- •§1. Правове регулювання промислового виробництва
- •1.1. Поняття матеріального виробництва та промисловості
- •1.2. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузях добувної промисловості
- •1.2.1. Правове регулювання використання надр в гірничодобувній промисловості. Гірничі підприємства
- •1.2.2. Правове регулювання господарської діяльності по добуванню енергоносіїв
- •1.2.2.1. Правове регулювання діяльності по добуванню вуглеводнів (нафти та газу)
- •1.2.2.2. Правове регулювання добування кам’яного вугілля, бурого вугілля та торфу
- •1.3. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузях переробної промисловості
- •1.4. Правове регулювання господарської діяльності з переробки продовольчої сировини
- •§2. Особливості правового регулювання господарської діяльності в електроенергетиці
- •2.1. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузі електроенергетики
- •2.1.1. Правовий статус енергії
- •2.1.2. Державне регулювання електроенергетики
- •2.1.3. Правове регулювання виробництва, реалізації, передачі та споживання електроенергії
- •2.1.4. Обмеження права власності та монополізму у галузі електроенергетики
- •2.1.5. Правове регулювання господарської діяльності в сфері виробництва, реалізації та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел
- •§3. Господарсько-правове регулювання у сфері будівельної діяльності
- •3.1. Поняття будівництва
- •3.2. Види будівництва
- •3.3. Ліцензування господарської діяльності у будівництві
- •3.4. Суб’єкти відносин у сфері будівельної діяльності
- •3.5. Договірне оформлення будівельної діяльності та інвестицій у будівництво
- •3.6. Комплекс робіт зі створення об’єкта архітектури
- •§4. Правове регулювання господарських відносин у сільськогосподарському виробництві
- •4.1. Поняття та галузі сільського господарства
- •4.2. Організаційні форми сільськогосподарських підприємств
- •4.2.1. Селянське (фермерське) господарство
- •4.2.2. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •4.2.3. Сільськогосподарський кооператив
- •4.2.4. Особисте селянське господарство
§4. Правове регулювання господарських відносин у сільськогосподарському виробництві
4.1. Поняття та галузі сільського господарства
Сільське господарство є однією з найважливіших галузей матеріального виробництва будь-якої країни, адже воно забезпечує людей продуктами харчування рослинного та тваринного походження, а багато галузей промисловості – виробничою сировиною.
Зародившись у результаті пошуку людиною джерел харчування в дикій (первісній) природі, сільське господарство пройшло шлях поступового збагачення ресурсів рослинного і тваринного походження, удосконалення технологій, структури, організації тощо. Найважливішим результатом таких безперервних удосконалень дедалі очевидніше ставало те, що одночасно із збільшенням обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та її структурним збагаченням людство навчилося підтримувати і нарощувати свій продовольчоресурсний потенціал, надавати йому досконаліших сутності та структури, перетворювати його на потужнішу продуктивну силу30.
У сільському господарстві земля є головним засобом виробництва, при правильному використанні вона постійно відновлює свою родючість, більше того, якісно поліпшується. На думку фізіократів31 єдиним джерелом багатства землеробських країн є «земля і аванси підприємців». Авансований у землеробство капітал вони розглядали не у вигляді грошей, а у вигляді придбаних за гроші засобів виробництва і сільськогосподарського інвентарю, худоби, будівель, добрив, насіння і витрат на найманих працівників32. Для України, яка протягом століть була провідною аграрною країною Європи, розвиток сільськогосподарської галузі суспільного виробництва має дуже важливе значення.
Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 р.33 сільське господарство – це вид господарської діяльності з виробництва продукції, котра пов’язана з біологічними процесами її вирощування, призначена для вживання в сирому або переробленому стані та для використання для нехарчових потреб.
Основними галузями сільського господарства є рослинництво та тваринництво, які в свою чергу поділяються на підгалузі за видами культур та тварин. Головною особливістю сільського господарства є те, що земля виступає для нього головним і незамінним засобом виробництва та істотно впливає на результати виробництва.
Відносини в галузі сільського господарства врегульовані загальними положеннями господарського законодавства (що встановлюють правові та організаційні форми господарювання, правовий статус підприємств, порядок їх створення, реєстрації, реорганізації та ліквідації, договірний механізм здійснення господарської діяльності тощо), а також спеціальним законодавством. Зокрема, спеціальне правове регулювання у галузі сільського господарства здійснюється у відповідності з такими законами України:
- «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» від 17 жовтня 1990 р.34;
- «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» від 17 червня 2004 р.35;
- «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 р.36;
- «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р.37;
- «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 20 лютого 2003 р.38;
- «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р.39;
- «Про насіння і садивний матеріал» від 26 грудня 2002 р.40;
- «Про племінну справу у тваринництві» від 15 грудня 1993 р.41;
- «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 6 жовтня 1998 р. та інші.
Вказані вище закони містять основні положення стосовно державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення, у них з врахуванням специфіки сільського господарства врегульовані організаційні форми ведення сільськогосподарської діяльності, а також передбачені засоби, що повинні сприяти розвитку цього сектора реального виробництва.
