22.Передумови, суть та соц-ек наслідки Великих географічних відкриттів.

Епоха ВГВ — період, з XV ст до XVII, в ході якого європейці відкривали нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії в пошуках нових торг партнерів та джерел товарів, які користувалися великим попитом у Європі.

Осн ек передумови ВГВ: зрушення у розв продукт сил Зах Європи, початок розкладу феод та зародження капіталістичної систе, які наприкінці XV ст. дістали прояв у сф матер виробництва, зростан­ні товарно-грош відносин і розширенні ринку; бурхливий розв промисловості, зрост товарності с/г; ускладнення грош обігу та посил ролі торгов бірж; криза середземноморської торгівлі.

Завоювання Туреччиною Південно-Середземномор та Азовсько-Чорномор ба­сейнів і феод роздробленість Золотої Орди сприяли блокуванню традиц торгов шляхів та перетворили арабів у монополістів посередників. А це робило торгівлю європейців зі Сходом нееквівалентною і сприяло відтоку дрого­цінних металів.

Зна­чення ВГВ для європейської та світ економіки: розширилася територ сфера обігу; виникли ек зв'язки між найвіддаленішими землями різної матер культури; до кін­ця XVI ст. площа відомої європейцям поверхні Землі збільши­лася в 6 р; розширився торг асортимент за рахунок нових товарів; різко збіль­шився обіг рідкісних товарів - рису, цукру, пря­нощів; центр торгівлі переміщується в Атла­нтичний, Індійський, а пізніше -- Тихий океани; відбувається становлення світ ринку.

Наслідки: поси­лення нових тенденцій в ек політиці європейського абсолютизму. створення основи для виникнення міжнарод поділу праці та світ господарства.

23.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.

Процес ПНК забезпечив усі необхідні умови для переходу від натурального, дрібнотоварного господарства до ринк товарного виробни­цтва: звільнення осн маси робітників від феод залежності і станових, цехових обмежень; відокремлення ро­бітників від засобів виробництва; концентрація капіталу, переважно в грошовій формі; наявність ринків постійного збуту продукції.

Важливим кроком на шляху організ капіталіст виробництва був процес нагромадження великих грош запасів у руках цехових майстрів, фермерів, купців і лихварів.

Осн джерелами: зовніш торгівля, особливо колоніальними товарами - пер­цем, прянощами, пахощами, тютюном; сист протекціонізму, державні позики, податки; пряме пограбування колоніальних володінь і залежних зе­мель; організація в колоніях рабовласницького, план­таторського господарства; жорстокі методи поневолення та по­грабування корінного населення Африки, Азії, Північної і Пів­д Америки; нещадна експлуатація позбавлених засобів виробн і за­собів існ пауперів у майстернях і робочих будинках.

ПНК - це істор процес відокремлення виробника від засобів виробництва, процес примус позбавлення їх приват власності й перетворення в бідних продавців своєї ро­бочої сили, що передував власне капіталістичному нагромаджен­ню. Гол ознака: розвиток товарно-грош відносин, становлення ринк ек.

24. Аграрний переворот в Англії та його наслідки.

Аграрна революція — це перехід від натур до товарного виробництва в с/г, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, орендарів; запровадження найманої праці.

В Англії аграрна революція прибрала форму обгороджування, коли лендлорди забирали громадські землі з метою збільш своїх володінь для розведення овець і цим розоряли селян. Селяни, позбавлені засобів до існ, перетворювалися на дешеву найману робочу силу. Найбільш активно процес розселянювання відбувався у XVIII ст., коли парламент ухвалив майже 1,5 тис. законів, що дозволяли обгороджування. Наприкінці XVIII ст. селянство в Англії зникло. Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.

Внаслідок аграрного перевороту XVI — XVII ст., прискореними темпами розвив високотоварне с/г. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінер добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості.