3. Технічна і комерційна експлуатація — дві сторони організації перевізного процесу на залізницях.

У перевізному процесі звичайно розрізняють технічну і комерційну експлуатацію залізничного транспорту.

Технічна експлуатація регламентує внутрішню діяльність залізниць, яку здійснюють їх працівники без участі відправників і одержувачів вантажів і пасажирів. У сферу технічної експлуатації входять безпека і графік руху поїздів, організація вагонопотоків, технічне нормування, використовування локомотивів, вагонів і ін.

Норми і положення її викладені в Правилах технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), а також в інструкціях, затверджуваних Укрзалізницею.

Комерційна експлуатація визначає зовнішні зв'язки залізничного транспорту з іншими галузями народного господарства, підприємствами і окремими особами, що користуються ним. У сферу діяльності комерційної експлуатації входять планування перевезень, прийом до перевезення вантажів від відправників і видача їх одержувачам, документальне оформлення перевезень, зберігання, навантажування, вивантаження вантажів і механізація навантажувально-розвантажувальних робіт, розробка правил і умов перевезень, організація контейнерних і пакетних перевезень, тарифи і розрахунки за перевезення, забезпечення збереження вантажів, що перевозяться, експлуатація складського, вагового і холодильного господарств, транспортно-експедиційне обслуговування, орендна і договірна справи, зв'язок з промисловим залізничним транспортом, організація контрольно-ревізійної роботи.

До комерційної експлуатації відноситься також організація перевезень пасажирів і багажу.

Правова основа комерційної експлуатації — Статут залізниць України, а також правила і умови перевезень, видавані в його розвиток Укрзалізницею.

Забезпечення збереження вантажів і прискорення доставки їх з пунктів виробництва в пункти споживання мають важливе народногосподарське значення і є головною задачею комерційної експлуатації.

4. Види сполучень і класифікація вантажних перевезень

Перевезення вантажів залізничним транспортом здійснюються в наступних видах сполучень: місцевому — в межах однієї залізниці, прямому — з участю двох і більш залізниць, прямому змішаному — з участю двох і більш видів транспорту (морського, річкового, автомобільного і повітряного). Перевезення в прямому змішаному сполученні виробляються по єдиному перевізному документу, що складається на весь шлях проходження вантажу. Статутом залізниць передбачене залізнично-водне, залізнично-автомобільне, залізнично-водно-автомобільне і інші сполучення. Крім того, вантажі можуть перевозиться в прямому міжнародному сполученні — по одному перевізному документу з участю залізниць двох і більш держав і в прямому змішаному міжнародному залізнично-водному — по одному перевізному документу з участю залізничного і водного транспорту двох і більш держав.

Залежно від кількості вантажу, що пред'являється по одній накладній, перевезення виконуються: дрібними, малотоннажними, повагонними, груповими, і маршрутними відправками.

Дрібною відправкою вважається партія вантажу масою від 20 кг до 5 т і об'ємом не більш ¹/₃ місткості критого чотиривісного вагону, піввагона або майданчика чотиривісної платформи, в окремих випадках допускається по дозволу начальника станції за рахунок планових норм вантажовідправників дрібна відправка масою 10 т. Малотоннажна відправка — масою від 10 до 20 т і об'ємом не більш половина місткості вагону. Повагонна відправка вимагає окремого вагону. Груповою відправкою вважається партія вантажу, для якої потрібне надання більше одного вагону, але менше маршруту. Для маршрутної відправки надається кількість вагонів, що відповідає нормі маршруту (поїзда) по масі.

Залежно від терміновості доставки вантажу перевозять вантажною, великою і пасажирською швидкістю: вантажна — в звичайних вантажних поїздах; велика — в прискорених вантажних поїздах, що курсують на напрямах, встановлених Укрзалізницею; пасажирська (вантажобагажем) — в багажних вагонах пасажирських поїздів або в поштово-багажних поїздах. Вид швидкості визначає і указує в перевізному документі відправник.

Залежно від способів перевезення, виду тари і конструкції упаковки вантажі підрозділяються на наступні види:

• тарно-штучні. Їх приймають до перевезення і здають одержувачу по кількості місць або штук, вказаному в накладній, або масі, вказаній на вантажних місцях (цінні вантажі);

• навалочні, перевозяться без ліку місць повагонними відправками. У накладній указують масу вантажу (вугілля, руди, добрив, бітуму і ін.), перевозять на відкритому рухомому складі;

• насипні, завантажуванні у вагони без упаковки, насипом (зерно, висівки, комбікорми і ін.). Їх перевозять в критих універсальних або спеціалізованих вагонах;

• наливні, що перевозяться у вагонах-цистернах і бункерних піввагонах і спеціальних контейнерах (нафтопродукти, кислоти, масла, спирти). Перевезення вантажів навалом, насипом і наливанням без тари дрібними і малотоннажними відправками не приймаються.

5. Статут залізниць України – правова основа вантажної і комерційної. роботи.

При виконанні перевезень вантажів, пасажирів і багажу залізниці вступають у певні відносини з підприємствами, організаціями і окремими особами. Ці відносини зачіпають велике коло питань і, зокрема, такі, як право підприємства і організації пред'являти вантаж до перевезення і обов'язку залізниці перевезти його; право громадян на поїздку і обов'язки залізниці перевезти пасажира і його багаж; порядок заяви і розгляду претензій і позовів по перевезеннях (якщо у вантажовласників і пасажирів є підстави до їх пред'явлення), і ряд інших питань організаційного, економічного і правового порядку. Певна річ, що ці взаємостосунки повинні регламентуватися певними нормами і положеннями, єдиними і обов'язковими як для залізниць, так і для всіх підприємств, організацій і осіб, що користуються їх послугами.

