61. Лозаннська школа маржиналізму.

Представники: Вальрас, Паретто, Пігу, Фішер. Вони як і представники Австрійської школи виступали за широке використання в економ. науці теорет схем і математичних моделей. Цінність математичних моделей у тому, що з їх допомогою можна отримувати висновки, які інш шляхом неможливо отримати. Моделі, розроблені представниками математ школи мали важливу роль в математ економіці, які привели до створ міжгалуз моделі народ господарства на основі методу витрати-випуск. Засновником цього методу є Леонтьєв. Вальрас вважається основополож макроек моделювання. Розроблена модель заг ек рівноваги відображає взаємозв'язок ринків готової продукції

62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.

А. Маршалл заснував її в 90-х 19 ст. Створив синтетичну теорію, що поєднує ел трудової т. вартості та «т. граничної корисності»: з одного боку, це наука про багатство; з іншого - про людину. Гол закон збуту: потрібне для ринку кількість товару збільш з падінням ціни і зменш з її ростом». Увів поняття спож надбавки - додаткова сума, котру покупець може заплатити замість того, щоб відмовитися від покупки. Чим більше продаж, тим більше вплив попиту на вартість - ціна пропозиції визначається фактором виробництва. Закон заміщення: виробники завжди заміняють дорогі фактори дешевими. Визначив різницю в організації малого і великого бізнесу. Глибоко проаналізував, як складаються і взаємодіють попит і пропозиція, ввів нові категорії і поняття, запропонував “компромісну” т. вартості. Ек наука вивчає не тільки природу багатства, а й гол чином мотиви, які породжують господарську діяльність. Гроші вимірюють інтенсивність стимулів, які спонукають людину до дії, прийняття рішення. Аналіз поведінки індивидів покладений в основу “Принципів політек”. Маршал є заснов кембріджської школи, але його вплив виходить далеко за її рамки. Він поклав початок досить широкому та авторитетному напрямку в ек науці. На його концепцію, методологію, термінологію спираються єкономісти, які представляють неокласичну школу, прихильники “економікса”.

63.Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.

Інституціоналізм — сист філософських і мате мат ідей і методів, зв'язаних з розумінням математики як сукупності «інтуїтивно переконливих» розумових побудов. Осн критерієм істинності математ думки є інтуїтивна переконливість можливості проведення уявного експерименту, що пов'язується з цією думкою. Тому в інтуїционістськой математиці відкидається теоретико-множинний підхід до визначення математ понять, а також деякі способи міркування, прийняті у класичній логіці. До теорет джерел слід зарахувати істор напрям у німецькій ек теорії, вплив європейського соціал-реформізму, ідеї соціал-дарвінізму та ін. Безпосередній вплив на форм інституціоналізму справила німецька істор школа. Багато америк економістів навчалися у Німеччині й мали змогу ґрунтовно вивчати досягнення німецьких економістів, а потім творчо застосовувати ці здобутки, враховуючи нац специфіку америк економіки. Але були й відмінності америк інституціоналізму від німецької школи. Початок виникнення інституціоналізму вчені відносять до кінця XIX ст., коли у 1899 р. було видано монографію Т. Веблена "Теорія бездіяльного класу". Але формув його як напряму ек теорії відбулося в 20—30-х p. XX ст., коли з'явилися пізні публікації Веблена, а також Дж. Коммонса та В. Мітчелла.