
- •Архитектура ом
- •НкДтаЕ еом
- •Проектування мпс
- •Комп'ютерна електроніка
- •Мережі еом
- •Структура регіональних мереж еом.
- •Структура мереж класу Campus Network.
- •Класифікація глобальних мереж еом. Структура мережі передачі даних глобальної мережі.
- •Протоколи передачі даних у глобальних мережах. Стандарти X.25 і Frame Relay.
- •Структура глобальної мережі інтернет.
- •Принцип ізоморфності та його використання для моделювання на аом.
- •Операційні блоки, що відтворюють нелінійні функції. Особливості побудови. Приклади використання.
- •Структурні аом і аом типу модель-аналог. Приклади використання обох типів аом. Достоїнства і недоліки. Джерела погрішностей.
- •Оп, що інвертують і не інвертують. Особливості. Основні характеристики.
- •Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
- •Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
- •Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
- •Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
- •Вибір масштабів змінних величин при рішенні задачі на аом. Фізичний смисл масштабних коефіцієнтів.
- •Типи цап і ацп, що використовуються в аом.
- •Структури операційних автоматів із шинною організацією.
- •Конвеєрний операційний автомат.
- •Векторний операційний автомат з розрядністю даних, що змінюється, і розмірністю вектора.
- •Концепція і принципи організації розподіленої пам'яті.
- •Поняття операційного пристрою і його основні характеристики.
- •Принцип мікропрограмного керування. Концепція операційного і керуючого автоматів.
- •Функціональна і структурна сумісність мікрооперацій.
- •Синтез канонічної структури операційного автомата. Властивості канонічних структур операційних автоматів.
- •Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
- •Визначення класу м – автоматів. Структурна організація і властивості м – автоматів. Етапи синтезу м – автоматів.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з послідовною комбінаційною частиною.
- •Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
- •Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
- •(С 153 по 156 - один ответ для всех)
- •Керуючий автомат із природною адресацією.
- •Функції свв. Принципи формування адрес оп при обміні між пп й оп. У чому суть переривань і припинень? Як вони реалізуються?
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Механизм приостановок вычислительного процесса.
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Система прерываний вычислительного процесса.
- •Визначення апаратного інтерфейсу. Його функції. Чим пояснюється наявність інтерфейсів різних рівнів? Малі інтерфейси.
- •Малые интерфейсы пу. Назначение и типы. Особенности реализации и основные характеристики rs-232c.
- •Малые интерфейсы пу. Особенности реализации и основные характеристики ирпр, Centronics.
- •Классификация интерфейсов по способу передачи информации. Особенности организации синхронных и асинхронных интерфейсов.
- •Принципи реалізації вводу-виводу в міни- і мікро-еом. Програмний обмін і обмін з використанням кпдп. Адресація пп в загальному адресному просторі.
- •4Пристрої введення текстової інформації. Основні параметри читаючих автоматів. Які ознаки використовуються для складання опису символів?
- •2.3 Устройство ручного ввода (клавиатура)
- •2.4 Устройства ввода с промежуточных носителей
- •2.5 Устройства автоматического ввода текстовой информации (читающие автоматы)
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации ударного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации струйного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации электрофотографического способа.
- •Методи і технічні засоби вводу-виводу графічної інформації.
- •6. Устройства и системы ввода-вывода графической информации
- •6.1. Классификация и структурные схемы графических дисплеев
- •Пристрої вводу-виводу мовних повідомлень. Основні ознаки, що характеризують мову. Елементи, що утворять фонологічний алфавіт.
- •Формування мовних повідомлень за правилами і по зразках. Способи стиску інформації в пристроях вводу-виводу мовних повідомлень.
- •Принципи ієрархічної організації пам'яті еом. Роль взу в ієрархічній структурі пам'яті сучасних еом
- •Фізичні основи магнітного запису інформації. Горизонтальний і вертикальний магнітний запис.
- •Конструювання еом
- •Стадії проектування. Технічне завдання. Технічний проект.
- •Стадії проектування. Технічна пропозиція. Ескізний проект.
- •Стадії проектування. Робоча конструкторська документація.
- •Перешкоди в лініях зв'язку. Ємнісна, індуктивна перешкоди.
- •Методи боротьби з перешкодами. Рекомендації до проектування швидкодіючих еом.
- •Кондуктивний перенос. Розрахунок стандартної кондуктивной складової в стандартних тілах.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в необмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в обмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Змушена конвекція. Поперечний рух охолодного потоку.
- •Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
- •Основи автоматизації проектування засобів от
- •Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
- •Моделі цифрових систем на різних рівнях абстракції и етапах проектування. Основні свойства, методи та засоби реалізації моделей цс.
