15. Реалізація функцій і принципів журналістики в процесах формування громадської думки

Реалізація функцій і принципів журналістики в процесах формування громадської думки

Громадська думка являє собою більш-менш зв'язану сукупність роздумів та відповідей на запитання сучасності.

Переходові масового настрою у суспільну думку сприяють насамперед ЗМК. Це вони кристалізують, а відтак і раціоналізують настрій, роблять його усвідомлюваним через багаторазові повтори настрою своїми каналами, акцентування уваги аудиторії на тих чи інших його компонентах.

Шляхи до здійснення принципів сучасної журналістики слід шукати принаймні в 3 площинах: правдивість та добросовісність, аналітичне та суб’єктивне трактування дійсності, професійна мораль.

До поняття правдивості соц. інформації слід додати: проникнення в матеріал до найменших подробиць, достовірність та обґрунтована оцінка журналістом об’єкта зображення, точність.

Функції преси. За Москаленко.

Організаторська функція.(газета, телебачення, радіо- основні організатори соціальних перетворень, розбудови незалежної держави, утвердження соц.справедливості)

Виховна.(формування у людей високої політичної культури і сучасного економічного мислення.)

Пропагандистська.

Соціологічна. ( посилення цієї функції виходить з об’єктивного фактору, що ЗМІ покликані за своєю природою завжди бути трибуною загальнонародної громадської думки. ЗМІ є одним з видів соціальних інститутів).

За Роджером Блюмом:

Функція інформування (ЗМІ продукують гласність у передачі інформації.)

Функція артикуляції.(сторінки читацьких листів)

Функції соціалізації.(розуміється передача культурних здобутків, освітня функція ЗМІ)

Функція критики та контролю.(наглядачі за роботою владних структур).

Функція кореляції(кореляцією вважається взаємодія між редакцією будь-якого ЗМІ та його аудиторією у процесі погодження різних думок. Люди, у складних подіях, небезпечних ситуаціях шукають координати для орієнтування, підтримку у ЗМІ. – ЗМІ формують громадську думку).

Функція обслуговування( допомога аудиторії, принесення їй користі).

Функція розважання.

Функція реклами.

16. Соціально-психологічні риси аудиторії

Першу групу складають соціально-демографічні характеристики слухачів; соціальний статус, рівень освіти і культури, професійна характеристика, матеріальне становище, соціальне походження, стать, вік тощо. Ці дані допоможуть зорієнтуватися в потребах і інтересах аудиторії, у настрої людей, підготувати їх до сприйняття інформації.

Другу групу становлять суто психологічні характеристики людей. Щоб орієнтуватися в них, оратору необхідна сукупність про психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні); психічні стани (бадьорість чи пригніченість, працездатність чи втома, зосередженість чи розсіяність); психічні властивості особистості (спрямованість, темперамент, характер, здібності); психічні утворення, надбання (знання, навички, уміння, звички).

Своєрідність психологічних якостей, наприклад, наочно виступає в аудиторіях, де різний демографічний склад. Так, жінки з більшою увагою слухають образне викладання, легко сприймають яскраві приклади. Чоловіки, теж оцінюючи високо образи і яскравість, більш вимогливі до логіки, доказовості положень; молодь, на відміну від зрілого населення, більш скептична, намагається суперечити оратору; багаті не так сприймають, як бідні, і так по всіх соціальних позиціях, які с своєрідними факторами, від яких залежать певні психологічні якості аудиторії: увага, сприйняття, пам'ять (запам'ятовування під час виступу оратора).

Аудиторія - це зібрання деякої кількості людей, які відчувають схожі очікування певних переживань чи зацікавленні одним тим самим предметом.

Аудиторія як об'єкт комунікаційного впливу має ряд соціально-психологічних особливостей, які необхідно мати на увазі, вивчаючи масові інформаційні процеси.

Основні соціально-психологічні характеристики аудиторії: її установки, потреби, мотиви, інтереси, знання, переконання і настрої.

Серед широкого спектру потреб людини найчастіше окремо виділяються інформаційні потреби. Конкретизує сформовані інтереси аудиторії вивчення мотивів вибору того чи іншого засобу масової інформації, передачі, повідомлення. Тому знання, розуміння та облік комунікатором потреб аудиторії – один з основних факторів ефективної роботи засобів масової інформації в діалозі з глядачами.