
- •1.Означення та приклади подій:випадкова,достовірна,неможлива,елементарна,складна.
- •6.Дати геометричне та статистичне означення ймовірності.
- •19. Формула Пуассона умови її використання.
- •20. Означення випадкової величини, неперервної та дискретної випадкових величин.
- •21. Закон розподілу випадкової величини.
- •22. Інтегральна функція розподілу випадкової величини:означення, властивості.
- •23.Диференціальна функція розподілу(щільність розподілу) випадкової величини:означення, властивості.
- •24.Математичне сподівання випадкової величини:означення, властивості
- •25. Дисперсія та середньоквадратичне відхилення: означення, властивості.
- •26. Мода, медіана випадкової величини
- •27.Початкові та центральні моменти
- •28. Асиметрія, ексцес
- •29.Означення багатовимірної випадкової величини
- •30. Означення закону розподілу багатовимірної випадкової ввеличини.
- •31.Основні числові характеристики для системи двох дискретних випадкових величин.
- •32. Коєфіцієн кореляції та його властивості
- •33.Функція розподілу ймовірностей та щільність ймовірностей системи
- •34.Двовимірний нормальний закон розподілу.
- •35. Біноміальний закон розподілу двв, числові характеристики
- •36.Пуасонівський закон розподілу двв, числові характеристики.
- •37.Геометричний закон розподілу Двв, числові характерист.
- •38.Гіпергеометричн закон розподілу Двв, числові характер.
- •43.Правило трьох сигм. Логарифмічн нормальний закон.
- •47.Центральна гранична теорема теорії ймовірностей(теорема Ляпунова) та її використання у математичній статистиці.
- •48.Предмет і задачі математичної статистики.
- •49.Утворення вибірки. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •50.Статистичні розподіли вибірок.
- •51.Емпірична функція розподілу, гітограма та полігон.
- •52.Числові характеристики: вибіркова середня, дисперсія вибірки , середньоквадратичне відхилення.
- •53.Мода і медіана, емпіричні початкові і центральні моменти, асиметрія та ексцес.
1.Означення та приклади подій:випадкова,достовірна,неможлива,елементарна,складна.
Випробування — реальний або мислений експеримент (виконуваний за певної незмінної сукупності умов), результати якого піддаються спостереженню. Подія — результат випробування. Якщо в результаті випробування деяка подія неодмінно відбудеться, то вона називається достовірною . Подія, яка в даному випробуванні не може відбутись, називається неможливою Неможлива подія позначається символом (порожня множина).Якщо в результаті випробування деяка подія може відбутись, а може не відбутись, то вона називається випадковою. Випадкові події позначаються літерами A, B, C, D, …Для математичного опису випадкових подій — наслідків експерименту — застосовують такі точні поняття: прості(елементарні) та складені випадкові події, простір елементарних подій.Подія, що може відбутися внаслідок проведення однієї і лише однієї спроби (експерименту), називається простою(елементарною)випадковою подією.Елементарні події позначаються і (і = 1, 2, 3,…) і в теорії ймовірностей, так само як, скажімо, точка в геометрії, не поділяються на простіші складові.Елементарні випадкові події і A, j B, k C, які належать відповідно складеним випадковим подіямА, В, С, тобто є елементами цих множин, називають елементарними подіями, які сприяють появі кожної із зазначених подій унаслідок проведення експерименту (і сприяють появі події А, j — події В, k — події С). ,…) Випадкова подія називається складеною, якщо її можна розкласти на прості (елементарні) події. Складені випадкові події позначаються латинськими великими літерами: A, B, C, D, … .
2.Означення
та приклад повної групи подій та простору
елементарних подій.Повною
групою подій у теорії ймовірності
називається система випадкових подій
така, що в результаті проведеного
випадкового експерименту неодмінно
станеться одне з них.Хай є імовірнісний
простір. Будь-яке
розбиття простору елементарних подій
Ω називається повною групою подій. Якщо
А1
A2
A3
…
…
An =
= ,
то такі випадкові події утворюють повну
групу,
а саме: внаслідок експерименту якась
із подійАі
обов’язково настане.Повна група подій
зазвичай використовується в формулі
повної ймовірності.Приклад.Нехай,
проводиться підкидання монети. В
результаті цього експерименту обов'язково
станеться одна з наступних подій:A:
монета впаде орлом;B: монета впаде
решкою;Кожному експерименту (спробі) з
випадковими результатами (наслідками)
відповідає певна множина
елементарних подій i,
кожна з яких може відбутися (настати)
внаслідок його проведення: і .
