
- •Архитектура ом
- •НкДтаЕ еом
- •Проектування мпс
- •Комп'ютерна електроніка
- •Мережі еом
- •Структура регіональних мереж еом.
- •Структура мереж класу Campus Network.
- •Класифікація глобальних мереж еом. Структура мережі передачі даних глобальної мережі.
- •Протоколи передачі даних у глобальних мережах. Стандарти X.25 і Frame Relay.
- •Структура глобальної мережі інтернет.
- •Принцип ізоморфності та його використання для моделювання на аом.
- •Операційні блоки, що відтворюють нелінійні функції. Особливості побудови. Приклади використання.
- •Структурні аом і аом типу модель-аналог. Приклади використання обох типів аом. Достоїнства і недоліки. Джерела погрішностей.
- •Оп, що інвертують і не інвертують. Особливості. Основні характеристики.
- •Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
- •Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
- •Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
- •Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
- •Вибір масштабів змінних величин при рішенні задачі на аом. Фізичний смисл масштабних коефіцієнтів.
- •Типи цап і ацп, що використовуються в аом.
- •Структури операційних автоматів із шинною організацією.
- •Конвеєрний операційний автомат.
- •Векторний операційний автомат з розрядністю даних, що змінюється, і розмірністю вектора.
- •Концепція і принципи організації розподіленої пам'яті.
- •Поняття операційного пристрою і його основні характеристики.
- •Принцип мікропрограмного керування. Концепція операційного і керуючого автоматів.
- •Функціональна і структурна сумісність мікрооперацій.
- •Синтез канонічної структури операційного автомата. Властивості канонічних структур операційних автоматів.
- •Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
- •Визначення класу м – автоматів. Структурна організація і властивості м – автоматів. Етапи синтезу м – автоматів.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з послідовною комбінаційною частиною.
- •Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
- •Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
- •(С 153 по 156 - один ответ для всех)
- •Керуючий автомат із природною адресацією.
- •Функції свв. Принципи формування адрес оп при обміні між пп й оп. У чому суть переривань і припинень? Як вони реалізуються?
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Механизм приостановок вычислительного процесса.
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Система прерываний вычислительного процесса.
- •Визначення апаратного інтерфейсу. Його функції. Чим пояснюється наявність інтерфейсів різних рівнів? Малі інтерфейси.
- •Малые интерфейсы пу. Назначение и типы. Особенности реализации и основные характеристики rs-232c.
- •Малые интерфейсы пу. Особенности реализации и основные характеристики ирпр, Centronics.
- •Классификация интерфейсов по способу передачи информации. Особенности организации синхронных и асинхронных интерфейсов.
- •Принципи реалізації вводу-виводу в міни- і мікро-еом. Програмний обмін і обмін з використанням кпдп. Адресація пп в загальному адресному просторі.
- •4Пристрої введення текстової інформації. Основні параметри читаючих автоматів. Які ознаки використовуються для складання опису символів?
- •2.3 Устройство ручного ввода (клавиатура)
- •2.4 Устройства ввода с промежуточных носителей
- •2.5 Устройства автоматического ввода текстовой информации (читающие автоматы)
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации ударного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации струйного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации электрофотографического способа.
- •Методи і технічні засоби вводу-виводу графічної інформації.
- •6. Устройства и системы ввода-вывода графической информации
- •6.1. Классификация и структурные схемы графических дисплеев
- •Пристрої вводу-виводу мовних повідомлень. Основні ознаки, що характеризують мову. Елементи, що утворять фонологічний алфавіт.
- •Формування мовних повідомлень за правилами і по зразках. Способи стиску інформації в пристроях вводу-виводу мовних повідомлень.
- •Принципи ієрархічної організації пам'яті еом. Роль взу в ієрархічній структурі пам'яті сучасних еом
- •Фізичні основи магнітного запису інформації. Горизонтальний і вертикальний магнітний запис.
- •Конструювання еом
- •Стадії проектування. Технічне завдання. Технічний проект.
- •Стадії проектування. Технічна пропозиція. Ескізний проект.
- •Стадії проектування. Робоча конструкторська документація.
- •Перешкоди в лініях зв'язку. Ємнісна, індуктивна перешкоди.
- •Методи боротьби з перешкодами. Рекомендації до проектування швидкодіючих еом.
- •Кондуктивний перенос. Розрахунок стандартної кондуктивной складової в стандартних тілах.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в необмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в обмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Змушена конвекція. Поперечний рух охолодного потоку.
- •Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
- •Основи автоматизації проектування засобів от
- •Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
- •Моделі цифрових систем на різних рівнях абстракції и етапах проектування. Основні свойства, методи та засоби реалізації моделей цс.
