Екзаменаційний білет № 6

1. Законодавче забезпечення інвентаризації об’єктів нерухомого майна

Законодавче забезпечення інвентаризації об’єктів нерухомого майна ґрунтується на Конституції України і складається з Закону "Про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна" (прийнятий 5 липня 2012 року), відповідних положень Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

2. Складові частини державного земельного кадастру та їхні основні завдання

Державний земельний кадастр складається з наступних взаємопов'язаних між собою елементів:

• кадастрове зонування земель — це розділення їх на земельні ділянки за різним цільовим призначенням і правовим режимом використання. Зонування територій населених пунктів являє собою віднесення земель до різного ступеня містобудівної цінності. Зонування проводиться на основі даних про природні якості і рівень облаштування земель, які істотно впливають на умови життя населення і функціонування об'єктів. Дії по зонуванню територій населених пунктів здійснюються на основі Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджене наказом Держкомзему 85 від 26 серпня 1997 р.;

• кадастрові зйомки — це комплекс робіт, виковуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок;

• бонітування ґрунтів — це спеціалізована класифікація ґрунтів за їх природними властивостями, які мають важливе значення для вирощування рослин і корелюючим врожайність культур. Вона встановлює відносну придатність земель за основними чинниками природної родючості для обробітку сільськогосподарських культур або екологічних груп, забезпечуючи виділення агровиробничих груп ґрунтів, що підлягають економічній оцінці. Бонітування повинне проводитися з урахуванням зональних особливостей і охоплювати всі ґрунтові різновиди;

• економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та доходність з одиниці площі. Вона дає кількісну характеристику ґрунтової родючості, яка об'єктивно склалася, за економічними показниками. Економічна оцінка землі повинна з достатньою точністю відобразити відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Але дана оцінка землі повинна враховувати необхідність раціонального використання не тільки земель сільськогосподарського призначення, а й всього земельного фонду;

• грошова оцінка земельних ділянок здійснюється 8 метою створення умов для економічного регулговання земельних відносин при передачі земель у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-прода-жу земельної ділянки та права оренди, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розмірів внеску до статутних фондів сільськогосподарських підприємств, спільних підприємств, акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів.

Грошова оцінка землі є вихідною базою для здійснення операцій з земельними частками (паями), ринкова ціна яких визначається на основі співвідношення попиту і пропозиції, а також для встановлення стартової ціни земельних ділянок несільськогосподарського призначення при їх продажу на конкурентних засадах.

• державна реєстрація земельних ділянок являє собою складову частину автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право приватної власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України1.

Державній реєстрації підлягають не тільки права суб'єктів на землю, але і припинення або зміна цього права, якщо воно підтверджене документально.

Реєстрація землеволодінь та землекористувань покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України;

• облік земель — це державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всесторонніх відомостей про кількість, розміщення та господарське використання земельних ресурсів.

Державний облік земель проводиться за фактичним станом земельних угідь на основі доброякісних планово-картографічних матеріалів і даних обліку поточних змів., виявлених графічним способом. Державний облік кількості земель включає відомості природничого і господарського їх стану. Вів характеризує кожне землекористування за складом угідь відповідно до прийнятої класифікації.

Облік якості земельних угідь доповнює характеристику природного і господарського стану земель. Він базується на всебічній класифікації земельного фонду з виділенням зональних типів земель, категорій їх придатності, класів, видів земель і атестує земельні угіддя за ґрунтовим, геоботанічним і меліоративним станом земель.