Множину називають простором
елементарних подій.Приклад
.
Ігральний кубик, кожна грань якого
позначена певною цифрою від 1 до 6,
підкидають один раз. При цьому на грані
випадає одна із зазначених цифр.
Побудувати простір елементарних подій
для цього експерименту (множину Ώ) і
такі випадкові події: 1) А
— випаде число,кратне2; 2) В
— випаде число, кратне 3.Розв’язання.
Оскільки кубик має шість граней, то в
результаті експерименту може випасти
одна із цифр від 1 до 6.Отже, Ώ = 1,
2, 3, 4, 5, 6;
1) А
= 2,
4, 6;
2) В
= 3,
6.
3.Класичне
означення ймовірності випадкової
події.Класичною
імовірністю випадкової події А називається
відношення кількості елементарних
подій m,
які сприяють появі цієї події (становлять
множину її елементарних подій), до
загальної кількості n
рівноможливих елементарних подій, що
утворюють простір елементарних подій
:
P(A)=
m
/n.Переставленням
із n
елементів називають такі впорядковані
множини з n
елементів, які різняться між собою
порядком їх розміщення. Кількість таких
упорядкованих множин обчислюється за
формулою: Pn
= n!Розміщенням
із n
елементів по m
(0
m
n)
називаються такі впорядковані множини,
кожна із яких містить m
елементів і які відрізняються між собою
порядком розташування цих елементів
або хоча б одним елементом:
=
n!
/(n-m)!Комбінаціямиз
n
елементів по m
(0
m
n)
називаються такі множини з m
елементів, які різняться між собою хоча
б одним елементом:
=
n!
/ m!(n-m)!
4.Дати означення та вказати властивості перестановки,сполучення,комбінації елементів.Переставленням із n елементів називають такі впорядковані множини з n елементів, які різняться між собою порядком їх розміщення. Кількість таких упорядкованих множин обчислюється за формулою: Pn = n!Розміщенням із n елементів по m (0 m n) називаються такі впорядковані множини, кожна із яких містить m елементів і які відрізняються між собою порядком розташування цих елементів або хоча б одним елементом: = n! /(n-m)!
Комбінаціямиз
n
елементів по m
(0
m
n)
називаються такі множини з m
елементів, які різняться між собою хоча
б одним елементом:
=
n!
/ m!(n-m)!Переставлення.
Переставленням із n
елементів називають такі впорядковані
множини з n
елементів, які різняться між собою
порядком їх розміщення.Кількість
таких упорядкованих множин обчислюється
за формулою
,де
n
набуває лише цілих невід’ємних
значень.Оскільки
,
то при n
= 1,маємо1!=0!Отже,0!= 1.Розміщення.
Розміщенням із n
елементів по m
(0
)
називаються такі впорядковані множини,
кожна із яких містить m
елементів і які відрізняються між собою
порядком розташування цих елементів
або хоча б одним елементом.Кількість
таких множин обчислюється за
формулою
.Наприклад,
.Комбінації.
Комбінаціями з n
елементів по
називаються такі множини з m
елементів, які різняться між собою хоча
б одним елементом.
Кількість
таких множин
.
5.Дати означення відносної частоти появи події.Відносної частотою події А називається відношення числа дослідів, у результаті яких сталася подія А до загального числа дослідів W(A)=m/n .
Зауваження: відміну відносної частоти від ймовірності полягає в тому, що ймовірність обчислюється без безпосереднього твори дослідів, а відносна частота - після досвіду.Приклад 1. У коробці знаходиться кулі. З коробки навмання витягають 5 куль і 2 з них виявилися червоними. Знайти відносну частоту появи червоного кулі.
Рішення:Оскільки з коробки навмання вилучено 5 кульок і 2 з них виявилися червоними, то відносна частота появи червоного кулі дорівнює: При досить великій кількості проведених дослідів відносна частота змінюється мало, коливаючись близько одного числа. Це число може бути прийнято за вірогідність події, т.е.Р(A)=lim W(A) .