21. Факт як основа інформаційного повідомлення

Факт у журналістиці можна пояснювати, як достовірний відбиток фрагмента реальності, що несе соціальну репрезентативність. Саме з допомогою фактів журналісти створюють модель різної дійсності. Для повного та адекватного відображення різних подій, явищ і процесів в інформаційних матеріалах використовуються факти: соціальні, історичні, літературні, юридичні, культурологічні та ін.

Працюючи над текстом, журналіст систематизує і групує факти по висвітлюваних явищах, способах фіксування, типах опису, рівню узагальненості.

Наскільки можна вірити фактичним даним? Для журналістів важливо:

• з якого джерела їх одержано;

• що переслідували люди, які повідомили про нього;

• чітко розрізняти факти наукові й повсякденні факти.

Д. Ольшанський писав: “У найпростішому розумінні комунікативне повідомлення — це згусток інформації про якийсь факт, що трапився. Однак якщо інформаційні факти в житті і бувають “самі собою”, то інформаційних повідомлень про “самі собою” факти в масовій комунікації не буває. З різних причин, до того ж неминучих, нема і не може бути повідомлень про факти “в чистому вигляді”. Так чи інакше, об’єктивно чи суб’єктивно, свідомо або несвідомо, цілеспрямовано чи спонтанно, до інформації про факт завжди приєднується ставлення до нього... в самому процесі збору інформації, її сортуванні, обробці та оформленні до інформаційного факту все одно... приєднується значна частина суб’єктивного ставлення тих людей, які зайняті в цьому процесі...

Виходячи з цього комунікаційне повідомлення і прийнято визначати як “факт, спресований зі ставленням до нього”. Ставлення може бути різним

— ідеологічним або комерційним, свідомим або несвідомим. Але воно є завжди, і ігнорувати це — значить, відмовитися від розуміння механізмів дії масової комунікації” (Ольшанский Д. В. Психология масс.— СПб, 2001.— С.299—300).

22. Функції журналістики в умовах демократизації суспільства.

Існування та розвиток справжньої демократії неможливі без існування та зміцнення вільної, незалежної, плюралістичної та відповідальної журналістики. Ця роль вимагає від журналістики діяти таким чином: інформувати про діяльність громадських владних структур,

дозволити людям висловлювати свої думки, щоб про них знали громадські та приватні владні структури та суспільство в цілому;

постійно та з розумною критикою аналізувати діяльність різних владних структур.

ЖУРНАЛІСТИКА спирається у своїй діяльності на фундаментальне право на свободу слова, гарантоване ст..10 Європейської конвенції про права людини.

Для того, щоб журналістика реально сприяла демократичному розвитку суспільства, їй необхідно мати:

- повну незалежність редакції від політичної влади і тиску з боку груп, що мають особисті інтереси, або з боку громадських органів.

- доступ до отримання чесної та неупередженої інформації для забезпечення відкритої інформаційної політики.

- захист права журналістів на втаємничення джерела інформації.

Фундаментальна функція журналістики у демократичній країні передбачає, що всі, хто займається журналістикою, здійснюють це відповідально і дотримуються етичних норм, а головне – не втрачають своєї незалежності та критичності. Журналістика має слугувати свободі слова, що включає право одержувати та передавати інформацію, поважаючи при цьому інші фундаментальні права, свободи, інтереси, що їх захищає Європейська конвенція про права людини.

Практика журналістики у демократичному суспільстві виробила цілу низку норм, які ввійшли до багатьох професійних кодексів поведінки. Це таки «неписані закони» як:

• Повага до права громадськості бути точно інформованою про факти та події;

• Збір інформації чесними ( законними ) методами;

• Чесність в інформуванні, коментуванні, критиці, утримання від невиправданого втручання у приватне життя, наклепів ( дифамації ), необґрунтованих звинувачень;

• Збереження професійної таємниці щодо джерела інформації;

• Утримання від пропаганди насильства, ненависті, нетерпимості на расовій, статевій, сексуальній, мовній, релігійній, політичній, або іншій основі, що мають національне, регіональне або соціальне походження.