Загальні правові норми, що визначають відносини між різними юридичними особами, встановлені громадянським законодавством, недостатні для регламентації відносин, що виникають при виконанні перевезень вантажів, пасажирів і багажу, оскільки не відображають специфічних умов перевізного процесу.

Особливе положення транспорту в господарському житті держави вимагає спеціальних правових норм, регулюючих взаємостосунки залізничного транспорту, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів. Основним документом, що встановлює обов'язки, норми відповідальності і права залізниць, з одного боку, і тих організацій і осіб, які користуються ними, з іншою, служить Статут залізниць України, який має силу закону.

Взаємостосунки, що виникають при перевезеннях вантажів і пасажирів по залізницях, з перших років їх роботи регулювалися окремими правилами.

Статут залізниць України був затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457.

Діючий Статут залізниць України (далі Статут) містить 137 статті і ділиться на наступні 7 розділів: I. Загальні положення; II. Вантажне господарство. Пристрої для обслуговування пасажирів; III. Планування і організація перевезень вантажів; IV. Залізничні під'їзні колії; V. Пряме змішане сполучення з участю інших видів транспорту; VI. Перевезення пасажирів, багажу і пошти; VII. Відповідальність залізниці, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів. Акти, претензії і позови.

Статутом регламентуються порядок складання і виконання плану залізничних перевезень, основні умови перевезень вантажів, пасажирів, багажу і пошти, основні положення по експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємостосунки залізниць з іншими видами транспорту.

Статут передбачає:

• задоволення потреб країни в перевезеннях;

• дотримання державних інтересів. Органи залізничного транспорту, а також міністерства, відомства, підприємства і організації відправників і одержувачів вантажів зобов'язані суворо і ритмічно виконувати план перевезень, як в цілому, так і по кожному роду вантажів;

• забезпечення безпеки руху поїздів;

• раціональне використовування транспортних засобів і зниження транспортних витрат в народному господарстві. Вантажовідправники зобов'язані використовувати вантажопідйомність і місткість вагонів, пред'являти до перевезення масові вантажі, як правило, маршрутами, залізниці — перевіряти заявки і плани перевезень і виключати з них нераціональні.

• координацію робіт різних видів транспорту. Статут зобов'язує залізниці перевозити вантажі, пасажирів і багаж у взаємодії з іншими видами транспорту; встановлює порядок планування перевезень в прямих змішаних сполученнях і основні положення, що регламентують їх виконання, обов'язку різних видів транспорту при передачі вантажів, оформленні перевезень, і розрахунку за них;

• злагоджена і чітка взаємодія залізниць і підприємств при виконанні перевезень. Це відображено у вказівках Статуту про встановлення начальником дирекції залізниці за узгодженням з вантажовідправниками порядку виконання плану перевезень, забезпечуючого рівномірність і ритмічність навантажування, про заходи щодо заповнення недовантажень і згущування навантажування, організації роботи станцій і під'їзних колій підприємств на основі єдиного технологічного процесу;

• раціональну організацію перевізного процесу. Регламентовані обов'язки відправників, залізниць і одержувачів при підготовці вантажів до перевезення, визначення їх маси, оформленні перевізних документів, підготовці вагонів, навантажувально-розвантажувальних роботах, пломбуванні вагонів, видачі і зберіганні вантажів після вивантаження, вивозі їх із станції, очищенню вагонів після вивантаження, розрахунках за перевезення;

• високу культуру обслуговування пасажирів. Залізниці забезпечують безпеку пасажирів, необхідні зручності і культурне обслуговування їх на вокзалах і в поїздах, своєчасне перевезення і збереження багажу;

• своєчасну доставку вантажів в пункти призначення і повне їх збереження;

• матеріальну відповідальність залізниць, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів за невиконання або неналежне виконання обов'язків по перевезеннях, відповідно до із Статутом залізниць.

Дія Статуту розповсюджується на перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти по всіх залізницях, що входять в загальну мережу залізниць України і відкритим для загального користування, зокрема на перевезення вантажів, розвантаження і вивантаження яких виробляється на залізничних під'їзних коліях.

Статут містить лише основні положення і правові норми і не може передбачити всього різноманіття конкретних умов і особливостей перевезень окремих вантажів. Тому Укрзалізницею надано право в розвиток Статуту статті розробляти з участю зацікавлених відомств і затверджувати в установленому порядку Правила перевезень вантажів, Технічні умови навантажування і кріплення вантажів, Правила перевезень експортних і імпортних вантажів, Правила перевезень вантажів в прямому змішаному залізнично-водному і залізнично-автомобільному сполученні, Правила перевезень пасажирів і багажу і ін., обов'язкові як для залізниць, так і для її користувачів. Зміни і доповнення Статуту, Правил перевезень і Технічних умов публікуються в Збірках правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України і вводяться в дію з моменту публікації, набуваючи силу закону і являючись обов'язковими для залізниць, вантажовідправників і вантажоодержувачів.