1.Предмет іеед, її місце в системі ек наук

Іеед - вивчає господарську діяльність людства в істор розвитку та її наукове відображення в ек поглядах і вченнях починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність ек організацій; ек політику провідних держав світу і України; досліджує заг закономірності ек життя, а також його особливості в окремих країнах.

Іеед - є джерелом фактичного і теорет матеріалу для всіх ек наук, перш за все для ек теорії та політек. Вона забезпечує тісний зв'язок істор знань з економікою промисловості, с/г. Є ключем до пошуку генетичних залежностей та істор закономірностей в ек житті народів. Важливою є взаємодія іеед з конкретними соціологічними дисциплінами. Тісний зв'язок із заг історією, яка певну увагу приділяє й історичним формам господарювання та їх науковому відображенню в ек думці. Іеед включає вивчення внутрішньої і зовнішньої політики держави, суспільних рухів, війн, нац і етнографічних особливостей, законів, релігійних культур, науки і мистецтва. Знання іеед має не тільки науково-пізнавальне, а і велике виховне значення. Воно розширює кругозір, сприяє правильному підходові до оцінки найважливіших історико-ек процесів і подій.

2. Теоретико-методологічні засади курсу «іеед».

Методологічні засади сформувалися на основі загальнофілософського пізнання закономірностей розв науки. Сучасний стан вивчення процесу руху наук знання хар-ться множинністю моделей, кожна з яких має певні пізнавальні можливості для аналізу процесу еволюції ек теорії. Модель французького дослідника П. Дюгема розглядає прогрес наук знання, як поступовий і послідовний процес нагромадження наук досягнень, поглиблення, розширення та виправлення минулих знань на осн продовження, розвитку та доповнення ідей попередників.

Австрійський методолог Е. Езер дійшов висновку, що в історії науки реалізуються 4 осн типи фазових переходів: від теоретичного стану до первинної теорії; від теорії до її альтернативи; від теорій, які розвиваються паралельно, до єдиної універсальної теорії; від теорії, заснованої на чуттєвому досвіді, до абстрактної з тотальною зміною всіх понять. Єдиний, цілісний, об´єктивно-закономірний процес розвитку ек науки характеризується багатовимірним відображенням складної ек дійсності.

Методологія сучасного історико-ек аналізу ґрунтується на: відмові від догматично одномірного розуміння історії розвитку ек науки, пошуку єдино правильної, універсальної ек теорії та оцінки ек учень; визнанні плюралізму форм теоретичного відображення ек дійсності, різноспрямованості векторів ек досліджень, різноманітності способів наукового пізнання. Плюралізм та антропоцентризм сучасного ек знання зумовлюють визнання суперечності та багатоваріантності ек досліджень, розвитку ек ідей у різних напрямах.

3. Характеристика наукових підходів до періодизації екісторії.

Сучас періодизація історико-ек досліджень хар-ться широким звертанням до цивілізаційного підходу американського історика Тойнбі. Він стверджує, що існує історія окремих своєрідних цивілізацій. Кожна з яких проходить у своєму розвитку стадії виникнення, зростання, надлому та розкладу, після чого гине, поступаючись іншій. Соц процеси, які відбуваються в окремих цивілізаціях — аналогічні. Їх рушійною силою є «творча меншість», яка тягне за собою «інертну більшість». Своєрідність цих «викликів» та «відповідей» визначає специфіку кожної цивілізації, ієрархію її соц цінностей та філософську концепцію «змісту життя». Але, ставши неспроможною вирішити соц-історичну проблему, творча еліта перетворюється в пануючу меншість, яка нав'язує свою владу силою; відчужена маса населення стає «внутрішнім пролетаріатом», який спільно з варварською периферією руйнує дану цивілізацію, якщо вона спершу не загине від воєнної поразки або природних катастроф. Але і теорії історичного кругооберту і теорії цивілізації обмежують можливості дослідження при співставленні господарського розвитку окремих країн та континентів у різні періоди їх історії.

Вибір варіанта періодизації повинен залежати від конкретно поставленого завдання та відповідати специфіці країни, що вивчається. Найважливішим об'єктом аналізу є проблема факторів, що впливають на темпи та характер ек розвитку та визначають в кінцевому підсумку рівень нац економік.