- •1.Екологічна функція держави в сучасних умовах. Стратегія національної екологічної політики
- •2.Науково – правові концепції взаємодії суспільства і природи
- •1. Ідеї академіка в. Вернадського про ноосферу.
- •2.Концепція сталого розвитку.
- •3.Концепція біотичної регуляції навколишнього середовища.
- •4.Ідея коеволюційного розвитку людини і природи
- •5.Концепції "неотехнооптимізму"
- •3. Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •4. Поняття і види об*єктів екологічного права
- •5. Методи екологічного права . Імперативи та пріоритети екологічного права
- •6) Спеціально юридичні принципи:
- •8. Поняття джерел екологічного права та їх види. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •9. Поняття та види екологічних прав громадян
- •10. Механізм забезпечення права громадян на безпечне для життя і здоров*я довкілля
- •11. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів
- •12. Поняття і види гарантій реалізації екологічних прав громадян та додержання екологічних обов*язків
- •13. Правові форми захисту екологічних прав громадян
- •14. Поняття та основні ознаки права власності на природні ресурси
- •16. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси
- •17.Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси
- •18. Поняття та види права природокористування.
- •19. Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування
- •20. Права та обов’язки суб’єктів права природокористування
- •21. Підстави виникнення, зміни і припинення права природокористування.
- •22. Поняття, юридичні ознаки і зміст екологічного управління
- •23. Види та правові форми екологічного управління.
- •24. Система екологічного управління за екологічним законодавством.
- •25. Система органів державного екологічного управління та їх компетенція.
- •25. Система органів державного екологічного управління та їх компетенція.
- •4) Повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України визначені у відповідному Положенні, яке було затверджене Указом пу від 13.04.11.
- •26. Правові засади екологічного програмування та прогнозування.
- •1) Зу «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»
- •2) Зу «Про державні цільові програми»
- •3) Зу «Про охорону нпс»:
- •27. Правові засади стандартизації та нормування в галузі екології.
- •28. Правові засади стратегічної екологічної оцінки.
- •Зу «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 року.
- •29. Правові засади організації здійснення екологічної експертизи.
- •1) Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є:
- •2) Поняття екологічної експертизи:
- •3) Мета екологічної експертизи:
- •4) Об’єкти екологічної експертизи: (ст.27 зу «Про охорону нпс»)
- •5) Форми екологічної експертизи:
- •6) Суб'єкти екологічної експертизи
- •30. Правові засади екологічного ліцензування.
- •31. Правові засади екологічного контролю та моніторингу.
- •Екологічний контроль.
- •Екологічний моніторинг.
- •32. Правові засади екологічного інформаційного забезпечення.
- •33. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •34. Державний облік та ведення природноресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронюваних територій та об’єктів.
- •35. Вирішення спорів у галузі екології як функція управління.
- •36. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.
- •37. Склад і зміст економіко-правового механізму (епм) в галузі екології.
- •38. Система фінансування природоохоронних заходів.
- •39. Правова природа фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення.
- •40. Екологічне страхування та екологічний аудит в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •41. Поняття відповідальності в екологічному праві. Види та зміст відповідальності за екологічні правопорушення.
- •42. Підстави та умови виникнення відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства.
- •43. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •44. Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •45.Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •46. Правові форми еколого-правової відповідальності.
- •47. Особливості цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення.
- •1. Поняття надр та корисних копалин, їх класифікація за законодавством України.
- •Стаття 1. Поняття про надра
- •Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин
- •Стаття 6. Види корисних копалин
- •2. Особливості загального та спеціального надрокористування.
- •3. Правові засади управління в галузі використання та охорони надр.
- •4. Особливості кримінальної відповідальності за порушення надрового законодавства України.
- •5. Поняття вод та водних об’єктів, їх класифікація за законодавством України.
- •6. Поняття та види права водокористування.
- •7. Особливості управління в сфері використання, відтворення та охорони вод.
- •8. Особливості адміністративної відповідальності за порушення вимог водного законодавства.
- •9. Право власності та користування об’єктами рослинного світу.
- •10. Поняття та види рослинного світу як об’єкта правової охорони і використання. Рослинний світ як об'єкт правової охорони та використання
- •11. Організація ведення Червоної та Зеленої книг України у системі функцій управління в галузі екології.
- •12. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- •13. Особливості права власності на ліси.
- •14. Поняття та види прав лісокористування.
- •15. Спеціальне лісокористування.
- •16. Відповідальність за порушення лісового господарства.
- •17. Право власності та право користування об’єктами тваринного світу.
- •18. Тваринний світ як об’єкт правового регулювання.
