55. Розробка к.Марксом проблем політек в "Капіталі".

Маркс виходив з 3 науч джерел: англ клас політек Сміта-Рікардо, німец клас філософії Гегеля-Фейєрбаха і француз соціалізму. Однак центр місце займає його концепція базису і надбудови. Для Маркса - капіталізм виключає гуманізацію сусп, демократію через приват власність на засоби вир-ва і анархію ринку. Сусп ідеалом вважає соціалізм і комунізм, при якому кошти вир-ва не будуть більше об'єктом індивід привласнення та кожна людина знайде свободу. Центр ідеєю його теорії є класова боротьба з тенденцією до спрощ і поляризації сусп груп навколо гол класів сусп. Однією з ключових є труд т. вартості, спираючись на яку, він потім висуває т. додатк вартості і витікаючі з неї висновки про антагоністичної і експлуататорської суті капіталізму.

За Марксом, оскільки робочим продається роб сила, а не праця, то не може залишатися сумнівів у тому, що «неоплачена праця», яку можна виявити і виміряти, до зароб плати віднош не має, а «неоплачена роб сила» не може бути зафіксована. Т. додатк вартості - доводиться те, що хоча роб сила як товар продається за вартістю, але саме цей товар є тим єд і спеціфіч, цінність якого не може встановлюватись при капіталізмі в точній відповідності з принципом труд т. цінності. Висновок - дж додатк вартості є «неоплачена праця» робітників, які продають свою роб силу. Маркс висуває т. цікліч ності ек розвитку при капіталізмі. Центр ідея цієї теорії в тому, що досягнення макроек рівноваги і послідовному ек зростанню перешкоджають внутрішньо властиві антагоністичному капіталіст сусп протиріччя.

56. Трудова теорія вартості, т. Капіталу та додатк вартості к. Маркса.

Маркс визначає ціну товару як перетворену форму його властивості, основу якої стано­вить увесь капітал, котрий був використаний для цього товару. З погляду капіталіста варті уваги лише витрати, оскільуи саме вони зумовл отримання прибутку. Як­що ціна - це грош оцінка вартості товару, то прибуток є проявом реалізованої додатк варт, а витрати - сумою постійного та змін капіталу. Прибуток є ме­тою діяльності капіталіста, показником ефективності. Норма прибутку сигналізує про доцільність діяльності, віддачу капіталу та ступінь його зрост, стан справ на ринку товарів. Фактори, що визнач норму прибутку - це норма додатк вартості, швидк обороту капіталу, орга­нічна будова капіталу. Особливу увагу приділяє аналізу впливу органічної будови капіталу на зміну норми прибутку, зазначаючи, що зі зрост розмірів пост капіталу норма при­бутку має тенденцію до спадання через збільш витратної час­тини створюваної вартості. Виникає конфлікт між розширенням і самозрост варт. Цей процес супроводж скороч кільк зайнятих. Дослідж перетворених форм додатк варт заверш аналізом земел ренти.

Маркс показав, що розв кап-зму в землеробстві спричиняє відокремл землі від її власника. Економічно власність на землю реаліз через рентні відно­сини. Види ренти, що відображ види відносин: власника та користувача — абсолютну та диференц ренту. З позиції т. вартості Маркс зміг пояснити, чому, коли товари продаються за їхньою варт, за різної органічної будови і різної швидк оборотів у різних галузях капіталісти на од­нак капітал отримують однак норму прибутку, за рахунок яких чинників відбувається вирівнювання норми прибутку.