
- •Архитектура ом
- •НкДтаЕ еом
- •Проектування мпс
- •Комп'ютерна електроніка
- •Мережі еом
- •Структура регіональних мереж еом.
- •Структура мереж класу Campus Network.
- •Класифікація глобальних мереж еом. Структура мережі передачі даних глобальної мережі.
- •Протоколи передачі даних у глобальних мережах. Стандарти X.25 і Frame Relay.
- •Структура глобальної мережі інтернет.
- •Принцип ізоморфності та його використання для моделювання на аом.
- •Операційні блоки, що відтворюють нелінійні функції. Особливості побудови. Приклади використання.
- •Структурні аом і аом типу модель-аналог. Приклади використання обох типів аом. Достоїнства і недоліки. Джерела погрішностей.
- •Оп, що інвертують і не інвертують. Особливості. Основні характеристики.
- •Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
- •Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
- •Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
- •Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
- •Вибір масштабів змінних величин при рішенні задачі на аом. Фізичний смисл масштабних коефіцієнтів.
- •Типи цап і ацп, що використовуються в аом.
- •Структури операційних автоматів із шинною організацією.
- •Конвеєрний операційний автомат.
- •Векторний операційний автомат з розрядністю даних, що змінюється, і розмірністю вектора.
- •Концепція і принципи організації розподіленої пам'яті.
- •Поняття операційного пристрою і його основні характеристики.
- •Принцип мікропрограмного керування. Концепція операційного і керуючого автоматів.
- •Функціональна і структурна сумісність мікрооперацій.
- •Синтез канонічної структури операційного автомата. Властивості канонічних структур операційних автоматів.
- •Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
- •Визначення класу м – автоматів. Структурна організація і властивості м – автоматів. Етапи синтезу м – автоматів.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з послідовною комбінаційною частиною.
- •Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
- •Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
- •(С 153 по 156 - один ответ для всех)
- •Керуючий автомат із природною адресацією.
- •Функції свв. Принципи формування адрес оп при обміні між пп й оп. У чому суть переривань і припинень? Як вони реалізуються?
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Механизм приостановок вычислительного процесса.
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Система прерываний вычислительного процесса.
- •Визначення апаратного інтерфейсу. Його функції. Чим пояснюється наявність інтерфейсів різних рівнів? Малі інтерфейси.
- •Малые интерфейсы пу. Назначение и типы. Особенности реализации и основные характеристики rs-232c.
- •Малые интерфейсы пу. Особенности реализации и основные характеристики ирпр, Centronics.
- •Классификация интерфейсов по способу передачи информации. Особенности организации синхронных и асинхронных интерфейсов.
- •Принципи реалізації вводу-виводу в міни- і мікро-еом. Програмний обмін і обмін з використанням кпдп. Адресація пп в загальному адресному просторі.
- •4Пристрої введення текстової інформації. Основні параметри читаючих автоматів. Які ознаки використовуються для складання опису символів?
- •2.3 Устройство ручного ввода (клавиатура)
- •2.4 Устройства ввода с промежуточных носителей
- •2.5 Устройства автоматического ввода текстовой информации (читающие автоматы)
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации ударного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации струйного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации электрофотографического способа.
- •Методи і технічні засоби вводу-виводу графічної інформації.
- •6. Устройства и системы ввода-вывода графической информации
- •6.1. Классификация и структурные схемы графических дисплеев
- •Пристрої вводу-виводу мовних повідомлень. Основні ознаки, що характеризують мову. Елементи, що утворять фонологічний алфавіт.
- •Формування мовних повідомлень за правилами і по зразках. Способи стиску інформації в пристроях вводу-виводу мовних повідомлень.
- •Принципи ієрархічної організації пам'яті еом. Роль взу в ієрархічній структурі пам'яті сучасних еом
- •Фізичні основи магнітного запису інформації. Горизонтальний і вертикальний магнітний запис.
- •Конструювання еом
- •Стадії проектування. Технічне завдання. Технічний проект.
