
- •Архитектура ом
- •НкДтаЕ еом
- •Проектування мпс
- •Комп'ютерна електроніка
- •Мережі еом
- •Структура регіональних мереж еом.
- •Структура мереж класу Campus Network.
- •Класифікація глобальних мереж еом. Структура мережі передачі даних глобальної мережі.
- •Протоколи передачі даних у глобальних мережах. Стандарти X.25 і Frame Relay.
- •Структура глобальної мережі інтернет.
- •Принцип ізоморфності та його використання для моделювання на аом.
- •Операційні блоки, що відтворюють нелінійні функції. Особливості побудови. Приклади використання.
- •Структурні аом і аом типу модель-аналог. Приклади використання обох типів аом. Достоїнства і недоліки. Джерела погрішностей.
- •Оп, що інвертують і не інвертують. Особливості. Основні характеристики.
- •Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
- •Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
- •Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
- •Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
- •Вибір масштабів змінних величин при рішенні задачі на аом. Фізичний смисл масштабних коефіцієнтів.
- •Типи цап і ацп, що використовуються в аом.
- •Структури операційних автоматів із шинною організацією.
- •Конвеєрний операційний автомат.
- •Векторний операційний автомат з розрядністю даних, що змінюється, і розмірністю вектора.
- •Концепція і принципи організації розподіленої пам'яті.
- •Поняття операційного пристрою і його основні характеристики.
- •Принцип мікропрограмного керування. Концепція операційного і керуючого автоматів.
- •Функціональна і структурна сумісність мікрооперацій.
- •Синтез канонічної структури операційного автомата. Властивості канонічних структур операційних автоматів.
- •Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
- •Визначення класу м – автоматів. Структурна організація і властивості м – автоматів. Етапи синтезу м – автоматів.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з послідовною комбінаційною частиною.
- •Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
- •Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
- •(С 153 по 156 - один ответ для всех)
- •Керуючий автомат із природною адресацією.
- •Функції свв. Принципи формування адрес оп при обміні між пп й оп. У чому суть переривань і припинень? Як вони реалізуються?
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Механизм приостановок вычислительного процесса.
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Система прерываний вычислительного процесса.
- •Визначення апаратного інтерфейсу. Його функції. Чим пояснюється наявність інтерфейсів різних рівнів? Малі інтерфейси.
- •Малые интерфейсы пу. Назначение и типы. Особенности реализации и основные характеристики rs-232c.
- •Малые интерфейсы пу. Особенности реализации и основные характеристики ирпр, Centronics.
- •Классификация интерфейсов по способу передачи информации. Особенности организации синхронных и асинхронных интерфейсов.
- •Принципи реалізації вводу-виводу в міни- і мікро-еом. Програмний обмін і обмін з використанням кпдп. Адресація пп в загальному адресному просторі.
- •4Пристрої введення текстової інформації. Основні параметри читаючих автоматів. Які ознаки використовуються для складання опису символів?
- •2.3 Устройство ручного ввода (клавиатура)
- •2.4 Устройства ввода с промежуточных носителей
- •2.5 Устройства автоматического ввода текстовой информации (читающие автоматы)
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации ударного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации струйного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации электрофотографического способа.
- •Методи і технічні засоби вводу-виводу графічної інформації.
- •6. Устройства и системы ввода-вывода графической информации
- •6.1. Классификация и структурные схемы графических дисплеев
- •Пристрої вводу-виводу мовних повідомлень. Основні ознаки, що характеризують мову. Елементи, що утворять фонологічний алфавіт.
- •Формування мовних повідомлень за правилами і по зразках. Способи стиску інформації в пристроях вводу-виводу мовних повідомлень.
- •Принципи ієрархічної організації пам'яті еом. Роль взу в ієрархічній структурі пам'яті сучасних еом
- •Фізичні основи магнітного запису інформації. Горизонтальний і вертикальний магнітний запис.
- •Конструювання еом
- •Стадії проектування. Технічне завдання. Технічний проект.
- •Стадії проектування. Технічна пропозиція. Ескізний проект.
- •Стадії проектування. Робоча конструкторська документація.
- •Перешкоди в лініях зв'язку. Ємнісна, індуктивна перешкоди.
- •Методи боротьби з перешкодами. Рекомендації до проектування швидкодіючих еом.
- •Кондуктивний перенос. Розрахунок стандартної кондуктивной складової в стандартних тілах.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в необмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в обмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Змушена конвекція. Поперечний рух охолодного потоку.
- •Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
- •Основи автоматизації проектування засобів от
- •Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
- •Моделі цифрових систем на різних рівнях абстракції и етапах проектування. Основні свойства, методи та засоби реалізації моделей цс.
- •Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
- •Vhdl- мова опису та проектування цс. Основні можливості і засоби мови.
- •Засоби опису архітектури цс в мові vhdl. Синтезуєма підмножина мови vhdl.
