
- •1. Акцентовані риси комуніката і їх врахування в масово інформаційні діяльності.
- •2. Види масової інформації.
- •3.Вимоги до роботи з джерелами інформації.
- •4. Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.
- •5. Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.
- •6. Закон України „Про інформаційні агентства”.
- •7. Закон України „Про інформацію”.
- •Обмеження щодо віднесення до інформації з обмеженим режимом доступу
- •9. Закономірності формування громадської думки.
- •10. Класифікація аудиторій
- •11. Комунікативні стратегії інформаційної діяльності
- •Масова інформація як соціальний феномен
- •12. Масова інформація як соціальний феномен.
- •13. Національний інформаційний простір
- •14. Природа масово-інформаційної діяльності
- •15. Реалізація функцій і принципів журналістики в процесах формування громадської думки
- •16. Соціально-психологічні риси аудиторії
- •17. Технології виробництва інформації
- •18. Технології тиражування, зберігання та поширення інформації
- •19. Типові джерела інформації
- •20. Типологія інформаційних процесів
- •21. Факт як основа інформаційного повідомлення
- •22. Функції журналістики в умовах демократизації суспільства.
- •23. Характеристика соціального впливу
Масова інформація як соціальний феномен
Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо. Порядок створення (заснування) та організації діяльності окремих засобів масової інформації визначаються законодавчими актами про ці засоби. ( Стаття 20 Закону України "Про інформацію", 2 жовтня 1992 року, N 2657-XІІ )
Масова інформація є засобом встановлення і підтримання контактів у суспільстві, процесом його консолідації, втягнення в масову культуру (масові цінності, типові для мас моделі поведінки) тощо. Людина, що проходить процес соціалізації, накопляє соціальний досвід розширює об’єм інформації. В глобальному плані це сприяє утворенню інформаційного простору. Масштаби цього простору ростуть в залежності від розвитку суспільства, його інформаційних потреб, соціальної диференціації суспільства. Інформація стає важливішим елементом суспільного життя, суспільства з інформованого перетворюється на інформаційне. Відомо, що природно в людині стикаються два протилежні інстинкти – особистості, самовираження та самореалізація і інфляції особистості, подавлення свого «я», узагальнення з масою, масифікація.
У порівняно простих випадках Інфологічна підсистема людини містить обсяг інформації, достатній для прийняття усвідомленого рішення. А в складніших, до яких належать процеси та явища політичного життя, найчастіше її не вистачає. Тому в людей виникає потреба в інформації із зовнішніх джерел. У такому разі люди виступають реципієнтами (отримувачами) інформації. В умовах демократизації суспільного життя розширюється коло осіб, які залучаються до політичної, наукової, художньої, технічної творчості. Одночасно ускладнюються їх завдання в усіх сферах діяльності, що вимагає глибокої, змістовної, всебічної інформації. Тому об´єктивною закономірністю суспільного розвитку є постійне зростання її ролі.
Науково-технічний прогрес у галузі засобів інформації не зупиняється. Тршає підготовка до створення системи «Teledesic», яка за допомогою розташованих над землею супутників має забезпечити підключення до космічного зв´язку всього населення Землі. Використання досягнень науково-технічного прогресу постійно розширює можливості ЗМІ впливати на зростаючі кола респондентів.
Масова інформація — стереотипізована інформація, яка оперативно та регулярно поширюється на велику, географічно розпорошену аудиторію. Інформація і комунікація є двома рівнями процесу спілкування. Перший — пізнавальний (когнітивний) — пов'язаний з поширенням соціально важливих відомостей серед широкої аудиторії. На цьому рівні інформація створює умови для пізнавальної діяльності соціальних суб'єктів, є пізнавальним ресурсом при формуванні уявлень, ціннісних орієнтирів, стереотипів поведінки тощо. На другому рівні процесу спілкування одержана соціальним суб'єктом інформація поєднується з системою існуючих норм і цінностей, регулює контакти з оточуючим середовищем, передусім соціальним. За цих умов процес комунікації має безпосереднє відношення до соціальної дії. Усе це свідчить, що комунікація — розгалуженіший процес, який суттєво впливає на функціонування соціуму. З масовою інформацією її ріднить те, що обидві вони конституюються лише засобами масової інформації (ЗМІ) і не можуть існувати поза ними.