
- •Архитектура ом
- •НкДтаЕ еом
- •Проектування мпс
- •Комп'ютерна електроніка
- •Мережі еом
- •Структура регіональних мереж еом.
- •Структура мереж класу Campus Network.
- •Класифікація глобальних мереж еом. Структура мережі передачі даних глобальної мережі.
- •Протоколи передачі даних у глобальних мережах. Стандарти X.25 і Frame Relay.
- •Структура глобальної мережі інтернет.
- •Принцип ізоморфності та його використання для моделювання на аом.
- •Операційні блоки, що відтворюють нелінійні функції. Особливості побудови. Приклади використання.
- •Структурні аом і аом типу модель-аналог. Приклади використання обох типів аом. Достоїнства і недоліки. Джерела погрішностей.
- •Оп, що інвертують і не інвертують. Особливості. Основні характеристики.
- •Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
- •Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
- •Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
- •Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
- •Вибір масштабів змінних величин при рішенні задачі на аом. Фізичний смисл масштабних коефіцієнтів.
- •Типи цап і ацп, що використовуються в аом.
- •Структури операційних автоматів із шинною організацією.
- •Конвеєрний операційний автомат.
- •Векторний операційний автомат з розрядністю даних, що змінюється, і розмірністю вектора.
- •Концепція і принципи організації розподіленої пам'яті.
- •Поняття операційного пристрою і його основні характеристики.
- •Принцип мікропрограмного керування. Концепція операційного і керуючого автоматів.
- •Функціональна і структурна сумісність мікрооперацій.
- •Синтез канонічної структури операційного автомата. Властивості канонічних структур операційних автоматів.
- •Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
- •Визначення класу м – автоматів. Структурна організація і властивості м – автоматів. Етапи синтезу м – автоматів.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з послідовною комбінаційною частиною.
- •Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
- •Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
- •(С 153 по 156 - один ответ для всех)
- •Керуючий автомат із природною адресацією.
- •Функції свв. Принципи формування адрес оп при обміні між пп й оп. У чому суть переривань і припинень? Як вони реалізуються?
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Механизм приостановок вычислительного процесса.
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Система прерываний вычислительного процесса.
- •Визначення апаратного інтерфейсу. Його функції. Чим пояснюється наявність інтерфейсів різних рівнів? Малі інтерфейси.
- •Малые интерфейсы пу. Назначение и типы. Особенности реализации и основные характеристики rs-232c.
- •Малые интерфейсы пу. Особенности реализации и основные характеристики ирпр, Centronics.
- •Классификация интерфейсов по способу передачи информации. Особенности организации синхронных и асинхронных интерфейсов.
- •Принципи реалізації вводу-виводу в міни- і мікро-еом. Програмний обмін і обмін з використанням кпдп. Адресація пп в загальному адресному просторі.
- •4Пристрої введення текстової інформації. Основні параметри читаючих автоматів. Які ознаки використовуються для складання опису символів?
- •2.3 Устройство ручного ввода (клавиатура)
- •2.4 Устройства ввода с промежуточных носителей
- •2.5 Устройства автоматического ввода текстовой информации (читающие автоматы)
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации ударного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации струйного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации электрофотографического способа.
- •Методи і технічні засоби вводу-виводу графічної інформації.
- •6. Устройства и системы ввода-вывода графической информации
- •6.1. Классификация и структурные схемы графических дисплеев
- •Пристрої вводу-виводу мовних повідомлень. Основні ознаки, що характеризують мову. Елементи, що утворять фонологічний алфавіт.
- •Формування мовних повідомлень за правилами і по зразках. Способи стиску інформації в пристроях вводу-виводу мовних повідомлень.
- •Принципи ієрархічної організації пам'яті еом. Роль взу в ієрархічній структурі пам'яті сучасних еом
- •Фізичні основи магнітного запису інформації. Горизонтальний і вертикальний магнітний запис.
- •Конструювання еом
- •Стадії проектування. Технічне завдання. Технічний проект.
- •Стадії проектування. Технічна пропозиція. Ескізний проект.
- •Стадії проектування. Робоча конструкторська документація.
- •Перешкоди в лініях зв'язку. Ємнісна, індуктивна перешкоди.
- •Методи боротьби з перешкодами. Рекомендації до проектування швидкодіючих еом.
- •Кондуктивний перенос. Розрахунок стандартної кондуктивной складової в стандартних тілах.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в необмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в обмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Змушена конвекція. Поперечний рух охолодного потоку.
- •Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
- •Основи автоматизації проектування засобів от
- •Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
- •Моделі цифрових систем на різних рівнях абстракції и етапах проектування. Основні свойства, методи та засоби реалізації моделей цс.
- •Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
- •Vhdl- мова опису та проектування цс. Основні можливості і засоби мови.
