10. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту.

Cтраховий фонд - це сукупність виділених та зарезервованих запасів матеріальних благ, що призначенні для здійснення страхового захисту. Може виступати як у натуральній, так і в грошовій формі.

Мета страхового фонду - відновити ситуацію, стабілізувати її, але не поліпшувати. Основні принципи функціонування страхового фонду:

- комплексність (оптимальність, достатність);

- різноманітність організаційних форм;

- урахування специфіки галузей економіки та суб'єктів власності;

- державне регулювання.

Призначення страхового фонду не для споживання, не для накопичення, а для відшкодування збитків в результаті настання страхового випадку. Відповідно до такого підходу, національний дохід, головним чином, є джерелом розширеного відтворення, а механізм страхування дає змогу утримувати певний рівень виробничого розвитку.

Виходячи з наукової та суспільної практики розроблено організаційні форми страхового фонду.

Щодо умов функціонування економіки в Україні, та можна виділити такі форми страхового фонду:

- централізований (резервний);

- самострахування;

- страховий фонд страховика.

11.Офшорні фінансові центри, їх особливості.

Офшорний фінансовий центр-це світовий фінансовий центр,де кредитні установи здійснюють операції переважно з нерезидентами в іноземній для даної країни валюті.Основні риси таких центрів:

1)відплив та приплив капіталу майже не регулюється;

2)операції,які здійснюються носять міжнародний характер та не зачіпляють внутрішню фінансову політику цієї держави;

3)наявність розвиненої транспортної мережі та засобів зв’язку;

4)забезпечення таємниці ведення таких операцій та внутрішньої політичної стабільності;

5)наявність стабільного функціонування центральних банків і висококваліфікована робоча сила.

Конкретними видами офшорних зон виступають:

1)»податковий рай»-це територія,на яких податкові ставки або мінімізовані або повністю відсутні.

2) «коралова компанія»-це компанії,які офіційно зареєстровані,але займаються виключно незаконними операціями.Офшорні фінансові центри можна об’єднати у 3 моделі:

1)Нью-Йоркська-передбачає встановлення домовленості з авторитетними фінансовими центрами.Можуть існувати корпоративне оподаткування доходів від цінних паперів та місцеві гербові збори;

2)Лондонська-це фінансові центри,які здійснюють операції між нерезидентами,використовуючи при цьому корпоративне оподаткування та оподаткування цінних паперів.;

3) «Податкове сховище»-на цих ринках укладаються угоди з нерезидентами,зовсім відсутнє оподаткування,проте існує плата за реєстрацію та ліцензію.

12.Класифікація страхування. Ознаки класифікації

Класифікація страхування — наукова система розподілу страхування на різні сфери діяльності, галузі,підгалузі, види, підвиди та форми, яка спирається на специфіку діяльності страхових компаній, об'єкти страхування та категорії страхувальників.

Класифікаційні ознаки:

• історична ознака;

• економічні ознаки;

• юридичні ознаки.

Класифікація за історичною ознакою пов'язана з виокремленням етапів розвитку страхової справи з точки зору часу виникнення тих чи інших видів страхування.

Класифікація за економічними ознаками. Залежно від ознаки виділяють:

за спеціалізацією страховика:

• страхування життя;

• загальні види страхування

за об'єктами страхування, тобто об'єктами, на які спрямований страховий захист виокремлюють такі три галузі:

• особисте страхування (об'єкти – житгя, здоров'я і працездатність страхувальників або застрахованих);

• майнове страхування (об'єкти – майно в різних його видах: рухомі і нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи);

• страхування відповідальності (об'єкт – відповідальність за шкоду, нанесену страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи).

За статусом страхувальника виділяють:

• послуги, які обслуговують інтереси громадян,

• послуги, які обслуговують інтереси юридичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності).

За статусом страховика виокремлюють:

• комерційне страхування (ВАТ, ЗАТ, повні, командитні товариства, товариства з додатковою відповідальністю та ін.),

• взаємне (товариства взаємного страхування),

• державне (державні страхові організації).

Класифікація за юридичними ознаками:

Згідно з директивами ЄС виділяють 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального страхування.

Згідно з вимогами внутрішнього законодавства України виділяють 20 видів страхування, причому не відбувається розмежування на довгострокове страхування та загальне страхування