- •Стадії проектування. Технічна пропозиція. Ескізний проект.
- •Стадії проектування. Робоча конструкторська документація.
- •Перешкоди в лініях зв'язку. Ємнісна, індуктивна перешкоди.
- •Методи боротьби з перешкодами. Рекомендації до проектування швидкодіючих еом.
- •Кондуктивний перенос. Розрахунок стандартної кондуктивной складової в стандартних тілах.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в необмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в обмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Змушена конвекція. Поперечний рух охолодного потоку.
- •Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
- •Основи автоматизації проектування засобів от
- •Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
- •Моделі цифрових систем на різних рівнях абстракції и етапах проектування. Основні свойства, методи та засоби реалізації моделей цс.
- •Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
- •Vhdl- мова опису та проектування цс. Основні можливості і засоби мови.
- •Засоби опису архітектури цс в мові vhdl. Синтезуєма підмножина мови vhdl.
- •Сучасні методології розробки складних інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Case– системи, особливості організації та застосування.
Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
Теплове випромінювання — спільний процес конвекції і теплопровідності, при якій враховується температура всіх тіл, які мають температуру вище абсолютного нуля. Тобто це електромагнітне випромінювання з безперервним спектром, що випускається нагрітими тілами за рахунок їх теплової енергії., це є свічення тіл, зумовлене нагріванням.
Залежно від температури тіла, що випромінює, теплове випромінювання може належати різних діапазонів згідно із законом зміщення Віна, але синонімом даного терміну часто називають інфрачервоне випромінювання. Характеристики теплового випромінювання (всі залежать від температури):
— енергетична світність тіла(інтегральна випромінювальна здатність)
— спектральна випромінювальна здатність
— інтегральна поглинальна здатність
— спектральна поглинальна здатність
Відношення випромінювальної здатності до поглинальної здатності тіла не залежить від природи тіла, є функцією довжини хвилі тіла і температури.
Чим більше тіло поглинає певного (електромагнітного)випромінювання, тим більше воно випромінює тих самих хвиль при тій самій температурі.
Основи автоматизації проектування засобів от
Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
Любая САПР (в том числе и любая подсистема САПР) состоит из нескольких составных частей, каждая из которых называется обеспечением САПР (ГОСТ 22487. Проектирование автоматизированное. Термины и определения):
математическое обеспечение;
программное обеспечение;
информационное обеспечение;
лингвистическое обеспечение;
методическое обеспечение;
организационное обеспечение;
техническое обеспечение.
Математическое обеспечение (МО) – это совокупность иатематических методов, моделей и алгоритмов проектирования, необходимых для его выполнения.
Программное обеспечение (ПО) - это совокупность программ для реализации автоматизированного проектирования. ПО принято делить на специальное (прикладное) ПО и общее ПО. Специальное ПО включает в себя программы либо комплексы программ, предназначенные для решения конкретных проектных задач в определенной предметной области. Общее ПО предназначено для управления и обслуживания вычислительного процесса, в том числе подготовки прикладных программ к выполнению на ЭВМ. В общее ПО входят операционные системы ЭВМ, используемых в САПР, а также другие программы, выполняющие аналогичные функции (управление заданиями, данными, редактирование, трансляция со специализированных языков и др.).
Информационное обеспечение (ИО) – это совокупность сведений, представленных в заданной форме и необходимых для выполнения проектирования. Основную часть ИО составляет база данных (БД), в которой хранятся данные, используемые неоднократно во многих процедурах и программах проектирования. Это данные справочного характера (сведения об элементной базе, конструктивах, различных комплектующих элементах, описания стандартных процедур и типовых проектных решений и т.д.), а также частные результаты проектирования, используемые на других этапах в качестве исходных данных. Современные БД, как правило, интегрированы с системами управления, обеспечивающими выполнение необходимых операций по обслуживанию БД.
