- •1.Предмет іеед, її місце в системі ек наук
- •2. Теоретико-методологічні засади курсу «іеед».
- •3. Характеристика наукових підходів до періодизації екісторії.
- •4. Заг характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •5. Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •6. Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •7. Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •8. Типи стародавніх цивілізацій.
- •9. Осн риси соц-ек устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу.
- •10. Основні риси соц-ек устрою рабовласницьких держав античного світу.
- •11.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство).
- •12.Характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •13.Економіка Старод Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •14.Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •15.Заг. Характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •16. Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •17. 3Акріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх революція (хii-хv ст.)
- •18.Основні риси феод господарства та його галузева структура.
- •19. Феодальне місто, його виникнення та ек роль.
- •20. 3Начення цехової організації. Торгові гільдії.
- •21.Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •22.Передумови, суть та соц-ек наслідки Великих географічних відкриттів.
- •23.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •25.Особливості виникнення і розв капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871р.).
- •26. Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •27. Американський шлях розвитку капіталізму в с/г.
- •28. Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •29.Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •30.Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
- •31. Об'єднання німецьких земель та причини ек піднесення в 1871-1914 рр.
- •32.Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •33. Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці XIX - на поч XX ст.
- •34. Провідні фактори розв економічно розвинутих країн у другій половині XX ст.
- •35. Характеристика постіндустр суспільства.
- •37. Економічна думка старод світу.
- •38.Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.
- •39.Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •40. Істор умови виникн та заг характеристика клас школи політ економії.
- •41.Школа фізіократів. Економічні погляди ф. Кене.
- •42. А. Сміт як засновник теорет сист клас політ економії.
- •43. Економічний лібералізм Сміта в теорії та ек політиці.
- •44. Розвиток англійської клас політекономії в першій пол XIX ст.
- •45.Економічні погляди д. Рікардо.
- •46.Економічні погляди т.Р. Мальтуса.
- •47. Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
- •48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •49. 3Міст та етапи розвитку істор напряму в політек.
- •50. Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •51. Національна система політек ф. Ліста.
- •52. Нова історична школа.
- •53.Теоретико-методолог внесок новітньої істор школи.
- •54. Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •55. Розробка к.Марксом проблем політек в "Капіталі".
- •56. Трудова теорія вартості, т. Капіталу та додатк вартості к. Маркса.
- •57. Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •58. Основні етапи здійснення маржинальної наук революції.
- •59. Австрійська школа маржиналізму.
- •61. Лозаннська школа маржиналізму.
- •62. А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •63.Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •64. Основні течії традиційного америк інституціоналізму.
- •65. Криза неокласики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •66. Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •67. Макроекономічна теорія Дж.М. Кейнса.
- •68. Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса
- •69.Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.
- •70.Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога суч монетаризму.
25.Особливості виникнення і розв капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871р.).
Після розгрому наполеонівської армії рішенням Віденського конгресу 1815 р. було створено Німецький союз. Гол наслідком краху старої Німеччини стала глибока зміна у світосприйнятті: на зміну ідеалізму XVIII ст. прийшов націоналізм.
У 30-х рр. XIX ст. у Німеччині розпоч промисл революція. У 1833 р. було створено Німец митний союз, який скасував внутр кордони між німец державами з насел 25 млн. жителів. Воно сприяло формув загальнонімец внутріш ринку і прискоренню ек розвитку. Охопив текстильну промисловість. Розпочалося піднесення у важкій промисл, зріс попит на вугілля. Стрімко розвив будівництво залізниць. Паровозобудівні заводи задовольняли понад 15 % потреб залізниць. У 30—40 рр. пожвавилося с/г виробництво.
Важливим етапом ек розвитку Німеччини стало створ потужної кредитно-банк сист, характерною рисою якої було засновництво акціонерних банків. Первісне нагромадж капіталу в осн проходило лише в XIX ст. і було пов’язане з ліквідацією кріпос права. Селяни при звільненні повинні були віддати частину своєї землі поміщикам і заплатити їм велику суму. Розвиток капіталізму зумовив збільшення чисельності робітництва, що почало виступати на захист своїх інтересів.
У 1844 р. ткачі Сілезії організували повстання. Німецькі робітники у Парижі створили товариство "Союз справедливих". У 1847 р. на його основі зусиллями К. Маркса та Ф.Енгельса засновано Союз комуністів. Його програмою став "Маніфест комуністичної партії". Наприкінці 40-х рр. у німецьких державах посилилося прагнення до об'єднання Німеччини і створення єдиної Німеччини і створ єдиної німецької держави, ліквідації рештків феодалізму, прийняття Конституції.
26. Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
Прусський шлях - шлях повільного, еволюційного перетворення феод землеробства в капіталістичне. Мав місце в умовах відсутності вільних земель і хар-вався збереженням феод пережитків.
Після ліквідації фортечної залежності селян частина їх земель за борги відрізалася на користь поміщика. Малоземельний селянин, що був не в змозі прокормити свою родину, змушений був обробляти землю поміщика. За це він одержував у користування невелику земельну ділянку. Поміщик не застосовує ні постійного, ні перемінного капіталу на своїй земел ділянці. Процес виробництва на його землі здійснюється працею й інвентарем селянина.
Такі форми господарства хар-ні були після скасування кріпосного права в Пруссії. В ост третині XVIII в. у Німеччині прискорився процес збезземелювання селянства. Внесок селянських дворів у Пруссії став масовим. Розширення дворянського землеволодіння за рах присвоєння селянських земель особливо підсилилося наприк XVIII ст. Одночасно підсилюється фортечна залежність. Селяни були позбавлені всяких цивільних прав і не могли без дозволу поміщика іти в інше місце.
Падіння кріпосного права в Німеччині відбулося пізніше, ніж у розвин країнах Зах Європи. Ліквідація кріпосного права тут була поступово здійснена "зверху", шляхом урядових реформ. Тому звільнення с/г Німеччини від феод пережитків носило затяжний характер.