48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).

Мальтус виокремив платоспромож попит як важл фактор вирішення проблем реалізації. Висунув свою т. реалізації - у межах сусп, що склад з капіталістів та найманих робітників, неможливо повністю реаліз сукуп продукт, оскільки попит завжди буде недостатнім для придб усієї маси товарів. Внаслідок виникає проблема реалізації тієї частини сукуп продукту, у якій втілено прибуток. Тому Мальтус визнавав можливість заг криз надвиробництва, пов’язуючи їх з труднощами реалізації виготовленого продукту.

Розв’язання проблеми реалізації створ надлишк продукту пов’язував з теорією „третіх осіб”. Суть - проблеми реалізації та заг криз надвир-ва за умов капіталізму можуть бути вирішені за рах невиробничого спож „третіх осіб” (держ службовці, землевласники, священики, військові). Ці соц верстви населення купляють, нічого не виробляючи, роблячи можливим реалізацію прибутку капіталістів. Вони отримують доходи і створ додатк попит на вироблені товари.

Гол ідея "закону Сея" - при досягненні і дотрим усіх принципів ек лібералізму вир-во буде забезпечувати адекватне спож. Цей закон вплинув на погляди представників клас політек й разом з цим його визнавали ще й економісти багатьох інш шкіл ек думки до поч XX ст. 

49. 3Міст та етапи розвитку істор напряму в політек.

Німецька істор школа представляє собою гол єретичний напрямок в ек науці XIX ст. Особливості: а) негат ставл до будь-яких спроб створ універсальної ек теорії б) до абстрактно-дедукт методів аналізу г) трактув народ госп-ва як єдиного цілого д) негат ставл до концепції ек людини е) тракт госп-ва як однієї з частин соц життя ж) розуміння госп-ва як еволюційної сист, що проходить різні стадії з) прихильне ставл до держ втручання

1 етап (40-60-х р. XIX) - «Стара істор школа»; осн автори - В. Рошер, Б. Гільдебранд, К. Кніс.

2 етап (70-90-і р. XIX) - «Нова істор школа»; осн автори - Л. Брентано, Г. Шмоллср, К. Бюхер.

3 етап (перша трет XX) - «Новітня істор школа»; автори - В. Зомбарт, М. Вебер, А. Шпітхоф.

Ідеолог «старої» є Ф. Ліст (1789-1846). Критикуючи принцип необмеж свободи в міжнар торгівлі, наполягав на необхідності розв таких галузей, які в даний момент не витримали б конкуренції із закордону. Втрату цінностей він пропонував розглядати як плату за промис виховання нації і рекоменд для захисту вітчиз вир-ва використ високі митні збори на імпортні товари.

Представники "Молодої істор шк" продовжили традиції "старої" в запереч ролі наук абстракцій і в схильності до простого збирання фактичного матеріалу. Критикуючи позицію представників класичного напряму в питанні зняття всіх обмежень на свободу ек діяльності, вони зазначали, що не існ чисто ек процесів, вони завжди регулюються звичаями або правом. Тим часом гол заслуга їх полягає у форм методологічних положень, яких згодом дотримувалися всі автори наступних етапів соц-істор спрямування і які потім лягли в осн методології соц-інституціон напрямку ек думки.