
- •Архитектура ом
- •НкДтаЕ еом
- •Проектування мпс
- •Комп'ютерна електроніка
- •Мережі еом
- •Структура регіональних мереж еом.
- •Структура мереж класу Campus Network.
- •Класифікація глобальних мереж еом. Структура мережі передачі даних глобальної мережі.
- •Протоколи передачі даних у глобальних мережах. Стандарти X.25 і Frame Relay.
- •Структура глобальної мережі інтернет.
- •Принцип ізоморфності та його використання для моделювання на аом.
- •Операційні блоки, що відтворюють нелінійні функції. Особливості побудови. Приклади використання.
- •Структурні аом і аом типу модель-аналог. Приклади використання обох типів аом. Достоїнства і недоліки. Джерела погрішностей.
- •Оп, що інвертують і не інвертують. Особливості. Основні характеристики.
- •Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
- •Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
- •Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
- •Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
- •Вибір масштабів змінних величин при рішенні задачі на аом. Фізичний смисл масштабних коефіцієнтів.
- •Типи цап і ацп, що використовуються в аом.
- •Структури операційних автоматів із шинною організацією.
- •Конвеєрний операційний автомат.
- •Векторний операційний автомат з розрядністю даних, що змінюється, і розмірністю вектора.
- •Концепція і принципи організації розподіленої пам'яті.
- •Поняття операційного пристрою і його основні характеристики.
- •Принцип мікропрограмного керування. Концепція операційного і керуючого автоматів.
- •Функціональна і структурна сумісність мікрооперацій.
- •Синтез канонічної структури операційного автомата. Властивості канонічних структур операційних автоматів.
- •Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
- •Визначення класу м – автоматів. Структурна організація і властивості м – автоматів. Етапи синтезу м – автоматів.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з послідовною комбінаційною частиною.
- •Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
- •Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
- •(С 153 по 156 - один ответ для всех)
- •Керуючий автомат із природною адресацією.
- •Функції свв. Принципи формування адрес оп при обміні між пп й оп. У чому суть переривань і припинень? Як вони реалізуються?
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Механизм приостановок вычислительного процесса.
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Система прерываний вычислительного процесса.
- •Визначення апаратного інтерфейсу. Його функції. Чим пояснюється наявність інтерфейсів різних рівнів? Малі інтерфейси.
- •Малые интерфейсы пу. Назначение и типы. Особенности реализации и основные характеристики rs-232c.
- •Малые интерфейсы пу. Особенности реализации и основные характеристики ирпр, Centronics.
- •Классификация интерфейсов по способу передачи информации. Особенности организации синхронных и асинхронных интерфейсов.
- •Принципи реалізації вводу-виводу в міни- і мікро-еом. Програмний обмін і обмін з використанням кпдп. Адресація пп в загальному адресному просторі.
- •4Пристрої введення текстової інформації. Основні параметри читаючих автоматів. Які ознаки використовуються для складання опису символів?
- •2.3 Устройство ручного ввода (клавиатура)
- •2.4 Устройства ввода с промежуточных носителей
- •2.5 Устройства автоматического ввода текстовой информации (читающие автоматы)
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации ударного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации струйного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации электрофотографического способа.
- •Методи і технічні засоби вводу-виводу графічної інформації.
- •6. Устройства и системы ввода-вывода графической информации
- •6.1. Классификация и структурные схемы графических дисплеев
- •Пристрої вводу-виводу мовних повідомлень. Основні ознаки, що характеризують мову. Елементи, що утворять фонологічний алфавіт.
- •Формування мовних повідомлень за правилами і по зразках. Способи стиску інформації в пристроях вводу-виводу мовних повідомлень.
- •Принципи ієрархічної організації пам'яті еом. Роль взу в ієрархічній структурі пам'яті сучасних еом
- •Фізичні основи магнітного запису інформації. Горизонтальний і вертикальний магнітний запис.
- •Конструювання еом
- •Стадії проектування. Технічне завдання. Технічний проект.
- •Стадії проектування. Технічна пропозиція. Ескізний проект.
- •Стадії проектування. Робоча конструкторська документація.
- •Перешкоди в лініях зв'язку. Ємнісна, індуктивна перешкоди.
- •Методи боротьби з перешкодами. Рекомендації до проектування швидкодіючих еом.
- •Кондуктивний перенос. Розрахунок стандартної кондуктивной складової в стандартних тілах.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в необмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в обмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Змушена конвекція. Поперечний рух охолодного потоку.
- •Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
- •Основи автоматизації проектування засобів от
- •Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
- •Моделі цифрових систем на різних рівнях абстракції и етапах проектування. Основні свойства, методи та засоби реалізації моделей цс.
- •Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
- •Vhdl- мова опису та проектування цс. Основні можливості і засоби мови.
- •Засоби опису архітектури цс в мові vhdl. Синтезуєма підмножина мови vhdl.
- •Сучасні методології розробки складних інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Case– системи, особливості організації та застосування.
Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
13.1. Принцип управления по хранимой микропрограмме
Функция управляющего автомата определяется:
Множеством входных (осведомительных) сигналов X = {x1,…, xL}, отображающих состояние операционного автомата.