- •19. Особливості управління і контролю у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу.
- •20. Особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.
- •21. Поняття та правове регулювання охорони атмосферного повітря. Все чинне!!!
- •22.Атмосферне повітря як об’єкт міжнародно-правової охорони.
- •23.Правові засади управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря.
- •24. Порушення у галузі охорони атмосферного повітря як підстави юридичної відповідальності в галузі екології.
- •25. Особливості адміністративної відповідальності за порушення режиму використання та охорони природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України
- •1. Поняття та структура природно-заповідного фонду України.
- •2.Особливості права власності та права використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
- •3. Біосферні заповідники
- •4.Правові засади створення та оголошення курортних і лікувально-оздоровчих зон та курортів.
- •7.Правові та економічні засоби збереження природно-заповідного фонду.
- •9.Поняття та основні складові екологічної мережі України.
- •10.Правове регулювання охорони та використання природних багатств континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •11.Континентальний шельф та виключна (морська) економічна зона України як об’єкти правового регулювання використання і охорони.
- •1. Юридична природа поняття екологічної безпеки.
- •2. Право екологічної безпеки України як комплексна галузь права: поняття та
- •3. Місце права екологічної безпеки в системі екологічного права України та його
- •4. Юридична природа і ознаки екологічного ризику.
- •5. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •6.Особливості управління в сфері забезпечення екологічної безпеки: поняття,
- •7.Система та повноваження органів державного управління та регулювання
- •8.Функції органів державного управління та регулювання щодо забезпечення
- •9. Поняття захисту населення і територій за надзвичайних ситуацій техногенного та
- •10. Поняття зони надзвичайної екологічної ситуації та її різновидів. Законодавчі
- •11.Правовий статус осіб, постраждалих внаслідок дії надзвичайних ситуацій
- •12.Загальна характеристика Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»
22. Поняття, юридичні ознаки і зміст екологічного управління
Екологічне управління – це діяльність щодо упорядкування суспільних екологічних відносин. Упорядкування суспільних відносин означає їх приведення до певного бажаного стану, який собі задумав суб’єкт управління (ідеальний стан).
Суб’єкт управління досліджує реальний (фактичний) стан об’єкту управління (суспільних екологічних відносин) і розробляє програму досягнення ідеального стану об’єкту управління (що визначається екологічним законодавством чи іншими критеріями). Він впливає на реальний стан за допомогою заходів управління (які складають зміст управління), спираючись при цьому на ресурс влади.
Ідеальний стан об’єкту – бажаний запланований стан суспільних відносин, визначений екологічним законодавством чи екологічною політикою суб’єкту управління. Ідеальний стан, що визначений екологічним законодавством, називається екологічним правопорядком. Після того, як будуть застосовані всі заходи управління, реальний стан повинен наблизитися до ідеального.
Ресурс влади суб’єкта управління – це засоби, що забезпечують реалізацію волі суб’єкта управління (матеріальні ресурси (економічні стимули), авторитет суб’єкту управління, каральний апарат тощо).
Цілі та завдання управління природокористуванням досягаються виконанням державними та іншими органами ряду функцій, тобто видів діяльності, що необхідні для оптимальної організації раціонального використання та охорони природних об'єктів чи навколишнього середовища в цілому.
Управління природокористуванням і охороною довкілля базується як на основних принципах державного управління в цілому (плановість, компетентність, законність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню в цілому (науковість, комплексність, платність спеціального природокористування та ін.). Ґрунтуючись на цих принципах, суб'єкти управління — державні органи, органи місцевого самоврядування та громадські об'єднання — повинні проводити діяльність, спрямовану на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорону довкілля, екологічну безпеку.
23. Види та правові форми екологічного управління.
Види управління. Чинне законодавство розрізняє:
І. За суб’єктами управління:
1. Державне управління – здійснюється державними органами;
2. Громадське управління – здійснюється громадськими екологічними організаціями, окремими юридичними і фізичними особами (громадськими інспекторами з охорони довкілля).
ІІ. За територіальним масштабом діяльності державне управління поділяють на:
1. Загальнодержавне – діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
2. Місцеве – діяльність місцевих рад і місцевих державних адміністрацій.
Форми управління – це зовнішнє вираження управління. Розрізняють три форми управління у царині екології:
1. Правотворча – прийняття нормативних актів (визначає ідеальний стан об’єкту управління);
2. Правозастосовча – виконавчо-розпорядча діяльність щодо виконання нормативних актів екологічного законодавства;
3. Правоохоронна – застосування санкцій за порушення екологічного законодавства, тобто притягнення винних до правової відповідальності.