Лингвистическое обеспечение (ЛО) – это совокупность языков программирования и языковых средств, необходимых для разработки программ проектирования. В ЛО входят универсальные и специализированные языки, используемые для написания программ САПР, специальные входные языки, служащие для описания объектов проектирования, языки заданий на выполнение проектных процедур, языки моделирования и др.
Методическое обеспечение – это совокупность регламентирующих документов, устанавливающих состав и правила функционирования средств САПР.
Организационное обеспеченние – это совокупность документов, устанавливающих состав и функции проектной организации, эксплуатирующей САПР, форму представления результатов проектирования и порядок их рассмотрения (приказы, инструкции, квалификационные требования, штатные расписания и др).
Техническое обеспечение – совокупность взаимосвязанных и взаимодействующих технических средств, предназначенных для выполнения автоматизированного проектирования (ЭВМ, средства ввода/вывода информации, передачи данных и т.д.).
Специализация некоторой части САПР на выполнение проектных задач одного класса или одного этапа проектирования приводит к выделению этой части как подсистемы САПР. Подсистемы являются составными структурными частями САПР, они обладают, как правило, всеми свойствами систем, часто создаются и эксплуатируются относительно самостоятельно.
По назначению подсистемы САПР разделяются на два вида – проектирующие и обслуживающие. К проектирующим относят подсистемы, непосредственно выполняющие проектные процедуры и операции, а к обслуживающим – подсистемы, предназначенные для обеспечения работоспособности проектирующих подсистем (например, СУБД, системы машинной графики, выпуска проектной документации и др.).
Проектирующие подсистемы в зависимости от отношения к объекту проектирования делятся на объектно-ориентированные (объектные), выполняющие одну или несколько проектных процедур, непосредственно зависящих от объекта проектирования (например, проектирование печатных плат), и объектно-независимые (инвариантные), выполняющие унифицированные проектные процедуры и операции (например, типовые расчеты каких-либо узлов).
Классификация САПР. Классификация САПР определяется ГОСТ 23501.108. Данный ГОСТ устанавливает следующие признаки классификации САПР (и их коды):
тип объекта проектирования;
разновидность объекта проектирования;
сложность объекта проектирования;
уровень автоматизации проектирования;
комплексность автоматизации проектирования;
характер выпускаемых документов;
количество выпускаемых документов;
количество уровней в структуре технического обеспечения.
По каждому признаку установлены классификационные группировки САПР (и их коды). Отметим наиболее важные их них.
По типу объектов проектирования различают САПР:
изделий машиностроения;
изделий приборостроения;
технологических процессов в машиностроении и приборостроении;
(6) программных изделий (программы для ЭВМ, станков с ЧПУ);
(7) организационных систем.
По уровню автоматизации проектирования различают САПР:
(1) низкоавтоматизированного проектирования, в которых количество автоматизированных проектных процедур (АПП) составляет до 25% общего числа ПП;
среднеавтоматизированного проектирования, в которых число АПП составляет до 50% общего числа ПП;
высокоавтоматизированного проектирования, в которых число АПП превышает 50%.
По комплексности автоматизации проектирования различают САПР:
одноэтапная САПР, которая выполняет только один этап проектирования из всех, выполняемых системой;
многоэтапная САПР, которая выполняет несколько этапов автоматизированного проектирования;
комплексная САПР, которая выполняет все этапы, предусмотренные для проектирования объекта.
В многоэтапной и комплексной САПР проектирование должно осуществляться без ручной перекодировки данных, используемых на нескольких или всех этапах проектирования.
По количеству уровней в структуре ТО различают САПР:
одноуровневые, построенные на основе ЭВМ среднего или высокого класса с необходимым набором периферийных устройств;
двухуровневые, построенные на основе ЭВМ среднего или высокого класса и одной или нескольких рабочих станций (автоматизированных рабочих мест);
трехуровневые, построенные на основе ЭВМ высокого класса, одной или нескольких рабочих станций и периферийного программно-управляемого оборудования.
На рис. 1.2. приведена обобщенная структура САПР ЭВМ и устройств вычислительной техники.