- •1.Предмет іеед, її місце в системі ек наук
- •2. Теоретико-методологічні засади курсу «іеед».
- •3. Характеристика наукових підходів до періодизації екісторії.
- •4. Заг характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •5. Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •6. Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •7. Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •8. Типи стародавніх цивілізацій.
- •9. Осн риси соц-ек устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •10. Основні риси соц-ек устрою рабовласницьких держав античного світу.
- •11.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •12.Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •13.Економіка Старод Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •14.Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •15.Заг. Характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •16. Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •17. 3Акріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх революція (хii-хv ст.)
- •18.Основні риси феод господарства та його галузева структура.
- •19. Феодальне місто, його виникнення та ек роль.
- •20. 3Начення цехової організації. Торгові гільдії.
- •21.Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •22.Передумови, суть та соц-ек наслідки Великих географічних відкриттів.
- •23.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •25.Особливості виникнення і розв капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871р.).
- •26. Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •27. Американський шлях розвитку капіталізму в с/г.
- •28. Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •29.Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •30.Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
- •31. Об'єднання німецьких земель та причини ек піднесення в 1871-1914 рр.
- •32.Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •33. Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці XIX - на поч XX ст.
- •34. Провідні фактори розв економічно розвинутих країн у другій половині XX ст.
- •35. Характеристика постіндустр суспільства.
- •37. Економічна думка старод світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.
- •39.Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Істор умови виникн та заг характеристика клас школи політ економії.
- •41.Школа фізіократів. Економічні погляди ф. Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теорет сист клас політ економії.
- •43. Економічний лібералізм Сміта в теорії та ек політиці.
- •44. Розвиток англійської клас політекономії в першій пол XIX ст.
- •45.Економічні погляди д. Рікардо.
- •46.Економічні погляди т.Р. Мальтуса.
- •47. Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. 3Міст та етапи розвитку істор напряму в політек.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політек ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53.Теоретико-методолог внесок новітньої істор школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політек в "Капіталі".
- •56. Трудова теорія вартості, т. Капіталу та додатк вартості к. Маркса.
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наук революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •61. Лозаннська школа маржиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63.Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного америк інституціоналізму.
- •65. Криза неокласики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж.М. Кейнса.
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса
- •69.Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.
- •70.Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога суч монетаризму.
16. Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
Процес формування феод земел власності:
через селянську громаду - наділ землі, яким володіла селян родина, переходив у спадок від батька до сина (а з VI ст. — і до дочки) і був їх власністю. Так формувався аллод. Він прискорив майнове розшарування серед вільних селян: землі почали концентруватися в руках громадської верхівки, яка виступає як частина класу феодалів.
практика земельних пожалувань королем або інш великими землевласниками-феодалами своїм наближеним. Спочатку ділянка землі (бенефіций) надавався васалу лише за умови несення служби та на час його служби, а сеньйор зберігав верховне право на неї. Поступово права васалів на землі, що були пожалувані, розширювалися. Відданість цінилась дорого, і бенефіций все частіше ставав майже повною власністю васала, переходячи від батька до сина. Земля, яка передавалася у спадок, отримала назву феод, а її власник - феодал. Але феод, як і бенефіций, залишався умовною формою землеволодіння і передбачав обов'язкове несення служби відносно сюзерена та за необхідності викупати останнього з полону. Господарство феодала носило багатогалузевий характер, що пояснюється необхідністю в умовах панування натуральних відносин забезпечувати всі потреби феодала. Орні землі феодального маєтку ділились на дві частини: панські (домен) та селянські. Розвиток феодальних відносин призводить не лише до зростання феодального землеволодіння, що супроводжується розвитком системи селянських повинностей, але й подальшою регламентацією особистої свободи селян, тобто їх покріпаченням.
Форми феод землеволодіння в Зах Європі: аллод - повністю незалежне спадкове землеволодіння; земля, що вільно відчужується. Бенефіций - умовна, неспадкова форма землеволодіння, що передбачає несення певної служби; Феод - умовна, спадкова форма землеволодіння, що передбачає прийняття васальної присяги сюзерену - феодалу, який надав землю.
17. 3Акріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх революція (хii-хv ст.)
Кріпосне право виникло і розвивалося одночасно з феодалізмом і було невіддільне від нього. Саме в кріпосному праві реалізувалася можливість власників засобів виробництва отримувати з безпосередніх виробників феодальну ренту в її найрізноманітніших формах.
Головні класи феодального суспільства складають великі земельні власники феодали і селяни. На відміну від рабів феодально-залежні селяни не відокремлені від засобів виробництва, ведуть самостійне господарство, але частину виробленого ними додаткового продукту віддають феодалу у вигляді феодальної ренти.
Феодальна земельна рента розрізняється, насамперед, за способом стягнення:
1) відробіткова рента (панщина), при якій земельний власник за передані селянам земельні ділянки примушує їх до виконання повинностей у вигляді робіт безпосередньо в господарстві феодала. В даному випадку селяни здійснюють свою необхідну працю, що створює джерело існування їх сім'ї, у своєму господарстві, а додатковий працю - в господарстві земельного власника;
2) продуктова рента (оброк) являє собою форму феодальної ренти, для якої характерно те, що і необхідну, і прибавочну працю селяни чинять в своєму господарстві. Але додатковий продукт (результат додаткової праці) стягується земельним власником у вигляді певної частини вироблених в селянському господарстві продуктів (зерна, худоби та ін.) При стабільних нормах оброку продуктова рента в порівнянні з відробіткової дає селянам додатковий стимул до розширення виробництва, бо, виконавши продуктові повинності, вони розраховують на отримання решти частини продуктів свого господарства;
3) грошова рента - форма феодальної ренти, яка відрізняється від продуктової тим, що селяни виконують свої повинності перед земельним власником за допомогою виплати йому грошей, які вони виручають в результаті продажу на ринку продуктів своєї додаткової праці, здійснюваної в рамках селянського господарства, а також на відхожих промислах. Отже, грошова форма феодальної ренти припускає достатній розвиток товарно-грошових відносин і включення селянських господарств в ринкову кон'юнктуру. Вона відноситься до такого періоду, при якому становлення національного ринку вже почало розкладати феодальні відносини.
Слід особливо відзначити, що будь-яка форма феодальної ренти включає майже всю прибавочну працю або додатковий продукт селянського господарства, іноді навіть захоплюючи і необхідний продукт. Разом з розвитком буржуазних відносин і запереченням феодальних пережитків, які найдовше проіснували в аграрному секторі, природа земельної ренти зазнала істотну модифікацію, ставши капіталістичної за своїм характером.