
- •Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Історія педагогіки»
- •Джерела історії педагогіки
- •Виховання дітей у східних слов’ян
- •1.1. Основні теорії походження виховання
- •.2. Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу
- •Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
- •.3. Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів
- •Виховання, школа і педагогічна думка у Стародавньому Римі. Педагогічні ідеї м.Ф.Квінтіліана
- •Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху Середньовіччя
- •3.2. Схоластика і її вплив на зміст і методику навчання
- •.3. Розвиток університетської освіти в епоху середньовіччя
- •. Школа I педагогічна думка у Європі в епоху Відродження
- •3.5. Реформація. Єзуїтське виховання
- •Практична і теоретична діяльність я. А. Коменського
- •Формування й основні риси світогляду я. А. Коменського
- •Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи Коменським
- •. Я.А.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •Англійська педагогіка XVII ст. Педагогічна концепція Дж.Локка
- •Французьке просвітництво XVIII ст.
- •Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо
- •Народна освіта у країнах Західної Європи XVII-XVIII ст. Моніторіальна система Белл-Ланкастера
- •Педагогічні погляди і діяльність й.Песталоцці
- •.2. Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині
- •Педагогічна система а.Дістервега
- •Педагогічна теорія Йогана Фрідріха Гербарта
- •Педагогічне вчення Фрідріха Фребеля
- •7. Прогресивна педагогіка Росії у XIX- поч. XX ст. (л.Толстой, п.Лесгафт, с.Шацький)
- •Нові тенденції у педагогічній теорії і практиці зарубіжних країн у кін. XIX – поч. XX ст.
- •Педагогіка “вільного виховання“
- •.2.2. Експериментальна педагогіка. Педологія
- •2.3. Педагогіка прагматизму
- •Педагогіка “громадянського виховання“ і “трудової школи“
- •Теорія “нового“ виховання і “нових шкіл“
- •.3. Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •Педагогічна думка Київської Русі
- •. Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі
- •. Загальна характеристика розвитку шкільництва
- •Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
- •Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві
- •.3.2. Острозька школа-академія
- •.3.3. Києво-Могилянська академія
- •Розвиток шкільництва на терені Запорозької Січі
- •Особливості розвитку освіти Лівобережної і Правобережної України у 2 пол. XVII- 1 пол. XVIII ст.
- •Розвиток педагогічної думки у 16-18 ст.
- •Система освіти в Україні під Російською імперією
- •Розвиток освіти на Правобережній та Західній Україні
- •Практична і теоретична діяльність, світогляд
- •Принцип народності виховання
- •Дидактичні погляди
- •Проблема гармонійного розвитку і виховання особистості
- •Ушинський про вчителя і його підготовку
- •Освіта на територіях підросійської України
- •Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
- •Шкільництво в Українській державі 1917-1919 рр.
- •Освіта у перші роки становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.)
- •Розвиток українського шкільництва у період між першою і другою світовими війнами
- •Українська школа в роки другої світової війни і в повоєнний час
- •Просвітницька діяльність і педагогічні погляди діячів української революції (м.Грушевський, і.Стешенко, с.Русова)
- •Педагогічна діяльність і теоретична спадщина а.Макаренка
- •Педагогічна діяльність і теоретична спадщина в.Сухомлинського
- •Демократизація суспільного життя в Україні у середині 80-х років та початок відродження національної школи. Закон України “Про освіту”
Ушинський про вчителя і його підготовку
Особа вчителя, на думку Ушинського, означає все у справі виховання, тому він повинен бути всебічно підготовленим до вчительської роботи.
Видатний педагог вказував, що народним учителем може бути лише людина, яка близька до народу, тісно пов’язана з ним, знає народну мову, живе народними інтересами. Учитель повинен бути високоосвіченою людиною з енциклопедичними знаннями, любити свою професію, бути завжди зацікавленим в удосконаленні своєї майстерності, володіти педагогічним тактом. Йому важливо знати свою справу, чітко уявляти мету педагогічної діяльності, мати високу практичну підготовку, володіти методикою навчання і виховання, уміти викладати свої знання визначено і точно, бути не тільки хорошим викладачем, але й не менш умілим вихователем.
Ушинський наголошував, що учитель повинен бути психологом, знати психологію дитини, вивчати і добре знати свого вихованця, щохвилини перебувати у сфері психологічних явищ. Необхідною умовою успіху вчителя є його обізнаність з науковими основами педагогіки і побудова своєї діяльності на передових досягненнях педагогічної теорії.
Якщо народний учитель хоче мати моральний вплив на дітей і їх батьків, його життя не повинно суперечити шкільним настановам. Він повинен мати звичку до простого, скромного, діяльного і чесного життя; знати життя і побут тих дітей, яких буде вчити.
Ушинський був незадоволений системою підготовки народних учителів у Росії. У статті "Проект учительської семінарії" він розробив систему підготовки майбутніх учителів для сільських народних шкіл. Він також висловлював пропозиції щодо створення в університетах педагогічних факультетів, де б готували викладачів педагогіки та вчителів для середніх шкіл.
Для підвищення кваліфікації народних вчителів Ушинський пропонував організовувати при семінаріях вищі педагогічні курси, щорічні лекції з педагогіки і психології, він позитивно ставився до проведення вчительських з’їздів, зборів, нарад.
Ушинський розробив проект учительської семінарії, куди радив приймати лише тих, у кому можна передбачити хороших учителів. Попередній відбір семінаристів відбувається через навчання протягом кількох років у підготовчій учительській школі з наступним складанням іспиту. Вихованці, вже прийняті за екзаменом, повинні залишатися в семінарії три місяці і чекати остаточного зарахування, яке здійснює навчальна рада семінарії по кожному вихованцю окремо.
У семінарії поряд з вивченням необхідних навчальних предметів відбувається ґрунтовна практична підготовка майбутніх учителів. Ушинський вважав, що народний учитель повинен досконало володіти письмом, уміти малювати, креслити, виразно читати і обов’язково співати. Крім загальних і спеціальних предметів семінаристи повинні прослухати курс природничих наук, прилаштований для пояснення предметів, що оточують селянського хлопчика, короткі курси сільського господарства і практичної загальнодоступної медицини. Народний учитель повинен уміти порадою і ділом подати потрібну агрономічну і медичну допомогу селянам.
Головну діяльність учительської семінарії Ушинський вбачав у практичних заняттях. З метою практичної підготовки майбутніх учителів він вперше запроваджує педагогічну практику для семінаристів.
Ушинський вважав за доцільне запровадити інститут класних ординаріїв, тобто таких старших учителів класу, які, викладаючи у своєму класі якнайбільше уроків, разом з тим стежили б за викладанням всіх інших предметів у класі, а також за успіхами учнів цього класу. По суті Ушинський запропонував ідею введення посади класного керівника.
Важливими є думки Ушинського про необхідність надання педагогічної освіти жінкам. Працюючи у Смольному інституті, він відкрив для вихованок педагогічний клас. Вказував, що "старанністю, точністю у виконанні своїх обов’язків, терпінням та вмінням поводитися з дітьми жінки можуть перевершувати чоловіків."