37. Економічна думка старод світу.

Особливість: невіддільність від політико-правов та реліг ідеології. Ек досягнення: твори Платона і Арістотеля, концепції конфуціанства, легізму та даосизму. Питання відродження деспотично-бюрокр механізму регул госп-ва Старод Єгипту - у працях Іпусера (поч. XVIII ст. до н. є.). "Ідеальний деспот" повинен уникати міжусобиць у країні, насилля; має впоряд сист труд повинностей для звед пірамід і зрошувальних сист, підвищувати військ могутність країни.

Швидкий розв приват власності був хар-ний для перших цивілізацій Месопотамії. З пис джерел найвідоміші - кодекс законів царя Хаммурапі (XVIII до н. є.). Осн їх тема - створ сист правових норм для регул ек життя. Гол течії сусп думки Старод Китаю (конфуціанство, легізм, даосизм) сформ в VI—III до н. е.

Творцем 1-го вчення став Конфуцій (551—479 до н. е.). Захищаючи інтереси родової знаті, він шукав свій сусп ідеал в минулому країни. З метою стабілізації соц-ек устрою запропонував програму морал вдосконал людини, осн її постулати: повага до старших, дружба з братами, розуміння держави як великої сім'ї. Найвищий злет ек думки Старод Греції пов'язаний з іменем Арістотеля (384 —322 до н. є.). Він подав у працях "Нікомахова етика", "Політика" власну ек концепцію. Арістотель довів, що обмін виникає з існ потреб, які не може задовольнити власне господарство. Товарний обмін — не лише мінова пропорція між товарами, а й ек відносини власників цих речей, якими рухає потреба, що дає змогу порівнювати товари.

38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.

Меркантилізм – ек вчення, мета - теорет обгрунт меркантелістської ек політики. Він ще не був наукою, тому що його осн положення є результ опису явищ та їх класифікації. Гол передумова появи - розклад феодалізму та зародження капіталізму.

Прискорило розв ви­никнення світ ринку (зі здійсн великих геогр відкриттів XV — XVI). Після відкриття Америки й морського шляху навколо Африки почалося пожвав зовніш торгівлі країн Зах Європи. Голландія у XVII ст. досягла надзвич розквіту, розвиваючи судноплавство, зовніш торгівлю та коло­ніальну експансію. Її було проголошено ідеалом меркантилізму. Мер­к-ти закликали вчитися у Голландії, і поступово на цей шлях ставали Англія, Франція, Португалія, Іспанія. Мер-м виник в Англії, потім поширився у Франції, Італії та ін країнах Зах Європи.

В Англії до 1764 р було оприлюднено 2000 ек праць меркантилістів. З 1651—1849 мерк-м був офіц політикою дер­жави (діяв «Навігаційний акт» Кромвеля). Представники - В. Стаффорд, Т. Мен, С. Фортрей.

У Франції політику мерк-му взяв на озброєння вже Генріх IV, всіля­ко стимулюючи торгівлю. Ще більшого розвитку мер-м набв за Людовіка XIV, завдяки заходам видатного держ діяча Ж. Б. Кольбера. Представником теорет школи мер-му у Франції є А. Мокретьєн.

39.Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.

Гол передумова появи мер-му - розклад феодалізму та зародження капіталізму. Поло­ження: 1) багатством є нагромадж грошей; 2) потребує пост заохочення й розвитку; 3) дж багатства і прибутку є сф обігу; 4) дж багатства є лише зовніш торгівля; 5) ба­ланс зовніш торгівлі має бути активним.

Етапи розвитку: 1) ранній (монетарна сист) - виник до епохи ВГВ. Предст – В. Стаффорд в Англії та Г. Скаруффі в Італії. Грунт на теорії грош балансу: залучити в країну якмога більше грошей з-за кордону; зберегти гроші в цій країні. Поставала вимога якнайменшого витрачання і як найбільш нагромадж грошей у країні з одночас забороною їх вивезення. 2) пізній (мануфактурний) - XVII ст. Предст – Т. Мен у Англії, А. Монкретьєн у Франції, А. Сєрра в Італії. Виникла сист мерк-му, для якої хар-ною є т. торгового балансу. Центр ваги перенесли у сф товарного обігу. Завдання: забезпеч актив торгового саль­до.

В центрі уваги всіх мерк-в - проблема збага­чення країни. У гол вони єдині — основою основ всієї сист їх поглядів було уявлення, що єд справжнім багатством країни є гроші. Всі мер-ти виступають на захист макс нагромадж грошей. Осн відмінність полягала у різних поглядах на суть ак­тив балансу.