц - мінімальна ціна на імпорт в Україну одиниці товару.

Мито сплачується в національній валюті України.

Славки митних зборів при оформленні товарів пов'язані з митною вартістю. Якщо митна вартість товару:

• до 100$ - митний збір не справляється;

• від 100$ до 1000$ - митний збір складає 5$;

- більше 1000$ - митний збір встановлений у розмірі 0,2% від митної вартості товару.

Законодавством передбачено пільги щодо сплати мита.

Основними видами митних пільг є:

- звільнення від сплати мита;

- зниження рівня митного обкладання:

- пільгові режими при перетині кордону спеціальних митних зон;

- тарифні преференції.

Митні преференції передбачають звільнення від сплати мита.

Від сплати мита звільняються:

1. транспортні засоби, які здійснюють регулярні міжнародні переве­зення вантажів, багажу та пасажирів;

2. предмети матеріально-технічного постачання та спорудження, па­лиш, сировина, що вивозяться за межі України для забезпечення діяльності українських суден, які ведуть морський промисел;

1. валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

2. товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними для вико­ристання;

3. предмети, які користуються правом безмитного ввезення чи ви­везення згідно з міжнародними договорами України;

4. товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки чи переробки:

5. товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки чи переробки (тобто ті, які тимчасово ввозилися і були обкладені митом при первісному ввезенні, крім транспортних засобів);

6. інші товари та предмети, що визначені законами України.

Від обкладання вивізним митом звільняються: товари, роботи, послуги, які вивозяться суб'єктами підприємницької діяльності в межах експортних квот, а також товари, що повністю вироблені з давальницької сировини, яка була попередньо імпортована.

Законом України "Про звільнення від обкладання митом предметів, які вивозяться громадянами за митний кордон України" громадянам заборонено вивезення за межі митної території України:

1)предметів, на які встановлюються державні дотації (крім предметів особистого користування);

2)предметів промислового призначення (обладнання, комплектуючі), що застосовуються у виробничій сфері, перелік яких визначається КМУ;

3)коштовних металів, коштовного каміння та виробів з них, культурних цінностей з метою їх відчуження.

Для фізичних осіб встановлені такі пільги. Не підлягають оподаткуванню в процесі ввезення товарів на митну територію України:

• товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро;

• товари, що були попередньо вивезені (переслані) громадянами за митний кордон України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення і ввозяться (пересилаються) назад на митну територію України за наявності відповідної вивізної митної декларації тощо.

Громадяни можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України без сплати податків, установлених на імпорт, у таких кількостях (з розрахунку на одну особу, яка досягла 18 років):

а) 2 л вина та 1 л міцних алкогольних напоїв;

б) 200 цигарок або 50 сигар, або 250 г тютюну, або набір таких виробів загальною вагою не більше 250 г.

На відміну від більшості податків мито розраховують не самі платники, а органи митної служби. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.

Нараховані суми мита обов’язково записуються у вантажній митній декларації і підлягають сплаті платником з поточного рахунку (коли перетин кордону не дозволяється без сплати мита) або шляхом виписки векселів (якщо імпорт або експорт дозволяється з відстрочкою платежу до 90 днів).

Мито сплачується митним органам України, а за товари та інші предмети, які пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємствам зв’язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державним митним комітетом України.

Мито вноситься до державного бюджету України.

Контроль за сплатою мита здійснюють органи митної та податкової служб. Податкові органи вправі перевірити діяльність митної служби щодо нарахування мита і митних платежів, а також порядок сплати мита конкретним платником безпосередньо до Державного бюджету.

Враховуючи те, що перетнути митний кордон без сплати мита неможливо, відповідальності за несплату не існує. Виключенням є вексельні розрахунки, за якими дозволяється сплата мита на протязі 90 днів. При непогашенні векселя на платника накладається штраф 100 % від суми мита, а вексель погашається або платником, або банком, який акцептував вексель.

Законодавством передбачено пільги щодо сплати мита, порядок повернення надміру сплаченого та стягнення недобраного мита. Так, сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. Мито, не сплачене в терміни, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України в безспірному порядку.