- •Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
- •Vhdl- мова опису та проектування цс. Основні можливості і засоби мови.
- •Засоби опису архітектури цс в мові vhdl. Синтезуєма підмножина мови vhdl.
- •Сучасні методології розробки складних інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Case– системи, особливості організації та застосування.
Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
12.1. Использование запоминающих устройств в памяти операционного автомата и класс S-автоматов
В некоторых операционных устройствах операции выполняются над большим числом внутренних слов, от десятков до сотен и более. Примерами таких устройств являются мультиплексные каналы, процессоры со встроенным каналом ввода-вывода, специализированные процессоры ввода-вывода и т.д.
Для уменьшения стоимости таких устройств регистровая память операционного автомата заменяется запоминающим устройством (ЗУ). ЗУ содержит схему адресации, обеспечивающую в каждый момент времени доступ только к одной ячейке ЗУ, т.е. к одному слову информации. Этот фактор накладывает отпечаток на структурную организацию операционного автомата.
Операционный автомат, память которого состоит из запоминающего устройства, называется S-автоматом.
12.1.1. Структура S-автомата
Типичная структура S-автомата приведена на рис.12.1. ЗУ обеспечивает хранение 2а n-разрядных слов с адресами 0, 1, …, 2а-1. Обращение к ЗУ инициируется сигналами чтения ЧТ: S:= ЗУ[A] и записи ЗП: ЗУ[A] := Z, где А – адрес, идентифицирующий читаемое или записываемое слово. Адрес генерируется управляющим автоматом в момент каждого обращения к ЗУ. Для хранения операндов, участвующих в микрооперации, используются регистры Р1, Р2. Заданная микрооперация φm реализуется комбинационной схемой Ф, вычисляющей значение слова Z = . φm(P1, P2) Значение Z загружается в ЗУ по заданному адресу А = А3.
Т
Ф
Z
{φm}
1
)
чтение из ЗУ первого операнда -
Р
1 n
1 n
P2
2
P1
S
a2
Р
a1
2
:= ЗУ[A2],
з
3
1
a
ЗП
А
Z
ЧТ
ЗУ
управляющим сигналом φm;
4 ) запись результата ЗУ[A3] := Z.
Рис12.1. Типичная структура S-автомата
Таким
образом, в каждом такте автомат реализует
микрооперацию
:= φm(
,
),
где SA
– слово, хранимое в ячейке А ЗУ.
Обычно комбинационная часть S-автомата строится по схеме М-автомата, что обеспечивает реализацию одной микрооперации за такт. Быстродействие S-автомата определяется в основном быстродействием ЗУ – длительностью цикла обращения к ЗУ. В общем случае быстродействие S-автомата ниже быстродействия автоматов с регистровой памятью, поскольку регистровая память обеспечивает одновременную выборку всех операндов и время выборки слова из регистра меньше длительности цикла ЗУ
В зависимости от способа построения комбинационной части Ф, выполняющей набор микроопераций, S-автомат синтезируется как I-, M- или IM-.автомат.
12.1.2.Способы повышения быстродействия S-автоматов
Быстродействие S-автомата может быть повышено следующими способами:
Загрузкой результата микрооперации Z в регистры Р1, Р2 с целью его использования в качестве операнда в следующей микрооперации.
Расширением регистровой памяти автомата за счет дополнительных регистров Р3, Р4,….
Наиболее простой вариант структуры, обеспечивающий использование результата Z в качестве операнда в следующей микрооперации, приведен на рис.12.2.
Автомат реализует микрооперации следующего вида:
а) Р1 := φm(ЗУ[A1], ЗУ[A2],);
б) Р1 := φm(P1, ЗУ[A2]),
ЗУ[A1] := φm(P1, ЗУ[A2]).
В
А
Рис.12.2. Вариант структуры S-автомата
слово Р1 и результат операции записывается в регистр Р1 и ячейку А1 ЗУ. В этом случае в каждом такте выполняются два обращения к ЗУ вместо трех, в результате чего уменьшается длительность такта.
Второй способ увеличения быстродействия S-автомата сводится к введению дополнительных регистров Р3, Р4,…. Каждый дополнительный регистр уменьшает интенсивность потока обращений к ЗУ, поскольку увеличивается вероятность того, что операнд хранится в регистрах Р1,…, РК и результат микроопераций может быть записан в соответствующий регистр, Большой эффект дает введение в автомат регистров (расширителей комбинационной части), используемых для хранения значений переносов и разрядов, спадающих при сдвиге слова.