- •Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
- •Vhdl- мова опису та проектування цс. Основні можливості і засоби мови.
- •Засоби опису архітектури цс в мові vhdl. Синтезуєма підмножина мови vhdl.
- •Сучасні методології розробки складних інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Case– системи, особливості організації та застосування.
Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
Обчислюючі
пристрої, які служать для відтворення
обчислень виду
та наз. пристроями множення і ділення.
Відповідну операцію необхідно виконувати
з зазанченою точністю, в заданих
діапазонах ампілтуд і частот вхідних
сигналів. В залежності від знаків вхідних
змінних розрізняють одно-, дво- і
чотирьохквадратні прситрої. В
одноквадратних пристроях використовують
вхідні напруги одного знаку, в двоквадратних
– змінюється знак однієї, а в
чотирьохквадратних – обох змінних.
При побудові схем прсистроїв такого типу використовують компаратори.
Множення і ділення може проводитися на основі різних принципів. За способом виконання математичної опреції пристрою множення і ділення поділяються на два класи: 1) пристрої прямої дії, коли мат. операції виконуються безпосередньо на основі фізичних процесів, які протікають в електричних колах; 2) пристрої непрямої дії, коли реалізуються різні мат. співвідношення, результатом яких є множення чи ділення заданих велични.
Пристрої множення і ділення прямої дії:
- пристрої розімкнутого типу, в яких коефіцієнт передачі керованого елемента лінійно залежить від одного із співмножників. Точність роботи визначається якістю виготовлення елемента із керованим коефіцієнтом передачі. До таких елементів висуваються високі вимоги по лінійності, стабільності і динамічному діапазоеу.
- пристрої замкненого типу, в яких коефіцієнт передачі керованого елемента змінюється автоматично в електричному колі від’ємнорго зворотнього зв’язку і тому виогои до елементів значно знижуються.
Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
В активних RC-схемах часто застосовують так званий інтегратор Міллера (мал.11.1), що містить операційний підсилювач (ОП), конденсатор і резистор.
Мал. 11.1. Активний інтегратор на RC елементах.
Така_схема_виконує_функцію_інтегрування:
Якщо в інтеграторі Міллера замінити резистор R відповідним блоком з перемикаючими конденсаторами, то отримаємо активний інтегратор на перемикаючих конденсаторах (мал.11.2).
Мал.11.2. Інтегратор на ПК.
Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
Логари́фм
числа «b» по основанию «a» вычисляется,
как показатель степени, в которую
необходимо возвести основание «a», чтобы
получить число «b». Обозначение:
Из
определения следует,
что
записи и равносильны, но выполняют
противоположные операции (логарифмирования
и потенцирования).
Логарифмирование — нахождение значения логарифма. Для алгебраических выражений логарифмирование может подразумевать выражение логарифма выражения через логарифмы составных частей (в пределе - чисел), входящих в выражение.
Потенцирование — нахождение исходного значения или выражения, от которого получено значение в результате логарифмирования.
Например
Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
АВМ иначе называют моделирующими установками или электронными моделями.
В развитии современного естествознания метод моделирования имеет большое значение. Моделирование, как метод научного исследования, появилось в связи с необходимостью решать такие задачи, которые по каким-либо причинам, например, в силу дороговизны, опасности или невозможности прямого эксперимента не могли быть решены непосредственно.
Различают физическое и математическое моделирование.
Сущность физического моделирования заключается в том, что вместо сложного процесса определенной физической природы исследуют этот же процесс, но в других масштабах (например, модели самолетов, кораблей). Физическое моделирование базируется на физическом подобии явлений в оригинале и модели, а, в ряде случаев, и их геометрическом подобии.
Сущность математического моделирования заключается в том, что исследование сложного процесса одной физической природы заменяется исследованием процесса другой физической природы.
В основе обоих видов моделирования лежит математическое подобие между оригиналом и моделью. Частным случаем является физическое подобие и физическая аналогия, т.е., физическое моделирование есть частный случай математического.
Методика математического моделирования сводится к следующем этапам:
а) Составление уравнения (или системы уравнений) для моделируемого процесса:
F (y, xj, qi, t) = 0
б) Выбор известной или создание новой математической модели, знаковое описание которой аналогично описанию оригинала
FM (yM, xMj, qMi, tM) = 0
Уравнение модели обычно называют машинным уравнением.
в) Обеспечение подобия уравнений за счет соответствующего выбора определения масштабов моделей
My = yM / y; Mx = xM / x; Mt = tM / t = t / t
и расчета коэффициентов машинного уравнения;
г) Решение на модели машинного уравнения FM = 0.