
- •Архитектура ом
- •НкДтаЕ еом
- •Проектування мпс
- •Комп'ютерна електроніка
- •Мережі еом
- •Структура регіональних мереж еом.
- •Структура мереж класу Campus Network.
- •Класифікація глобальних мереж еом. Структура мережі передачі даних глобальної мережі.
- •Протоколи передачі даних у глобальних мережах. Стандарти X.25 і Frame Relay.
- •Структура глобальної мережі інтернет.
- •Принцип ізоморфності та його використання для моделювання на аом.
- •Операційні блоки, що відтворюють нелінійні функції. Особливості побудови. Приклади використання.
- •Структурні аом і аом типу модель-аналог. Приклади використання обох типів аом. Достоїнства і недоліки. Джерела погрішностей.
- •Оп, що інвертують і не інвертують. Особливості. Основні характеристики.
- •Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
- •Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
- •Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
- •Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
- •Вибір масштабів змінних величин при рішенні задачі на аом. Фізичний смисл масштабних коефіцієнтів.
- •Типи цап і ацп, що використовуються в аом.
- •Структури операційних автоматів із шинною організацією.
- •Конвеєрний операційний автомат.
- •Векторний операційний автомат з розрядністю даних, що змінюється, і розмірністю вектора.
- •Концепція і принципи організації розподіленої пам'яті.
- •Поняття операційного пристрою і його основні характеристики.
- •Принцип мікропрограмного керування. Концепція операційного і керуючого автоматів.
- •Функціональна і структурна сумісність мікрооперацій.
- •Синтез канонічної структури операційного автомата. Властивості канонічних структур операційних автоматів.
- •Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
- •Визначення класу м – автоматів. Структурна організація і властивості м – автоматів. Етапи синтезу м – автоматів.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з послідовною комбінаційною частиною.
- •Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
- •Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
- •(С 153 по 156 - один ответ для всех)
- •Керуючий автомат із природною адресацією.
- •Функції свв. Принципи формування адрес оп при обміні між пп й оп. У чому суть переривань і припинень? Як вони реалізуються?
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Механизм приостановок вычислительного процесса.
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Система прерываний вычислительного процесса.
- •Визначення апаратного інтерфейсу. Його функції. Чим пояснюється наявність інтерфейсів різних рівнів? Малі інтерфейси.
- •Малые интерфейсы пу. Назначение и типы. Особенности реализации и основные характеристики rs-232c.
- •Малые интерфейсы пу. Особенности реализации и основные характеристики ирпр, Centronics.
- •Классификация интерфейсов по способу передачи информации. Особенности организации синхронных и асинхронных интерфейсов.
- •Принципи реалізації вводу-виводу в міни- і мікро-еом. Програмний обмін і обмін з використанням кпдп. Адресація пп в загальному адресному просторі.
- •4Пристрої введення текстової інформації. Основні параметри читаючих автоматів. Які ознаки використовуються для складання опису символів?
- •2.3 Устройство ручного ввода (клавиатура)
- •2.4 Устройства ввода с промежуточных носителей
- •2.5 Устройства автоматического ввода текстовой информации (читающие автоматы)
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации ударного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации струйного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации электрофотографического способа.
- •Методи і технічні засоби вводу-виводу графічної інформації.
- •6. Устройства и системы ввода-вывода графической информации
- •6.1. Классификация и структурные схемы графических дисплеев
- •Пристрої вводу-виводу мовних повідомлень. Основні ознаки, що характеризують мову. Елементи, що утворять фонологічний алфавіт.
- •Формування мовних повідомлень за правилами і по зразках. Способи стиску інформації в пристроях вводу-виводу мовних повідомлень.
- •Принципи ієрархічної організації пам'яті еом. Роль взу в ієрархічній структурі пам'яті сучасних еом
- •Фізичні основи магнітного запису інформації. Горизонтальний і вертикальний магнітний запис.
- •Конструювання еом
- •Стадії проектування. Технічне завдання. Технічний проект.
- •Стадії проектування. Технічна пропозиція. Ескізний проект.
- •Стадії проектування. Робоча конструкторська документація.
- •Перешкоди в лініях зв'язку. Ємнісна, індуктивна перешкоди.
- •Методи боротьби з перешкодами. Рекомендації до проектування швидкодіючих еом.
- •Кондуктивний перенос. Розрахунок стандартної кондуктивной складової в стандартних тілах.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в необмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в обмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Змушена конвекція. Поперечний рух охолодного потоку.
