50. Особливості предмета та методології історичного напряму.

Осн методолог засади формув як альтернатива методології класичної школи: 1) теорії мали комунітарний характер, тобто виходили з розуміння «економічної людини». Щоправда, вона для них так само була і виробником, і споживачем, але належала до певної нації, і повинна була свої інтереси узгодж з інтересами всієї нації. Натомість класики розглядали індивіда як частину глобал світу, де відносини впорядковуються ек законами, без втручання держави. 2) предмет політек вбачала в дослідж народ госп-ва певної країни. 3) використовувала істор метод дослідж - коли йдеться про нац сусп як певну істор спільність людей, то необх враховувати, який саме потенціал має в своєму розпорядж нація і якими способами вони формув.

Керуючись істор методом, в основу аналізу покладали позаек чинники як визначальні. Представники істор шк, критикуючи теорет засади класиків, водночас користувалися деякими з них. Лідером істор шк був В. Рошер. У 1843 р. він ставить завданням доповнити й розв теорію клас школи і вплинути на формув нац політики. Іншим представником був Б. Гільдебранд. Його осн праця «Політична ек сучасного і майбут» мала на меті - відкрити шлях для осн істор погляду в політек і перетворити її на теорію ек розвитку народів. Політек, на його думку, мала бути наукою про закони ек розвитку нації.

51. Національна система політек ф. Ліста.

На думку Ліста ділова ек сист має опиратися на достовірні істор факти. Вона покликана роз´яснювати істинно нац інтереси. Проповідь свободи торгівлі, яка міститься у працях класиків, відповідає лише інтересам Англії.

Осн положення у "Нац сист": т. продуктивних сил; концепція стадійного ек розвитку; положення про актив ек роль держави. Його т. продукт сил - створ сусп багатства досягається не лише через різнобічну діяльність людей, зв´язаних лише поділом праці й обміну. Щоб досягти досконалих результ, необхідно, щоб різні індивіди були об´єд розумово і матеріально і взаємодіяли. Збільш продукт сил "починається з окремої фабрики і потім поширюється до нац асоціації". Нація, що об´єднує людей, являє собою єдине ціле. Вона є результ поперед розвитку, відкриттів, досвіду, знань. Кожна окрема нація є продукт настільки, наскільки вона зуміє засвоїти цю спадковість від поперед поколінь і зробити її власним надбанням. Ліст твердив, що справжнє багатство нації зумовл ступенем розв продукт сил. Завдання політики — об´єднати, цивілізувати нації, забезпеч їх існ і стійкість. Ек вихов нації важливіше за безпосереднє вир-во матер цінностей.

Необхідно підтримувати мануфактуру, поки вона не зміцніє і не перестане боятися іноземної конкуренції. На с/г на думку Ліста, протекціонізм поширювати не слід: німецькі землероби мають потребу не у заступництві, а у ринках.

52. Нова історична школа.

Представниками нової істор шк є Г. Шмоллер (1838—1917), А. Вагнер (1835—1917) і К. Бюхер (1847— 1930). Економісти не пішли по шляху заперечення "природних" ек законів. Вони виходили з того, що закони ек не можуть бути відкриті шляхом логічного обґрунтування. У центрі уваги - практичні проблеми, а не теорет узагальнення. В ек дослідж велике знач надається етиці, морал початку. Детально вивчаються правові норми, їх вплив на ек відносини, господарський механізм. Правовий порядок — "основа істор розвитку, цілі якого не дані з самого початку"; він виникає поступово із уривків, які пропонуються практиками. Правильність правової будови випливає із несвідомо діючої практики. Проблемам взаємозв´язку права й економіки присвячені праці А. Вагнера. Як відмічає один із істориків ек думки, "була звернена увага на те, що ек становище особистості не стільки залежить від природних прав або здібностей, скільки від сучас юрид організації, яка сама є продуктом істор розвитку". Під впливом істор школи з´являється багато праць з ек історії, вивчається механізм формув господар систем у різні епохи — період рабовласництва, середні віки, епоху становлення буржуазного ладу. Історики й економісти вважали, що подібні дослідження допомагали зрозуміти сутність поточних соц проблем.