Множеством выходных (управляющих) сигналов Y = {y1,…, yM}, инициирующих микрооперации, реализуемые операционным автоматов.
Закодированным графом микропрограммы, задающим порядок следования управляющих сигналов Y в зависимости от значений осведомительных сигналов Х.
Функционирование управляющего автомата сводится к генерированию последовательности управляющих сигналов Y, предписанной микропрограммой и соответствующей последовательности осведомительных сигналов
На рис.13.1 показано функционирование управляющего автомата в том случае, если функциональная микропрограмма имеет строго линейный вид. Каждой операторной вершине в соответствующий момент времени ti соответствуют определенные состояния выходов Y. Так, например, для момента времени t3 на выходе автомата будут присутствовать управляющие сигналы y4, y5, y6. Остальные сигналы в этот момент времени равны 0. Запишем наборы y1,…, y6, соответствующие каждому моменту времени t0,…,t4, t0 (каждой операторной вершине функциональной микропрограммы) в ячейки постоянного запоминающего устройства по последовательным адресам. Теперь можно реализовать управляющий автомат со структурой, приведенной на рис.13.2. Здесь:
МПЗУ – микропрограммное запоминающее устройство, СчАМК
счетчик адреса микрокоманд, РгМК -регистр микрокоманд.В исходном состоянии содержимое СчАМК равно 0. В каждом такте работы автомата производится считывание содержимого ячейки МПЗУ по адресу, указанному в СчАМК на РгМК. С выхода РгМК считанные значения управляющих сигналов поступают в операционный автомат.
Затем содержимое СчАМК увеличивается на 1 и начинается следующий такт. Осведомительные сигналы xi отсутствуют, так как микропрограмма имеет линейный вид. Однако микропрограммы редко имеют линейную структуру, поэтому необходимо решить вопрос о реализации условных и безусловных переходов в микропрограмме.
13.1.1 Микрокоманды
Управляющий автомат с программируемой логикой для микропрограмм, содержащих ветвления, может быть построен на основе принципа программного управления, использующего операционно-адресную структуру управляющих слов.
Управляющее слово, определяющее порядок функционирования операционного устройства в течение одного такта, называется микрокомандой. Совокупность микрокоманд образует массив МК[0:P], отдельные микрокоманды в котором выделяются посредством адреса, равного номеру 0, 1,…, Р элемента массива МК. Микрокоманда содержит информацию о микрооперациях, которые должны выполняться в данном такте работы устройства, и (или) информацию об адресе следующей микрокоманды.
Определим простейшую структуру управляющих слов, достаточных для представления микрокоманд. Один из вариантов формата микрокоманды приведен на рис.13.3.
у1,
y2,… ,yM
X
A0
A1
р
q
1
1
1
р
Операционная
часть МК
Адресная часть
микрокоманды
Рис.13.3. Формат микрокоманды
Формат микрокоманды состоит из двух основных частей: операционной и адресной.
В операционной части (для данного примера) под каждую микрооперацию отведен один бит. Количество микроопераций, выполняемых одновременно при выполнении микрокоманды, и их состав определяется количеством единиц и их расположением в операционной части микрокоманды. Если операционная часть содержит все нули, то в данном такте никаких микроопераций не выполняется. Возможны различные форматы операционной части, которые будут рассмотрены далее.
Адресная часть микрокоманды служит для определения адреса следующей микрокоманды. Наиболее простым является способ принудительной адресации. Принудительная адресация микрокоманд состоит в том, что в каждой микрокоманде указываются всевозможные адреса следующих микрокоманд. Адрес следующей микрокоманды может задаваться безусловно, т.е. независимо от значений осведомительных сигналов, или выбираться по условию, определяемому текущими значениями осведомительных сигналов. Для приведенного на рис.13.3 формата принято, что адрес следующей микрокоманды имеет одно из двух значений (А0 или А1), в зависимости от значения проверяемого в данной микрокоманде осведомительного сигнала. Для указания номера проверяемого осведомительного сигнала в адресной части микрокоманды отводится поле Х. Если поле Х = 0, то осуществляется безусловный переход по адресу А0. Если поле Х ≠ 0, то оно определяет номер 1,…, L осведомительного сигнала x1,…, xL, в зависимости от значения которого и определяется адрес следующей микрокоманды: если xi = 0, то адрес следующей микрокоманды равен А0, а при xi = 1 адрес следующей микрокоманды равен А1.Алгоритм определения адреса следующей микрокоманды для случая принудительной адресации и наличием двух адресов в поле микрокоманды приведен на рис.13.4.
Керуючий автомат із примусовою адресацією, з перевіркою однієї логічної умови і з двома повними адресами в полі мікрокоманди.
Керуючий автомат із примусовою адресацією, з перевіркою однієї логічної умови і з однією повною адресою в полі мікрокоманди.
Керуючий автомат із примусовою адресацією, з перевіркою однієї логічної умови і з однією укороченою адресою в полі мікрокоманди.
Керуючий автомат із примусовою адресацією, з перевіркою двох логічних умов і з однією укороченою адресою в полі мікрокоманди.