- •1.Означення та приклади подій:випадкова,достовірна,неможлива,елементарна,складна.
- •6.Дати геометричне та статистичне означення ймовірності.
- •19. Формула Пуассона умови її використання.
- •20. Означення випадкової величини, неперервної та дискретної випадкових величин.
- •21. Закон розподілу випадкової величини.
- •22. Інтегральна функція розподілу випадкової величини:означення, властивості.
- •23.Диференціальна функція розподілу(щільність розподілу) випадкової величини:означення, властивості.
- •24.Математичне сподівання випадкової величини:означення, властивості
- •25. Дисперсія та середньоквадратичне відхилення: означення, властивості.
- •26. Мода, медіана випадкової величини
- •27.Початкові та центральні моменти
- •28. Асиметрія, ексцес
- •29.Означення багатовимірної випадкової величини
- •30. Означення закону розподілу багатовимірної випадкової ввеличини.
- •31.Основні числові характеристики для системи двох дискретних випадкових величин.
- •32. Коєфіцієн кореляції та його властивості
- •33.Функція розподілу ймовірностей та щільність ймовірностей системи
- •34.Двовимірний нормальний закон розподілу.
- •35. Біноміальний закон розподілу двв, числові характеристики
- •36.Пуасонівський закон розподілу двв, числові характеристики.
- •37.Геометричний закон розподілу Двв, числові характерист.
- •38.Гіпергеометричн закон розподілу Двв, числові характер.
- •43.Правило трьох сигм. Логарифмічн нормальний закон.
- •47.Центральна гранична теорема теорії ймовірностей(теорема Ляпунова) та її використання у математичній статистиці.
- •48.Предмет і задачі математичної статистики.
- •49.Утворення вибірки. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •50.Статистичні розподіли вибірок.
- •51.Емпірична функція розподілу, гітограма та полігон.
- •52.Числові характеристики: вибіркова середня, дисперсія вибірки , середньоквадратичне відхилення.
- •53.Мода і медіана, емпіричні початкові і центральні моменти, асиметрія та ексцес.
52.Числові характеристики: вибіркова середня, дисперсія вибірки , середньоквадратичне відхилення.
1)
вибіркова середня величина
.
Величину, яка визначається формулою
,
називають вибірковою середньою величиною дискретного статистичного розподілу вибірки.Тут xi — варіанта варіаційного ряду вибірки;ni — частота цієї варіанти;n — обсяг вибірки .
2)
Дисперсія вибірки — це середнє арифметичне
квадратів відхилень варіант відносно
,
яке обчислюється за формулою
3)середнє
квадратичне відхилення вибірки B.
При обчисленні DB відхилення підноситься
до квадрата, а отже, змінюється одиниця
виміру ознаки Х, тому на основі дисперсії
вводиться середнє квадратичне відхилення
, яке
вимірює розсіювання варіант вибірки
відносно
,
але в тих самих одиницях, в яких вимірюється
ознака Х.
53.Мода і медіана, емпіричні початкові і центральні моменти, асиметрія та ексцес.
1)(Mo) Модою статистичного розподілу вибірки називають варіанту, що має найбільшу частоту появи. Мод може бути кілька. Коли дстатистичний розподіл має одну моду, то він називається одномодальним, коли має дві моди — двомодальним і т. д.;
2)(Me) Медіаною дискретного статистичного розподілу вибірки називають варіанту, яка поділяє варіаційний ряд на дві частини, рівні за кількістю варіант;
3)Середнє зважене відхилення варіант у степені k (k = 1, 2, 3,…) називають центральним емпіричним моментом k-го порядку. На практиці найчастіше застосовуються центральні емпіричні моменти третього та четвертого порядків, що обчислюються за формулами:
.
Початкові
моменти:
4)
.
Центральний емпіричний момент третього
порядку застосовується для обчислення
коеф асиметрії:
5)
Центральний емпіричний момент четвертого
порядку застосовується для обчислення
ексцесу:
54.Дати визначення статистичної оцінки.
Статистичні
оцінки — це статистики,
що використовуються для оцінювання
невідомих параметрів розподілів
випадкової величини.Наприклад, якщо
—
це незалежні випадкові величини, з
заданим нормальним
розподілом N(μ,1), то μ буде середнім
арифметичним результатів
спостережень.Задача статистичної оцінки
формулюється так: Нехай
-
вибірка
з генеральної
сукупності з розподілом
Fξ(x,θ). Розподіл Fξ має відому функціональну
форму, але залежить від невідомого
параметра θ. Цей параметр може бути
будь-якою точкою заданої параметричної
множини.Використовуючи статистичну
інформацію що міститься у вибірці ξ
зробити висновки про справжнє значення
параметра .
