
- •1.Предмет іеед, її місце в системі ек наук
- •2. Теоретико-методологічні засади курсу «іеед».
- •3. Характеристика наукових підходів до періодизації екісторії.
- •4. Заг характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •5. Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •6. Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •7. Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •8. Типи стародавніх цивілізацій.
- •9. Осн риси соц-ек устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •10. Основні риси соц-ек устрою рабовласницьких держав античного світу.
- •11.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •12.Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •13.Економіка Старод Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •14.Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •15.Заг. Характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •16. Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •17. 3Акріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх революція (хii-хv ст.)
- •18.Основні риси феод господарства та його галузева структура.
- •19. Феодальне місто, його виникнення та ек роль.
- •20. 3Начення цехової організації. Торгові гільдії.
- •21.Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •22.Передумови, суть та соц-ек наслідки Великих географічних відкриттів.
- •23.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •25.Особливості виникнення і розв капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871р.).
- •26. Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •27. Американський шлях розвитку капіталізму в с/г.
- •28. Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •29.Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •30.Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
- •31. Об'єднання німецьких земель та причини ек піднесення в 1871-1914 рр.
- •32.Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •33. Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці XIX - на поч XX ст.
- •34. Провідні фактори розв економічно розвинутих країн у другій половині XX ст.
- •35. Характеристика постіндустр суспільства.
- •37. Економічна думка старод світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.
- •39.Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Істор умови виникн та заг характеристика клас школи політ економії.
- •41.Школа фізіократів. Економічні погляди ф. Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теорет сист клас політ економії.
- •43. Економічний лібералізм Сміта в теорії та ек політиці.
- •44. Розвиток англійської клас політекономії в першій пол XIX ст.
- •45.Економічні погляди д. Рікардо.
- •46.Економічні погляди т.Р. Мальтуса.
- •47. Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. 3Міст та етапи розвитку істор напряму в політек.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політек ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53.Теоретико-методолог внесок новітньої істор школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політек в "Капіталі".
- •56. Трудова теорія вартості, т. Капіталу та додатк вартості к. Маркса.
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наук революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •61. Лозаннська школа маржиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63.Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного америк інституціоналізму.
- •65. Криза неокласики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж.М. Кейнса.
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса
- •69.Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.
- •70.Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога суч монетаризму.
30.Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
Промис переворот - це перехід від мануфактури з ручною ремісничою технікою до великого машин фабрично-заводського вир-ва, який забезпеч впровадження у промис вир-во і транспорт сист робочих машин, парових двигунів, створ самост машинобудівної галузі. Завершення пп - це світ процес, що визначався заг законами і мав свої особливості у кожній країні.
У Великобритані ПП закінчився у сер 19 ст. Важливу роль відіграло геогр розташування. ПП прискорила конкуренція. Технічний прогрес передував перевороту та відбувався в ході його розвитку. ПП зробив зміни в засобах звязку та транспорту, 1769 - винайдення парової машини, 1829 - будівництво залізниці між Манчестером та Ліверпулем.
ПП у Франції мав затяжний характер. Континентальна блокада (1806), що закрила європ ринок від англ товарів, прискорила становлення тих галузей, що базувалися на континент сировині (суконна, полотняна, швейна, взуттєва, хімічна). Однак криза охопила ті галузі, що працювали на колоніальній сировині (бавовяну, цукрова). Через відсутність англ машин загальмувалася механізація виробничих процесів, це призвело до уповільнення темпів ПП.
ПП у Німеччині почався із запізненням у 30-х роках. Повільність ек розвитку пояснювалася політ роздробленістю німецьких земель, пануванням феод роздробленості. Створ митного союзу (1833) прискорили формув нац ринку. Значних успіхів досягла гірнича пром-ть. Розвивалася Рейнська обл. Ек піднесенню сприяла боротьба за обєднання, що завершилася у 1871. ПП завершився у 70-х р.
Америк ПП був частиною розв світ індустр господарства. Вона почалася після англо-америк війни. 1812-1815 рр. в США ще повністю не сформ мануф виробництво. Інтенсивна механізація, нестача роб сили стимулювало швидке впровадження винаходів. За 40 р обсяг промис продукції зріс у 8 р, капіталовкладення у 20. Зявилися нові галузі: електротехнічна, гумова, нафтовадобувна та нафтопереробна. США вийшли на 2 місцев світі.
31. Об'єднання німецьких земель та причини ек піднесення в 1871-1914 рр.
Після об'єднання Німеччини склалися ліпші умови для розв економіки. Цьому сприяли: завершення ПП й утвор єдиного загальнонімец ринку, приєднання багатих на корисні копалини районів Ельзасу та Лотарингії, нові відкриття в науці й техніці. Наприкінці XIX ст. за обсягом промис виробництва Німеччина вийшла на 2 місце а світі.
Велику роль у створ важкої промис відігравали держ замовлення, субсидії, пільги, будівництво заводів коштом держави. Промисловість будувалася на новітній промис і технічній базі, що забезпечувало високу якість товарів. Хімічна, електротех, металообробна, машинобуд галузі набули прискореного розвитку. Для виробництва хар-ми були: висока концентрація і швидкі темпи розв в декількох р-нах: Рейнській обл, Рурі, Берліні, Сілезії. Поміщицьке господарство поступово переходило до капіталістичного, товарного виробництва. Попри значні успіхи в розв промисл, частка Німеччини у світ виробництві становила 13%.
Швидкий ек розв привів до утвор численного робітничого класу. Велика концентрація виробництва сприяла його організованості. У 1913 р. профспілки об'єднували 2,5 млн трудящих, соціал-демокр партія - 1 млн. Теоретичною основою СДПН служила Ерфуртська програма (1891 p.), яка відповідала основним положенням марксизму. Вона обминала питання про "соціалістичну революцію", відтворювала положення про те, що робітничий клас може домогтися своєї мети лише завдяки заг виборчому праву та створ виробничих кооперативів.