
- •Архитектура ом
- •НкДтаЕ еом
- •Проектування мпс
- •Комп'ютерна електроніка
- •Мережі еом
- •Структура регіональних мереж еом.
- •Структура мереж класу Campus Network.
- •Класифікація глобальних мереж еом. Структура мережі передачі даних глобальної мережі.
- •Протоколи передачі даних у глобальних мережах. Стандарти X.25 і Frame Relay.
- •Структура глобальної мережі інтернет.
- •Принцип ізоморфності та його використання для моделювання на аом.
- •Операційні блоки, що відтворюють нелінійні функції. Особливості побудови. Приклади використання.
- •Структурні аом і аом типу модель-аналог. Приклади використання обох типів аом. Достоїнства і недоліки. Джерела погрішностей.
- •Оп, що інвертують і не інвертують. Особливості. Основні характеристики.
- •Пристрої множення і ділення, їхні різновиди. Особливості побудови.
- •Інтегратори на оп. Принципи побудови і функціонування. Приклади використання.
- •Принципи побудови пристроїв, що виконують математичні операції логарифмування і потенціювання.
- •Програмування задач на аом. Мова програмування. Елементи мови, їх характеристики.
- •Вибір масштабів змінних величин при рішенні задачі на аом. Фізичний смисл масштабних коефіцієнтів.
- •Типи цап і ацп, що використовуються в аом.
- •Структури операційних автоматів із шинною організацією.
- •Конвеєрний операційний автомат.
- •Векторний операційний автомат з розрядністю даних, що змінюється, і розмірністю вектора.
- •Концепція і принципи організації розподіленої пам'яті.
- •Поняття операційного пристрою і його основні характеристики.
- •Принцип мікропрограмного керування. Концепція операційного і керуючого автоматів.
- •Функціональна і структурна сумісність мікрооперацій.
- •Синтез канонічної структури операційного автомата. Властивості канонічних структур операційних автоматів.
- •Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
- •Визначення класу м – автоматів. Структурна організація і властивості м – автоматів. Етапи синтезу м – автоматів.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
- •Структурна організація і синтез iм – автоматів з послідовною комбінаційною частиною.
- •Визначення класу і структура s – автоматів. Способи підвищення швидкодії s – автоматів.
- •Принцип керування по збереженій мікропрограмі. Операційно-адресна структура мікрокоманди.
- •(С 153 по 156 - один ответ для всех)
- •Керуючий автомат із природною адресацією.
- •Функції свв. Принципи формування адрес оп при обміні між пп й оп. У чому суть переривань і припинень? Як вони реалізуються?
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Механизм приостановок вычислительного процесса.
- •Совмещение операций обработки и ввода-вывода информации. Система прерываний вычислительного процесса.
- •Визначення апаратного інтерфейсу. Його функції. Чим пояснюється наявність інтерфейсів різних рівнів? Малі інтерфейси.
- •Малые интерфейсы пу. Назначение и типы. Особенности реализации и основные характеристики rs-232c.
- •Малые интерфейсы пу. Особенности реализации и основные характеристики ирпр, Centronics.
- •Классификация интерфейсов по способу передачи информации. Особенности организации синхронных и асинхронных интерфейсов.
- •Принципи реалізації вводу-виводу в міни- і мікро-еом. Програмний обмін і обмін з використанням кпдп. Адресація пп в загальному адресному просторі.
- •4Пристрої введення текстової інформації. Основні параметри читаючих автоматів. Які ознаки використовуються для складання опису символів?
- •2.3 Устройство ручного ввода (клавиатура)
- •2.4 Устройства ввода с промежуточных носителей
- •2.5 Устройства автоматического ввода текстовой информации (читающие автоматы)
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации ударного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации струйного способа.
- •Основные способы регистрации информации для ПчУ. Особенности и принципы реализации электрофотографического способа.
- •Методи і технічні засоби вводу-виводу графічної інформації.
- •6. Устройства и системы ввода-вывода графической информации
- •6.1. Классификация и структурные схемы графических дисплеев
- •Пристрої вводу-виводу мовних повідомлень. Основні ознаки, що характеризують мову. Елементи, що утворять фонологічний алфавіт.
- •Формування мовних повідомлень за правилами і по зразках. Способи стиску інформації в пристроях вводу-виводу мовних повідомлень.
- •Принципи ієрархічної організації пам'яті еом. Роль взу в ієрархічній структурі пам'яті сучасних еом
- •Фізичні основи магнітного запису інформації. Горизонтальний і вертикальний магнітний запис.
- •Конструювання еом
- •Стадії проектування. Технічне завдання. Технічний проект.
- •Стадії проектування. Технічна пропозиція. Ескізний проект.
- •Стадії проектування. Робоча конструкторська документація.
- •Перешкоди в лініях зв'язку. Ємнісна, індуктивна перешкоди.
- •Методи боротьби з перешкодами. Рекомендації до проектування швидкодіючих еом.
- •Кондуктивний перенос. Розрахунок стандартної кондуктивной складової в стандартних тілах.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в необмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Загальні положення. Вільна конвенція в обмеженому просторі.
- •Конвективный перенос. Змушена конвекція. Поперечний рух охолодного потоку.
- •Теплове випромінювання. Розрахунок променистої складової нагрітого тіла.
- •Основи автоматизації проектування засобів от
- •Структура та компоненти систем автоматизованого проектування, їх призначення та характеристика. Типова структура сапр цп, еом.
- •Моделі цифрових систем на різних рівнях абстракції и етапах проектування. Основні свойства, методи та засоби реалізації моделей цс.