- •Засоби опису архітектури цс в мові vhdl. Синтезуєма підмножина мови vhdl.
- •Сучасні методології розробки складних інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Case– системи, особливості організації та застосування.
Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
Как было рассмотрено ранее, традиционный подход к проектированию цифровых вычислительных систем (ЦС) и средств вычислительной техники в течение многих лет состоял (и, в значительной степени, состоит по сей день) в последовательном решении задач синтеза, анализа и оптимизации некоторого начального варианта проектируемой ЦС, создаваемого, как правило, небольшой группой высококвалифицированных специалистов на основе своих знаний, творческих способностей опыта и т.д. Все последующие этапы проектирования, вплоть до создания опытного образца, также носили, во многом, неформальный характер, а автоматизация процесса проектирования не носила комплексного характера и относилась, обычно, к отдельным задачам, что не решало проблемы в целом. Одной из основных причин такого положения являлось отсутствие единых и достаточно универсальных средств описания и проектирования ЦС, которые позволили бы решать задачи синтеза, анализа, верификации схем и структур ЦС с различной степенью детализации и, таким образом, объединить отдельные этапы проектирования в единый процесс с высоким уровнем автоматизации.
Как показал опыт многих лет создания цифровых вычислительных устройств, такими универсальными средствами могут быть только соответствующие универсальные алгоритмические языки программирования и специализированные языки проектирования высокого уровня, составляющие лингвистическое обеспечение систем автоматизированного проектирования.
Лингвистическое обеспечение САПР представляет собой совокупность языков программирования и проектирования, включая соответствующие термины, определения, правила формализации, обладающих необходимыми свойствами, необходимыми для выполнения автоматизированного проектирования.
Лингвистическое обеспечение САПР принято делить на языки программирования (в традиционном смысле), языки проектирования и моделирования, языки управления. Другая точка зрения состоит в том, что все используемые в процессе проектирования языки являются языками проектирования.
Универсальные алгоритмические языки, например, такие как Паскаль , Си, Ада и некоторые другие достаточно эффективно используются для разработки программного обеспечения САПР, так как обладают развитыми возможностями для решения многих задач автоматизированного проектирования, главным образом для описания различных алгоритмов и составления соответствующих программ. Вместе с тем значительное число задач, возникающих в процессе проектирования, невозможно решить на базе универсальных языков программирования, либо соответствующие программы оказываются громоздкими и неэффективными. Это привело к необходимости создания специализированных проблемно-ориентированных языков проектирования и соответствующего системного программного обеспечения.
Языки проектирования являются важнейшей составной частью САПР и должны обладать как многими качествами универсальных языков программирования в представлении данных и операций над ними, так и дополнительными возможностями для представления и преобразования описаний (математических моделей разрабатываемых цифровых систем и их компонентов) в процессе автоматизированного проектирования. Основными объектами описаний в САПР являются: задание на проектирование; характеристики объектов проектирования и их математических моделей; проектные процедуры и операции; проектные решения и проектные документы и др.
Языки сопровождения и управления служат для непосредственного общения разработчика с САПР в процессе решения проектных задач, например, для формирования команд управления, описания их параметров, корректировки и редактирования входных данных и заданий на проектирование и т.п. В настоящее время подобные языковые средства обычно включают в соответствующие специализированные языки проектирования. Необходимо также отметить, что в современных языках проектирования ЦС интегрированы возможности для решения многих проектных и вычислительных задач, для чего в недалеком прошлом приходилось использовать различные языки.
Языки проектирования ЦС можно классифицировать по различным признакам, например, по связи с универсальными языками программирования; степени универсальности; характеру решаемых задач и др.
По связи с универсальными языками программирования различают автономные и расширяющие языки проектирования. Автономные языки имеют собственные грамматики, соответствующее программное системное обеспечение и могут применяться полностью автономно и независимо от других языков. В настоящее время такие языки применяются редко. Расширяющие языки строятся на основе грамматики и концепции другого (обычно достаточно распространенного) языка программирования, что облегчает разработку и использование нового языка. Например, такие широко распространенные в настоящее время и получившие статус международных стандартов языки проектирования ЦС, как VHDL и Verilog, построены соответственно на базе языков AДА и СИ.
Используемые в САПР языки иногда делят на две группы: универсальные (инвариантные) и специализированные языки. В данном случае универсальность рассматривается как инвариантность по отношению к различным уровням или этапам проектирования или к отдельным подсистемам САПР. Такие языки обычно используются в информационно-поисковых системах общего назначения.
Специализированные языки в недалеком прошлом делились на языки системного, функционально-логического, схемотехнического, монтажно-коммутационного проектирования, языки моделирования и др. В настоящее время многие задачи, рассматриваемые на различных этапах проектирования, решаются с помощью одного универсального языка проектирования