- •Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
- •Основи автоматизації проектування засобів от
- •Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
- •Моделі цифрових систем на різних рівнях абстракції и етапах проектування. Основні свойства, методи та засоби реалізації моделей цс.
- •Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
- •Vhdl- мова опису та проектування цс. Основні можливості і засоби мови.
- •Засоби опису архітектури цс в мові vhdl. Синтезуєма підмножина мови vhdl.
- •Сучасні методології розробки складних інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Case– системи, особливості організації та застосування.
Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
11. Структурная организация и синтез IM–автоматов
11.1. Класс IM–автоматов
Структурная организация I–автоматов базируется на принципе закрепления комбинационных схем, используемых для выполнения микроопераций, за каждым из регистров s1,…, sN. За счет этого все функционально совместимые микрооперации могут выполняться параллельно в одном такте. Структурная организация М-автоматов базируется на обобщении комбинационных схем по отношению ко всем регистрам, за счет чего уменьшаются затраты оборудования в автомате. Эти два класса автоматов обладают диаметрально противоположными свойствами: I–автоматам присуща максимальная производительность при наибольших затратах оборудования, а М-автоматам – минимальная производительность при наименьших затратах оборудования. Следует ожидать, что между этими двумя классами структур операционных автоматов лежат варианты структур, обладающие промежуточными свойствами: достаточно высокой производительностью при умеренных затратах оборудования. Эти соображения иллюстрируются на рис.11.1
Ось абсцисс представляет степень обобщения комбинационных схем между регистрами. Значение К = 0 соответствует I-автомату, значение К = 1 – М –автомату, которому свойственно максимальное обобщение схем, используемых для выполнения микроопераций и, возможно, для вычисления значения логических условий.
Операционные автоматы, структурная организация которых характеризуется степенью обобществления комбинационных схем 0 < K < 1, выделяются в особый класс автоматов – класс IM-автоматов.
IM-автоматами называются операционные автоматы, структурная организация которых вносит ограничения на совместимость микроопераций и одновременно с этим обеспечивает выполнение за такт более одной микрооперации функциональной микропрограммы.
Структуры IM-автоматов могут порождаться двумя способами: использованием для выполнения микроопераций параллельных и последовательных комбинационных схем (IM-автоматы с параллельной комбинационной частью и IM-автоматы с последовательной комбинационной частью).
11.2. IM-автоматы с параллельной комбинационной частью
Вариант структуры IM-автомата с параллельной комбинационной частью приведен на рис.11.2.
Для хранения слов используются регистры s1,…, sN c длинами, равными длинам соответствующих слов. Для вычисления двоичных выражений, применяемых в микрооперациях, служат комбинационные схемы Ф1 и Ф2, реализующие функции {fl} и {gm} соответственно. В данном варианте структуры схема Ф1 выполняет бинарные операции Z = fl(A1, A2) - сложение, конъюнкцию, дизъюнкцию, отрицание равнозначности – над вспомогательными переменными А1 и А2, значения которых поступают из регистров si, sj, выделяемых управляющими сигналами ai, bj. Схема Ф2 реализует унарные операции Z2 = gm(A3) - передачу, инвертирование, сдвиг, формирование констант и т.д. – над вспомогательной переменной А3, значение которой поступает из регистра sk, выделяемого управляющим сигналом ck.Результаты Z1, Z2 загружаются в регистры sp ,sr, определяемые управляющими сигналами dp, er. В одном такте автомат может выполнять две микрооперации sp := fl(si, sj); sr := gm(ck), инициируемые набором управляющих сигналов (ai, bj, ck, fl, gm, dp, er), которым соответствуют следующие операции, реализуемые схемами IM–автомата:
ai: А1:= si; bj: А2:= sj; ck: А3:= sk; dp: sp:= z1;
er: s2:= z2; fl: z1:= fl ( А1, А2); gm: z2:= gm (А3).
Максимальная производительность IM–автомата с В параллельными комбинационными схемами Ф1,…, ФВ, 1<B<N равна В микрооперациям за такт и увеличивается с увеличением числа комбинационных схем. Следовательно, количество комбинационных схем Ф1,…, ФВ определяется требованиями к быстродействию операционного устройства – ограничением на время выполнения операций.
IM-автомат можно рассматривать как композицию из В М-автоматов, имеющих общую память s1,…, sN. Исходя из этого синтез IM–автомата с параллельной комбинационной частью сводится к разбиению множества микроопераций Y = {y1,…, yM} на В подмножеств Y1,… YB и синтезу В М-автоматов, реализующих указанные подмножества микроопераций.