- •Методика проектування складних цифрових систем на підставі сапр. Особливості автоматизованого проектування цс на сучасній елементній базі.
- •Vhdl- мова опису та проектування цс. Основні можливості і засоби мови.
- •Засоби опису архітектури цс в мові vhdl. Синтезуєма підмножина мови vhdl.
- •Сучасні методології розробки складних інформаційних систем та їх програмного забезпечення. Case– системи, особливості організації та застосування.
Визначення класу I – автоматів і етапи синтезу I – автоматів.
Класс I-автоматов
Определим структуру
операционного автомата, производительность
которого не ниже производительности
автомата с канонической структурой, и
затраты оборудования минимальны.
Требуемая производительность может
быть обеспечена только в том случае,
если синтезируемая структура не будет
вносить ограничения на совместимость
микроопераций, т.е. будет обеспечиваться
структурная совместимость всех
функционально-совместимых микроопераций.
Это условие выполняется только в том
случае, если каждая комбинационная
схема используется для выполнения
эквивалентных микроопераций связанных
с вычислением значений одного слова
Sn,
n
= 1,…N,
но не разных слов. Из сказанного следует,
что для минимизации затрат оборудования
необходимо обобщать комбинационные
схемы для выполнения нескольких
эквивалентных микроопераций, которые
принадлежат одному подмножеству
микроопераций Yn
= {sn
:=
(S),
n
= 1,…,N,
вычисляющих значения слова Sn.
Такой подход к минимизации затрат
оборудования приводит к структурам,
состоящим из элементарных операционных
автоматов Е1,…,Еn,
в которых комбинационные схемы
строятся с учетом эквивалентности
микроопераций, принадлежащих
соответствующим подмножествам
.
Операционные автоматы, структура которых обеспечивает возможность выполнения в одном такте всех функционально совместимых микроопераций при использовании минимально возможного числа комбинационных схем, выделяется в особый класс операционных автоматов – класс I-автоматов (автоматы с жестким закреплением микроопераций за регистрами).
Для I-автоматов
характерно, что каждый из регистров
s1,…,sN
обслуживается
своей комбинационной схемой
средствами которой реализуются
микрооперации, вычисляющие значения
слова sn.
Следствие этого – максимальная
производительность, которая при наличии
N
комбинационных схем
может хотя бы в принципе достигать N
микроопераций за такт.
Синтез I-автоматов. Синтез сводится к преобразованию заданного набора микроопераций Y в совокупность обобщенных операторов, которые используются в качестве формы для построения структурной схемы I-автомата. Процесс синтеза проиллюстрируем на примере автомата для умножения и деления чисел, функции которого заданы соответствующими таблицами (табл.).
Структура I-автомата синтезируется следующим образом:
Множество микроопераций Y = {y1,…,yM} разбивается на подмножества ., соответствующие внутренним словам (регистрам) s1,…,sN. Микрооперация :=
(
,…,
), вычисляющая значение слова , приписывается подмножеству
.
Для нашего примера множество микроопераций Y = {y1,…,y17} разбивается на подмножества:
YA = {y10};
YB = {y4, y15, y16};
YC = {y1, y3, y5, y7, y8, y9, y11, y13, y17};
YСЧ = {y2, y6, y14};
YПП = {y12},
связанные с внутренними словами А, В, С, СЧ, ПП.
На подмножествах Yn, n = 1,…, N выделяются классы эквивалентных микроопераций Knj, j = 1,…, Jn.
Для нашего примера подмножество YA состоит из одной микрооперации. Каждая микрооперация эквивалентна самой себе, поэтому:
KA,1 = {y10}.
В подмножестве YB нет пар эквивалентных микроопераций, поэтому:
KB,1 = {y4}, KB,2 = {y15}, KB,3 = {y16}.
В подмножестве YC микрооперации сложения и счета y3, y7, y17 являются эквивалентными и образуют класс:
y3
C
:= C + 00.A(1:15)
KC,1 = y7 = C := C + 1
y11 C := C + 11.┐A(1:15) + 1
Остальные микрооперации образуют одноэлементные классы:
KC,2 = {y1}, KC,3 = {y5}, KC,4 = {y8}, KC,5 = {y9}, KC,6 = {y13}, KC,7 = {y17}.
Подмножество YСЧ не содержит пар эквивалентных микроопераций, поэтому:
КСЧ,1 = {y2}, КСЧ,2 = {y6}, КСЧ,3 = {y14}
Для подмножества YПП имеем:
КПП,1 = . {y12}.
Для каждого класса Knj, содержащего не менее двух эквивалентных микроопераций, строится обобщенный оператор. Если класс Knj, содержит только одну микрооперацию, то обобщенным оператором для класса Knj, является сама микрооперация.
Для нашего примера только единственный класс KC,1 содержит несколько микроопераций. Ему соответствует следующий обобщенный оператор:
С := С + А1 + А2, где
00.А(1:15) при y3 = 1 1 при y7 = 1
А1 = 11.┐А(1:15) при y11 = 1 А2 = 1 при y11 = 1
0 в остальных случаях в ост. случаях
Исходя из описания слов, списка обобщенных операторов и логических условий, строится структурная схема I–автомата. При этом компоненты функции автомата (слова, обобщенные операторы и логические условия) интерпретируются компонентами структурной схемы так же, как при синтезе канонической структуры.
Для нашего примера структура I-автомата будет совпадать с канонической структурой за исключением части, реализующей микрооперации из множества YC. Структура этой части, построенная с учетом обобщенного оператора, приведена на рис.8.1.