- •Сучасні методології розробки складних інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Case– системи, особливості організації та застосування.
(С 153 по 156 - один ответ для всех)
Основное достоинство рассмотренных УА с жёсткой логикой – их высокое быстродействие, определяемой быстродействием используемой элементной базы.
УА с микропрограммным управлением бывают 2-х типов – с естественной адресацией микрокоманд и с принудительной. В каждом случае структура УУ разная.
Структура
УА с принудительной адресацией приведена
на рис.
На рис.7: MS1 – мультиплексор входных сигналов, MS2 – мультиплексор адреса микрокоманды, РАМК – регистр адреса микрокоманды, МПЗУ – ROM микропрограмм из рис. 6, РМК – регистр микрокоманд.
Разрядность MS2 и РАМК равна адресности ROM n=]log2k[, где k – кол-во микрокоманд автомата. Например, если у нас 13 микрокоманд, то для них надо 13 ячеек ПЗУ, для адресации которых требуется n=]log213[=4 разряда адреса.
Разрядность ПЗУ и РМК равна кол-ву всех сигналов, которое должна выдавать ROM
Формат РМК идентичен формату микрокоманды: A0 и A1 – адрес следующей МК в ПЗУ, по которому перейдёт автомат, если выбранный управляющий сигнал равен 0 или 1 соответственно. Nx – код входного сигнала, проверяемого в текущей МК, ОЧ – операционная часть, содержит все выходные сигналы автомата.
ДШМО – дешифратор микрооперации. Его назначение – уменьшить разрядность ПЗУ и РАМК, в том случае, если все или часть входных сигналов Y являются унитарными и их можно закодировать таким образом, чтобы разрядность поля ОЧ была меньше кол-ва выходных сигналов. В общем случае он не нужен.
В реальности регистр РМК можно исключить, т.к. ПЗУ не меняют состояния своих выходов при неизменности адреса. Т.е., пока содержимое РАМК неизменно, то и на выходах ПЗУ будет неизменная информация.
Целесообразность использования ДШМО на практике зависит и от разрядности реальных ПЗУ, из которых будет строиться МПЗУ автомата.
Так, например, если мы будем использовать 8-разрядные ПЗУ, то, понятно, что конечная разрядность МПЗУ будет кратна 8 битам. Поэтому, если, допустим, на все поля в сумме без доп. кодирования Y понадобится 15 разрядов, а с кодированием 12, то доп. кодирование каких-то Yi и введение дешифратора не приведёт к уменьшению конечного МПЗУ (и на 15 и на 12 сигналов надо 2 8-битных микросхемы ПЗУ), а дополнительный дешифратор только усложнит схему и, возможно, снизит её быстродействие. Но, если в распоряжении есть и 8 и 4-разрядные ПЗУ (8+4=12), то в случае с 12-разрядной МК мы можем применить не две 8-битные микросхемы, а одну 8 и одну 4 битную, то вариант с ДШ может оказаться выгоднее.
Также, следует отметить, что промышленность не выпускает регистров с двумя входными шинами (РАМК на рис. 7). Поэтому, при необходимости такой узел м.б. заменён многоразрядным мультиплексором с двух направлений и обычным одновходовым регистром.
Рассмотрим подробно работу микропрограммного автомата с принудительной адресацией.
Работа автомата начинается с занесения в регистр адреса микрокоманд (РАМК) кода операции (по сути стартового адреса микрокоманды). В простейшем случае вместо занесения адреса можно использовать вход сброса регистра.
На время исполнения микрокоманда из RAM копируется в регистр микрокоманд РМК.
Далее мультиплексор MS1 передаёт на свой выход значение входного сигнала Xi, указанного полем Nx микрокоманды.
По сигналу с MS1 мультиплексор MS2 выбирает один из двух адресов A0/А1 и передаёт его на вход РАМК.
После этого всё повторяется.
Отметим, что на первый (с номером 0) вход мультиплексора MS1 заведен постоянный лог. 0. Это даёт возможность реализации МК с безусловным переходом по адресу A0 в тех МК, где не нужно проверять никакие входные сигналы. Вместо лог. 0 можно использовать лог. 1. Это повлияет только на то, что адресом перехода будет считаться содержимое поля A1, а не A0.
Наличие MS1 обусловливает следующую особенность автомата – любая МК может проверять (учитывать) только один сигнал Xi. Это обстоятельство относится к любым автоматам с микропрограммным управлением (не только с принудительной адресацией). Поэтому, если в какой-либо МК необходимо проверять несколько Xi, то такая МК разбивается на несколько, проверяющих требуемые Xi в произвольном порядке.
В ряде случаев, если входных сигналов не очень много, то, в принципе, можно заменить мультиплексор MS1 простой схемой совпадения кодов, а в МК вместо Nx записывать требуемое сочетание Xi.