24. Система екологічного управління за екологічним законодавством.

Систе́ма екологі́чного управлі́ння — сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики.

Основу екологічного законодавства України становлять такі нормативні акти: норми Конституції України щодо питань охорони довкілля (1996 р.); Постанова Верховної Ради України "Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" (1998 р.); Земельний кодекс України (2001 р.); Водний кодекс України (1995 р.); Лісовий кодекс України (1994 р.); Кодекс України про надра (1994 р.); Закон України "Про охорону природного навколишнього середовища" (1991 р.); Закон України "Про природно-заповідний фонд" (1992 р.); Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (2001 р.).

В екологічних законодавчих актах визначені функції управління, система державних органів, які здійснюють управління, і їх компетенція. Отже, щоб розкрити зміст управління, треба з'ясувати зміст функцій управління.

До функцій управління відносяться:

а) облік природних ресурсів;

б) планування використання і охорони природних ресурсів;

в) проведення екологічної експертизи;

г) стандартизація і нормування в галузі охорони навко­лишнього природного середовища;

д) здійснення контролю та моніторингу за використанням і охороною природних ресурсів.

е) екологічне ліцензування

є) інформаційне забезпечення

ж) розподіл та перерозподіл природних ресурсів

25. Система органів державного екологічного управління та їх компетенція.

Система органів управління у царині екології

За спеціалізацією державні органи поділяються на:

а) органи загальної компетенції (займаються усіма питаннями: і екологічними, і неекологічними у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці);

б) органи спеціальної компетенції (займаються вузьким колом законодавчо визначених повноважень (міністерства та відомства).

· Органи загальної компетенції: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Органи спеціальної компетенції поділяються на:

а) спеціальні екологічні органи (виключно чи переважно займаються екологічними питаннями);

б) спеціальні неекологічні органи (для яких екологічна функція не є основною).

Компетенція ВРУ :

- прийняття екологічних законів;

- визначення основних напрямків державної політики з охорони довкілля;

- затвердження державних екологічних програм;

Компетенція ПУ :

- забезпечення національної безпеки (в тому числі екологічної);

- прийняття указів та розпоряджень з питань, що належать до його повноважень;

- зупинення дії екологічних актів Кабінету Міністрів України з мотивів їх невідповідності КУ з одночасним зверненням до Конституційного суду України щодо їх конституційності;

- скасування екологічних актів Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

- очолення Ради національної безпеки та оборони України;

- підписання екологічних законів, прийнятих Верховною Радою України і право вето щодо них;

Компетенція КабМіну :

- забезпечення проведення державної політики у царині охорони природи, екологічної безпеки і використання природних ресурсів;

- розробка і здійснення загальнодержавних екологічних програм;

- здійснення заходів щодо ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій;

- спрямування та координація діяльності міністерств, відомств, інших установ та організацій України в питаннях охорони довкілля;

- здійснення заходів щодо розвитку туристичного та рекреаційного господарства;

Компетенція місцевих державних адміністрацій :

- забезпечення на певній території виконання державних і регіональних програм охорони довкілля;

- забезпечення на певній території взаємодії з органами місцевого самоврядування з екологічних питань;

- здійснення державного екологічного контролю;

- вжиття заходів щодо відшкодування екологічної шкоди;

- екологічне інформування населення;

Спеціальні екологічні органи:

· Міністерство екології та природних ресурсів. Мінприроди здійснює :

- комплексне управління у царині охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

- прийняття підзаконних нормативних актів з екологічних питань;

- видачу дозволів і ліцензій на здійснення екологічно небезпечних видів діяльності;

- розробку і реалізацію державних екологічних програм;

- екологічний моніторинг;

- державний екологічний контроль;

- державну екологічну експертизу;

Структурними підрозділами Мінприроди є:

а) Державна екологічна інспекція Мінприроди (орган державного екологічного контролю,

б) Державна служба геології та надр України

в) Державне агентство водних ресурсів України

г) Державне агентство екологічних інвестицій України

ґ) Державне агентство України з управління зоною відчуження

Органом охорони природних ресурсів, діяльність якого координується і спрямовується Мінагрополітики є Державний комітет рибного господарства .

Спеціально уповноваженим державним органом, що відає питаннями енергозбереження є Національна аґенція України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів

Органи охорони природних комплексів:

· Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

· Міністерство з питань житлово-комунального господарства України

· Державна служба туризму і курортів Міністерства культури і туризму України

· Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій

Спеціальні неекологічні органи:

· Національна космічна агенція України;

· Міністерство охорони здоров’я України;

· Міністерство аграрної політики України;

· Міністерство транспорту та зв’язку України;

· Міністерство палива та енергетики України;

· Прокуратура України;

· Міністерство внутрішніх справ України тощо.